ОЗОН. СУЧАСНИЙ УРОК.

6 клас Українська література

       Тема: Микола  Вороний. «Євшан-зілля». Коротко про письменника. Патріотичні   почуття й толерантне ставлення до інших народів.

      Мета уроку: допомогти учням ознайомитися із життєвим шляхом Миколи Вороного, змістом твору «Євшан-зілля» та його історичною основою; сприяти розвитку навичок грамотно висловлювати свої думки, почуття, розповідати про враження від прочитаного, виразно та вдумливо читати твір; впливати на виховання почуття патріотизму, національної свідомості, пошани до рідного народу, країни та толерантного ставлення до інших народів.

       Цілі уроку.
      Учні знатимуть: зміст твору, тему та головну думку.
      Учні вмітимуть: виразно та вдумливо читати уривки поеми, визначати своє ставлення до прочитаного, до рідного народу, країни.
      Тип уроку: засвоєння нових знань (за А. Фасолею).
      Обладнання: підручник, портрет М.Вороного, картки із завданням для груп, куб, таблиця «Правила роботи в групі», грам-запис пісні «Євшан-зілля», трава полин, картки із домашнім завданням.
      Методи, форми, прийоми роботи: узгодження цілей, евристична бесіда, «Гронування», робота з текстом, робота в парах, робота в групах, «кубування»,  незакінчене речення, «Порушена послідовність», сенкан, «уяви себе і опиши».
 
Ім’ я уроку. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину.
                                                             Василь Симоненко
 
                                         Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
 1. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.
      Доброго дня, діти! Приємно бачити вас такими красивими, зосередженими, схвильованими. Скажіть, якими ви хочете бути сьогодні на уроці? (працьовитими, уважними, активними). І я вам бажаю бути старанними, уважними, зосередженими, активними, щоб наш урок був цікавим і плідним. А тепер обміняйтеся приємними посмішками.
              (діти обмінюються посмішками)     
 2. Актуалізація суб’єктного  досвіду й опорних знань.
                    2.1 Бесіда.
      -  На сьогоднішній урок вам було завдання прочитати твір   
          Миколи Вороного «Євшан-зілля».
      -  Вам сподобався твір?
      -  Які враження від прочитаного?
      -  Чи сподобалась вам кінцівка? Чи вразила?
      - Як ви вважаєте, чи важливо для людини пам’ятати про свою  Батьківщину, рідний дім, батьків, куди б не закинула доля?
   2.2 «Гронування». Скласти асоціативне гроно зі словосполученням  рідний  край.
 
                                                                           домівка

                        повага

                        батьки

                              рідний    край                    любов

                         родина

                          історія

                      воля

ІІ. Цілевизначення та планування.

1.     Повідомлення імені уроку.

«Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

-         Як ви розумієте ці слова,  які належать відомому українському поету Василю Симоненку?

-         Що ви відчули, коли почули чи прочитали цей вислів?(гордість, тепло)

-         Так, сьогодні ми будемо говорити про те, що людина має завжди пам’ятати, звідки вона пішла в життя, де її коріння і чому не має права бути безбатченком.  А допоможе нам у цьому  твір М. Вороного «Євшан-зілля».

2.     Діти записують до зошитів число, тему, ім’я уроку.

3.     Вибір цілей із загального переліку, доповнення їх власними.

-         Діти, цілі нашого уроку такі: ознайомитись із життєвим шляхом М.Вороного,  опрацювати зміст твору «Євшан-зілля»,  визначити головну думку твору.

-         Подумайте, що ви хочете взяти для себе від сьогоднішнього уроку і свої цілі запишіть на картках(2-3 учнів озвучують свої цілі: визначити тему твору, висловити власне ставлення до прочитаного, з’ясувати, чому так  називається твір, з’ясувати, чому ханський син не захотів жити в розкошах у князя).

№	Цілі уроку	0   балів	1 бал	2 бали
1	Ознайомитись із життєвим шляхом М.Вороного.
2	Опрацювати зміст твору «Євшан-зілля».
3	Визначити головну думку твору.
4
5

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1.     Розповідь вчителя про життя М.Вороного.

-   Діти, проблема забуття свого рідного дому, своїх коренів, культури, мови хвилювала багатьох українських письменників. Не залишився байдужим до неї і Микола Вороний. Микола Вороний – відомий український поет, перекладач, актор. Народився на Дніпропетровщині в родині ремісника. Змалку поет захоплювався вічною книгою українського народу «Кобзарем» Т. Шевченка. Ще навчаючись в ремісничому училищі почав писати вірші. Любив сцену, театр, був режисером в театрі. Настав такий час, коли поет був змушений емігрувати  до Польщі, бо не міг миритися з тим, як вороги України не хочуть бачити її як державу. Але, повернувшись невдовзі, знову був заарештований  разом із сином за свою велику любов до України  й за неї і помер.

