НУШ
Тема. Поняття про фразеологізми, їхнє лексичне значення.
Мета уроку: допомогти учням у використанні
фразеологізмів як важливого складового елемента рідної мови; сприяти формуванню
умінь знаходити фразеологізми у реченні,
з’ясовувати їхнє лексичне значення; сприяти
розвиткові критичного мислення та мовної компетентності учнів, формуючи навички
аналізу фразеологізмів та їх розуміння;
виховувати любов, повагу та інтерес до вивчення рідної мови в контексті
вивчення фразеологізмів та бережливе ставлення до природи.
Учні знатимуть: поняття фразеологізму, йог лексичне значення.
Учні вмітимуть: знаходити фразеологізми в реченні, використовувати фразеологізми в мовленні та на письмі.
Тип уроку: засвоєння нових знань (формування мовної і мовленнєвої компетенції).
Обладнання: підручник, презентація «Фразеологізми», вправи на ІКТ, картки із домашнім завданням.
Методи, форми, прийоми роботи: узгодження цілей, евристична бесіда, робота з підручником, робота в групах, незакінчене речення.
Перебіг уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.
Вчитель. Доброго дня, діти! Приємно бачити вас такими красивими,зосередженими, схвильованими. Скажіть, якими ви хочете бути сьогодні на уроці? І я вам бажаю бути старанними, уважними, зосередженими, активними,щоб наш урок був цікавим і плідним. А тепер обміняйтеся приємними посмішками і гарними побажаннями.
2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.
Бесіда
-
На сьогодні ви працювали з
діалогом дідуся й онука і вашим завданням було з’ясувати лексичне значення
слів(словосполучень), виділених жирним шрифтом(можна було і в мережі Інтернет)
- Оту іграшку? Я б, онучку, з радістю, але нам вона не по кишені.
- Та нічого, ми його в руках понесемо.
- Як ми його понесемо, у нас в кишені вітер гуляє.
- Як ви думаєте, для чого вживають ці фрази у мовленні люди?
- Так, наше мовлення стає багатшим, доступнішим, цікавішим. Отже, запишемо тему нашого уроку…
ІІ. Цілевизначення та планування.
1. Повідомлення теми уроку і запис до зошитів дати, теми.
2. Вибір цілей із загального переліку, доповнення їх власними.
ІІІ. Опрацювання
навчального матеріалу.
1.
Розповідь вчителя (таблиця).
-
Фразеологізми-це стійкі сполучення слів, які за лексичним значенням
відповідають одному слову або словосполученню: рукою подати- близько.
-
Фразеологізм в реченні виступає одним неподільним членом речення: Віталій
тікав з усіх ніг.
-
Лексичне значення фразеологізмів можна з’ясувати за фразеологічним
словником.
-
У фразеологізмі не можна заміняти чи вилучати якесь слово.
2. Робота з підручником .
-
Вправа 138 усно(пояснюємо фр-ми, дивлячись до фраз-х словничків, що є на
партах).
-
Бесіда(що робили у цій вправі, з якою метою: збагачували своє мовлення, з’ясовуючи лексичне значення фраз-в).
-
Самооцінювання.
3. Робота в групах.
-
ІІІ групи. Завдання: поєднати фраз-ми з їх значенням, користуючись фр-м
словн-м.3 хвилини на виконання. Визначимо керівників груп, хранителів часу та доповідачів.
І група ІІ група ІІІ
груп
-
Озвучення зробленого.
- Оцінка діяльності груп(самооцінювання та взаємооцінювання за роботу в групах на картках).
Самооцінювання та взаємооцінювання
|
Клас 6-А Прізвище, ім’я учня ____________________ |
Само-оцінка (постав
Ṿ) |
Взаємооцінювання учасників групи |
||
|
Критерії |
||||
|
Прізвище, ім’я |
Оціни-Ṿ |
|||
|
Працював/ла найкраще, відповідь
правильна, 1 помилка |
|
|
|
|
|
Відповідь точна, не завжди
повна, 2-4 помилки |
|
|
|
|
|
Відповідав/ла з допомогою
вчительки, 5 і більше помилок |
|
|
|
|
|
Відповідь не зв’язна, незначний
внесок у працю, майже не працював/ла |
|
|
|
|
-
Чек-лист.
4. Фізкультхвилинка «А ти готовий?»
https://www.youtube.com/watch?v=Jl-L-zHQP2A
5. Інтерактивна вправа на дошці
«Нитка Аріадни». Чи правильно Аріадна поєднала фразеологізми та їх значення? Перевірте,
виправте, якщо потрібно.
Самооцінювання.
6. Самостійна робота.
Розгляньте малюнки та запишіть значення цих
фразеологізмів.
Правильний варіант на слайді
Самооцінювання.
1. Бесіда
-Ми сьогодні на уроці в мовленні багато використовували фразеологізмів.
- Які вам сподобалися найбільше?
- На ваш погляд, вони були зайвими у мовленні?
- То яку роль вони виконують? Для чого вони нам?
- А для чого ж ми їх вивчаємо?
Незакінчене речення:
-
Фразеологізми – це …
- На сьогоднішньому уроці я найбільше запам’ятав/ла…
3. Самооцінка діяльності на уроці.
Закінчити речення: «Я сьогодні молодець, бо…» або «В мене
не все вдалося, бо...»
АБО
4. Обговорення цілей уроку (досягнуті всі чи ні).
VІ. Домашнє завдання. Обов’язкове. Опрацювати $15. Підготувати список фразеологізмів, які використовують у мовленні в моїй сім՛ї. Обов’язкове на вибір. Вправи 129, 132(одна на вибір). За бажанням. Вправа 133(варіант А чи Б).
Підготувала і провела Гаврилюк Раїса Адамівна
Тема. Прикметник як частина мови.
Мета. Допомогти відновити і поглибити відомості про прикметник як частину
мови; сприяти мовленнєвому розвитку учнів шляхом доцільного використання
прикметників у мовленні; плекати естетичні почуття на основі спостереження за
красою природи рідного краю.
Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.
Методи і прийоми: спостереження над мовою (прийоми: порівняння,
коментар учнів); робота з підручником (прийоми: розповідь учнів,
укладання таблиці); метод вправ (прийоми: читання, пояснення,
переказування, письмо).
Обладнання. Тексти-описи природи (на кожну парту); таблиця
“Прикметник як частина мови”.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.
− Доберіть означення (можна кілька слів), яке б виражало ваш настрій на початку уроку. Озвучте.
2. Актуалізація суб’єктного досвіду(загальнокультурна компетентність).
− Прочитайте виразно поетичні рядки:
Облітають квіти. Обриває вітер
Пелюстки печальні в синій вишині.
По садах пустинних їде гордовито
Осінь жовтокоса на баскім коні (В.Сосюра)
− Що автор передав даним уривком? Чи красиво він це зробив? Ви хотіли б володіти такими вміннями?
3. Незакінчене речення (інформаційна компетентність): “Від сьогоднішнього уроку я очікую…” (вміти образно висловлювати думки, Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.
− Подивіться ще раз на вірш В.Сосюри. Яка частина мови допомагає поету образно відтворити красу осені? (Прикметник).
− Випишіть із вірша словосполучення з прикметниками. Обґрунтуйте свій вибір. Пригадайте, що вам відомо про прикметник як частину мови.
4. Фізкультхвилинка.
ІІ. ІІ. Етап цілевизначення і планування(компетентність: уміння вчитися впродовж життя)
−
Уведення в тему “Прикметник”
(кількість годин за програмою; дата та форма контролю; запитання для
самоконтролю; соціокультурна тема, на матеріалі якої опрацьовуватиметься
“Прикметник ”; тема й дата письмової роботи з розвитку мовлення).
− Визначення учнями власних цілей (картка з цілями проектується на екран, місце для доповнення). використовуючи прикметники).
Цілі уроку
Учень
Знаннєва складова:
знає морфологічні ознаки прикметника, його синтаксичну роль.
Діяльнісна складова:
знаходить прикметники в реченні;
визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль;
уміє доцільно вживати прикметники в мовленні;
учень: добирати матеріал для майбутнього твору-опису
Ціннісна складова:
цінує гармонійну єдність людини з природою
5. Узгодження плану роботи, визначення способів його реалізації.
1) Опрацювання §21 "Прикметник як частина мови" – самостійно – повторення та закріплення вивченого.
2) Перевірка – зв'язна розповідь – якість засвоєння.
ІІІ. Опрацювання матеріалу.
І. Засвоєння теоретичних відомостей(компетентність:уміння вчитися впродовж життя)
1. Опрацювання теоретичного матеріалу за підручником.
2. Перевірка завдання: усна зв’язна розповідь за опрацьованим матеріалом (як підготовка до індивідуального контролю – усного твору).