    Поема «Євшан-зілля»  написана в Полтаві . Задум з’явився після того, як поет прочитав у давньоруському літописі історію про полоненого сина половецького хана, який жив у полоні у князя Володимира  Мономаха у розкошах і майже забув про рідний край. Це давнє оповідання вразило нашого поета не так сюжетом, як роздумами літописця про любов до рідної землі, до народу. Воно дало надію поету на те, що люди, які відцуралися рідного краю, задумаються і схочуть повернутися до своїх домівок.

-   А зараз прослухаємо легенду, на основі якої було й написано наш твір.

2.     Дитина зачитує легенду, покладену в основу твору.

        Київські князі впродовж багатьох років воювали з половцями, захищаючи рідну землю від нападників. І в одній  із таких битв в полон до князя Володимира Мономаха потрапив син половецького хана.

        Князь оточив його всім необхідним та розкошами. Коли Володимир Мономах помер, то  хан відправляє в землю Руську свого судця, мовивши йому: «Володимир вже вмер, то ти йди в ту землю і забери мого сина.  Мов же ти йому слово моє, співай же йому пісень половецьких. А якщо не схоче, дай йому понюхати зілля, що зветься «євшан».

         Той же не  схотів ні вернутися, ні послухати пісень. Але коли понюхав зілля, то заплакав: «Да лучче на своїй землі померти, ніж на чужій  в розкошах жити».  І пішов він в землю свою.

       Бесіда після прочитання легенди.

-        Що найбільше вразило вас в легенді?(що саме зілля євшану допомогло юнакові).

-        Хто ж такі половці?  Відповідь на це запитання нам дасть юний історик.  (Половці - войовничі кочові племена, з якими Київська Русь, тобто князі, воювали через їхні напади. Хан - це половецький князь).

3.     Обговорення назви твору.

-         Діти, які асоціації у вас викликає слово євшан-зілля? (запах, росте в полі)

-         У вас на партах-зілля, роздивіться, візьміть в руки, понюхайте і скажіть – навіщо нам  на уроці полин? (Мабуть, щоб ми уявили стан юнака) Що ви відчуваєте, тримаючи в руках і дивлячись на цю  рослину?( радість, гордість..)

-    Наш юний біолог зараз розкаже про саму рослину євшан-зілля. (Євшан - це степова рослина-вид полину, що росте в південних степах. Найістотніша ознака-сильний і дещо приємний запах. У народній поезії - степовий запашний полин - символ туги  за Батьківщиною. За легендою зцілює від звиродніння. І якщо, хто забуде свою Батьківщину, то, понюхавши його, пригадає)

-    Діти, то чому ж  так називається твір? (бо євшан-зілля нагадало юнаку про рідний край)

-         А чому ж саме полинові судилося навертати людську душу  та розум до рідної землі? Мабуть, тому, що лише душевні страждання та гіркота життя навертають людину до отчого дому - до батьків.

-         Підсумовуючи  вище сказане, давайте скажемо, то про що ж твір? Яка його тема? ( Тема твору: розповідь про перебування в полоні у Володимира  Мономаха ханського сина та повернення юнака додому на батьківщину за допомогою євшан-зілля).

-         Давайте тему запишемо до зошитів.

4.     Прослуховування пісні «Євшан-зілля» у виконанні гурту «Транс-формер».

                   Бесіда

-         Які враження від прослуханої пісні?

-         Що ви бачили,  прослуховуючи цю пісню?

5.     Робота з текстом.

                     5.1 Словникова робота (пояснення незрозумілих у тексті слів).

        -   Діти, ви всі прочитали твір. Чи всі слова вам зрозумілі з тексту твору? Ви працювали вдома з незрозумілими словами і по можливості повинні були з’ясувати значення цих слів. (Діти по черзі зачитують незрозумілі слова і їх пояснення).

                ХАн - половецький князь.

Ясир - військова здобич, полонені люди.

Гудець - співець,віщун.

Перун - язичницький бог-громовержець.

Сірома – бідолаха.

Бадилля – сухі гілочки.

Шатер – намет.

Байрак - яр, порослий лісом.

             

                     5.2 «Порушена послідовність» (прочитати та скласти уривки з тексту у правильній послідовності).

   -    Я впевнена, що ви уважно читали твір. Скажіть, з скількох  частин   складається наш твір?(Три: зачин, основна частина,             ).

   -   У якій частині переважає розповідь про події(в основній),а в яких   роздуми  та переживання , сподівання ліричного героя(в зачині і кінцівці).