ІІ. Формування вмінь (компетентність:уміння вчитися впродовж життя, комунікативна, ціннісно-смислова, екологічна).
Завдання 1 (робота в групах). Прочитайте тексти, визначте тип мовлення, думку арґументуйте.
Група 1 .
Як же непомітно й швидко надійшла до нашого двору золота осінь. Мабуть, давно вже сиділа вона, причаївшись за річкою в березовому гаї. А сьогодні вночі покликала рвучкий вітер і на його крилах завітала в село, встеливши землю багряно-жовтим листям.
Здрастуй, осене! Ми раді тобі, золотокоса багатирко!
Група 2 .
Осінь – красива і по-своєму приваблива пора року. Перші дні осені теплі, ніжні, проте вже відчутна вечірня і нічна прохолода. День народжується в осінньому серпанку. Піднімається сонечко й обігріває землю. Повітря прозоре й тепле. Лише зміна кольорів у природі вказує на осінь.
У золотих шатах березові гаї. Багряною барвою вкрилися клени. На бульварах і в парках устеляються першим жовтим листом доріжки. Не торкнула осінь ще дубів: пишаються своєю розкішною зеленню.
Печалиться і береться похмурими кольорами різнотрав’я. Лише клумби виграють веселковими барвами.
Завдання 2.
У другому тексті (проектується на екран) назвіть прикметники, поясніть їхню роль. Зверніть увагу на абзаци та будову речень. Визначте морфологічні ознаки виділених у другому тексті прикметників.
Завдання 3.
До поданих іменників допишіть прикметники у прямому й переносному значенні. Одне зі слів уведіть у речення, визначте синтаксичну роль прикметників.
Дерева – (сумні, мокрі)
квіти – (чарівні, осінні)
небо – (чисте, високе)
сонце – (лагідне, тепле)
трава – (шовкова, зелена)
осінь – (золота, щедра).
Завдання 4.
Прочитайте. У кожному словосполученні один з іменників замініть прикметником або навпаки. Поставте запитання від головного слова до залежного. Про що свідчить така синонімія?
Промінь сонця –
осіння краса –
килим з листя –
спів птахів
павутинки зі срібла –
осінній подих –
Завдання 5 (контролюючого характеру; тестова перевірка рівня засвоєння матеріалу).
1. До яких частин мови належить прикметник?
1) Самостійних.
2) Службових.
2. Яке лексичне значення прикметника?
1) Називає предмет.
2) Виражає ознаку предмета.
3) Вказує на предмет.
3. Із якою частиною мови сполучається прикметник?
1) Займенником.
2) Іменником.
3) Дієсловом.
4. Де найчастіше вживаються прикметники?
1) В розповідях.
2) В описах.
3) В роздумах.
5. Яка роль прикметника в мові?
1) Є засобом милозвучності.
2) Вказує на додаткову ознаку.
3) Надає точності та виразності.
6. Яким членом речення найчастіше є прикметник?
1) Присудком.
2) Означенням.
3) Додатком.
7. Які морфологічні ознаки властиві прикметнику?
1) Рід, число, відмінок.
2) Рід, число, відмінок, відміна.
3) Рід, число, відмінок, особа.
8. До якого роду належать прикметники, вжиті у множині?
1) Чоловічого.
2) Жіночого.
3) Середнього.
4) Рід не визначається
9. Яка форма для прикметника є початковою?
1) Неозначена.
2) Перша особа однини.
3) Називний відмінок однини чоловічого роду.
ІУ. Рефлексія та оцінювання(компетентність:уміння вчитися впродовж життя)
Рефлексія. Кубування.
- Чи все, що планували, виконали?
- Чи сподобалось, як працювали?
- Чи задоволені результатами тестової перевірки?
Оцінювання.
Оцініть свою роботу на уроці за кожним із визначених критеріїв від нуля до двох балів.
− Я брав активну участь у роботі на уроці.
− Я вносив вдалі пропозиції, які враховував клас.
− Я надавав підтримку однокласникам, заохочував їх до роботи.
− Я запропонував ідею, яка сподобалась іншим.
− Я вдало узагальнював думки інших.
− Я давав повні відповіді на запитання.
− Інше (дописати).
V. Завдання додому(інформаційна компетентність, уміння вчитися впродовж життя)
1. Обов’язкове:а) усна зв’язна розповідь про прикметник як частину мови;б) план до твору “ Барви осені ”.
2. За бажанням: відшукати в художній літературі уривки з описом осені.
Немає коментарів:
Дописати коментар