                -   У кожного на парті лежать уривки з тексту, ви  повинні  встановити       

            правильну послідовність і зачитати.

1. Жив у Києві, в неволі

    Ханський син, малий хлопчина,-

    Половецького б то хана

    Найулюблена дитина.

2. Мономах, князь Володимир

    Взяв його підчас походу…

3. Час минав, і став помалу

     Рідний степ він забувати.

4. Та не так жилося хану

    Без коханої дитини…

    Зажурився, засмутився…

    Вдень не їсть, а посеред ночі

    Плаче бідний та зітхає, 

    Сну не знають його очі.

5. Кличе він судця до себе.

6. І пішов судець вдорогу…

    І почав казати стиха…

 7. Не вражають, бо забув вже

    Він і батька, і родину.

8. І судець по струнах вдарив!..

    Загула невпинно пісня!

9. Але спів цей ніжний, любий,

    Ані перший, сильний, дужий,

    Не вразив юнацьке серце…

10. Але ні! Ще є надія…

11. І з грудей своїх знімає

      Той євшан, чарівне зілля…

      І понюхать юнакові подає оте бадилля.

12. Затремтів, очима блиснув

       І зірвавсь на рівні ноги.

13. Вони обоє…

      В рідний степ, украй веселий

      Простували, поспішали…

                    Бесіда після завдання.

-         А чому саме понюхавши зілля, а не побачивши, наприклад, хлопець ніби пробудився від сну? Зараз юний біолог нам розповість чому.

     Дитина зачитує повідомлення. (Запах - властивість предметів, речовин діяти  на органи нюху, те, що сприймається органами нюху. Запах має особливий  вплив на підсвідомість людини. Одні запахи заспокоюють, інші - бадьорять,  ще інші – викликають агресію. Н-д, запах бензину викликає агресію, а запах свіжого хліба може нагадати рідний дім, близьких людей ).

-         То що ж допомогло юнаку згадати рідний край?(євшан-зілля)

                    5.3 Проблемне завдання. Робота з епіграфом до твору.

-         Прочитайте в підручнику епіграф до твору. Як ви  думаєте, чому автор взяв до свого твору епіграфом слова з давнього літопису? (бо це наше історичне минуле, яке каже нам, що автор був справжнім патріотом)

-         Знайдіть у тексті рядки, співзвучні епіграфу.

(Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми,  сконати,

Ніж в землі чужій, ворожій

В славі й шані пробувати!)

-  Наш епіграф співзвучний з цими рядками. Чому? Давайте подумаємо, чому нас навчає цей твір?  (бо в епіграфі відбито головну думку твору - вірність рідній землі, потрібно бути патріотами, необхідно гарно ставитись до інших народів, батьківський край-найкращий, найрідніший)

- Записуємо до зошитів головну думку твору.

                    5.4 Робота в групах.

-         На картках написані завдання і ви повинні дати на них відповіді. Уважно читайте і працюйте 5 хв. Але спершу призначимо керівників груп, хранителів часу, доповідачів та переглянемо правила роботи в групах (на дошці розміщений плакат)

ü Ми поважаємо права власні й інших.

ü Ми ніколи не сміємося з чужих помилок.

ü Ми маємо право на помилку,бо ми вчимося за допомогою своїх помилок.

ü Ми ділимося матеріалами та думками.

ü Ми завжди допомагаємо членові групи, якщо він попросить.

ü Ми слухаємо, що нам хочуть сказати інші та, якщо треба,запитуємо.

ü Ми цінуємо старання інших.

ü Ми робимо свою частину роботи і намагаємося зробити її якнайкраще.

ü Ми намагаємося не завдавати вчителеві запитань, не запитавши інших членів групи.

 

            Завдання для груп.

             І група. Дайте відповідь на запитання: «Українці, збайдужілі до  рідно краю, можуть ще повернутися до рідних домівок?».  Підтвердити рядками з твору ставлення автора до цієї проблеми .  Що може бути євшаном для українців?( Можуть. У них завжди буде час опам’ятатися і повернутися додому, до батьків. Бо тільки батьки завжди приймуть нас, щоб з нами не сталося, і тільки Батьківщина та рідна домівка ніколи не відцураються від людини, яка зробила щось неправильно.

 

                             «І воно живить надію.

                              Певну віру в ідеали

                              Тим, котрі вже край свій рідний

                              Зацурали,занедбали»

А євшаном для людей, які забули про свій рідний край,  може бути: любити і цінувати батьків, поважати мову, культуру).

            ІІ група. Ханський син став «за рідні уважати» чужий край і його звичаї. Підтвердити це твердження рядками з твору. Чи можемо  ми за це засуджувати його? Як би ви вчинили на його місці?                  

                            (Оточив його почотом

                             І розкошами догідно-

                             І жилось тому хлопяті

                             І безпечно і вигідно)

(Я вважаю,що не маємо ми права засуджувати людину, якщо вона виправилася і стала на правильний шлях. Так , юнак  забуває свій край, землю,батьків, які його чекають, але це, на мою думку, нормально, бо людина, коли  живе в розкоші і ні за що не піклується,  починає до такого добра швидко  звикати.. І наш юнак, коли йому випала можливість повернутися на свою Батьківщину,  цією можливістю скористався. Я, якби опинилася  на його місці, ніколи  не забула б своє рідне село, свою маму, АЛЕ якби вже так і сталося, що забула, то при нагоді обов’язково втікала б додому - туди, де мене завжди чекають).

            ІІІ група. Відтворити ланцюжок, за яким відбувається повернення  ханського  сина додому. (слово гудця → струни грають → колискова  пісня → євшан -зілля)

                                 ІVгрупа. Визначити зв'язок давноминулих подій, описаних  у  

                 поемі, з сучасністю. Довести актуальність твору для сьогочасної  

                  України.  Підтвердити  рядками з твору. (На жаль, багато українців

                 не живуть у себе на Бать­ківщині, забули рідний край, мову,

                 перестали бути патріотами, вони нічого не хочуть зробити для

                 рідного краю й свого наро­ду. Декому з них довелося виїхати за кордон

                через нестачу грошей. Але найстрашніше те, що ці люди не  

                поважають свій народ, мову. А патріоти  повинні  думати над

                тим,

Де ж того євшану взяти,

 Того зілля - привороту,

Що на певний шлях направить, —

Шлях у край свій повороту?

6.     Озвучення зробленого  та оцінка діяльності членів груп (діти виставляють оцінку за роботу в групах на картках).

Клас 6-А Прізвище, ім’я учня ____________________	Самооцінка	Оцінка учасників             групи
Критерії
		Прізвище,        ім’я	Оцінка
Працював найкраще («12»-«10»)
Працював добре («9»-«7»)
Працював посередньо («6»-«4»)
Незначний внесок у працю («3»-«2»)
Майже не працював («1»)

7.     Скласти   сенкан до слова воля.

1 рядок -         воля

2 рядок –        безмежна, щира                           

3 рядок –        дає сили,окрилює,підіймає,

4 рядок –        ти вільний тільки на рідній землі

5 рядок –         рідний дім

8.     «Уяви себе і опиши».

-         Уявіть, які картини постали  перед  зором ханського  сина,   коли він відчув   аромат євшан-зілля? Уявіть себе на його місці. Що ви  відчуваєте? Щоб ви зробили, будучи на його місці?

9.     «Кубування» (на гранях куба написані запитання, на які відповідають  учні, кидаючи його один одному (або  записані слова, за допомогою яких діти утворюють питальне речення тому, кому кидають куб).

                                                                        

 

 

 

          Н-д.    - Який життєвий урок ви засвоїли, опрацювавши цей твір?

                     - Яка основна думка твору?

                     - Чи потрібне євшан-зілля українцям нині?

    - Що ви порадили б тим, хто відцурався від своєї  землі, забув    

      про неї?

    - Які рослинні  символи України ви ще знаєте?

    - Символом чого є євшан-зілля?

    ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Бесіда

        - Діти, нині багато українців виїжджають на чужину.  Причин для цього, напевно, у них є багато. Але, я впевнена, що з тугою вони згадують калину,  що росте на їхньому дворі, соняшник, що чекає біля батьківської хати, барвінок, що стелиться під ноги, вербу…м’яту…чорнобривці…

            - А якою буде наша Україна залежить і від вас, хоч ви іще малі.

2.     Рефлексія почуттів.

Незакінчене речення:

 «Твір змусив мене задуматись над тим,що…»,

 «Для себе я зрозумів(ла)….»

3.     Самооцінка діяльності на уроці.

      Закінчити речення: «Я сьогодні молодець, бо…» або «Сьогодні в мене не все вдалося, бо…».  

4.     Обговорення цілей уроку (дивлячись на картки, куди діти записували цілі на початку уроку)

     VІ. Домашнє завдання.

              Обов’язкове загальне. Підготуватися до характеристики образу юнака-половця.

              Обов’язкове на вибір. 1. Написати висловлювання  на тему «Що могло б стати євшаном- повернення  для сучасних українців?» 2. Написати можливе продовження   твору.

              За бажанням. Намалювати ілюстрації до твору.