НУШ

                                                  Загальні критерії оцінювання НУШ

                        

                                  ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

        щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти 

                                                      у 2023/2024 навчальному році

                                  МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

                                          5 – 6 КЛАС УКРАЇНСЬКА МОВА 

                                                                                (Лист МОН від 12.09.2023 р. №1/13749-23)

   У 2023/2024 навчальному році вивчення української мови в 5-6 класах здійснюватиметься за модельними навчальними програмами: Українська мова 5-6 класи (автори Голуб Н.І., Горошкіна О.М.) у редакції 2023 року, Українська мова 5-6 класи ( автори Заболотний О.В. та ін.), інтегрованого мовно-літературного курсу (українська мова, українська та зарубіжні літератури) 5-6 класи (автори Старагіна І.П. та ін.). Вивчення української мови в 5-6 класах з навчанням мовами національних меншин і корінних народів буде здійснюватися за модельними навчальними програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795: «Українська мова для класів з навчанням молдовською мовою. 5 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Свінтковська С. А. та ін.), «Українська мова для класів з навчанням румунською мовою. 5 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Фонарюк Т.І. та ін.), «Українська мова для класів з навчанням угорською мовою. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Гнаткович Т. Д. та ін.), «Українська мова для класів з навчанням угорською мовою. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори-укладачі Черничко С. С. та ін.), 

   Програми розміщені на офіційному сайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/modelninavchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsyapoetapno-z-2022-roku. На основі модельної навчальної програми, рекомендованої Міністерством освіти і науки України,заклад загальної середньої освіти може розробити власну навчальну програму та затвердити її рішенням педагогічної ради. 

Кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми вчитель/вчителька розподіляє самостійно, залежно від рівня підготовленості учнів/учениць. Розробляючи навчальну програму, педагоги можуть вносити зміни у пропонований модельною навчальною програмою зміст навчального предмета/інтегрованого курсу відповідно до підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого навчального плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається освітній процес, зокрема 2 доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент; розширювати/поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів тощо) програми зважаючи на потреби учнів, матеріальнотехнічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо; доповнювати тематику практичних/творчих робіт; вилучати окремі питання, з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу. Загальний обсяг таких змін може досягати 20%.

    Також учитель може змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання. В умовах повномасштабної війни, розв’язаної росією, під час здійснеення освітнього процесу важливою є психологічна підтримка учнів. Психологи називають навчання технікою стабілізації, адже цей процес стабільно відбувався до війни, тобто навчання – це нагадування дитині про інші часи. Важливими є режимність і системність: розклад, виконання домашнього завдання, а ще – підтримка вчителя, його спокійний і звичний для дитини голос. 

Учитель української мови і літератури, маючи ресурс, може впливати на емоційний стан учнів класу, а іноді й звертати увагу батьків, психологів на важкий стан, у якому перебувають окремі учні. У новому 2023/2024 навчальному році за програмами НУШ починають навчання учні й учениці шостих класів. Радимо взяти до уваги, що минулого навчального року п’ятикласники й п’ятикласниці не мали друкованих підручників, доступ до електронних варіантів через брак об’єктивних причин почасти був ускладнений.       Навчання ж упродовж 2022/2023 навчального відбувалося за новими модельними програмами, що різняться поданням навчального матеріалу. З огляду на це доцільно звернути увагу на повторення тих тем, що є базовими для опанування навчального матеріалу в 6 класі. Наприклад, у 5 класі ознайомлювали учнів із характеристикою звуків мови, акцентувавши увагу на твердих, м’яких, напівпом’якшених приголосних, оскільки без цих відомостей їм буде важко опанувати окремі орфографічні правила, а також у 6 класі відомості про групи іменників І і ІІ відмін. Із початком повномасштабного вторгнення росії на територію України особливого загострення набула проблема ефективної організації освітнього процесу, спрямованого на формування компетентного мовця – патріота своєї держави, який не тільки послуговується нею, а й має мовну стійкість, поважає, шанує державну мову, дбає про її розвиток. Нагальною вимогою часу є формування у здобувачів освіти внутрішньої мотивації до вивчення української мови; ціннісного ставлення до державної мови, набуття субʼєктного досвіду послуговування нею в різних сферах суспільного життя; надання знанням і вмінням з української мови функційності, дієвості.     Упродовж тривалого часу навчання української мови було зорієнтоване на накопичення знань відповідно до заданої наукової парадигми, що позбавляло цей знаннєвий багаж перспектив застосовування його за межами школи. Зі зміною освітніх орієнтирів українська мова як шкільний предмет покликана бути засобом розвитку й соціалізації учнів. Для формування ключових компетентностей важливо зосередити зусилля на формуванні загальнопредметних умінь (працювати з інформацією, аналізувати, синтезувати, 3 порівнювати, узагальнювати, висловлювати припущення і робити висновки, розв’язувати проблеми, працювати в команді, приймати рішення, ефективно спілкуватися, генерувати нові ідеї тощо), розвиткові критичного мислення й емоційного інтелекту. Розвиток компетентної мовної особистості – це не супутній чи стихійний продукт процесу навчання, а його мета й результат. 

 Модельні навчальні навчальні програми з української мови системно й послідовно спрямовують діяльність учителя на виконання завдань, визначених у Державному стандарті базової середньої освіти, реалізацію компетентнісного потенціалу мовно-літературної галузі, актуалізацію ціннісних орієнтирів, формування предметної та ключових компетентностей. Акцентуємо увагу, що в модельних навчальних програмах не виокремлено спеціальних уроків розвитку мовлення учнів, оскільки кожен урок має бути зорієнтований на розвиток дитини. Навчання й оцінювання – нероздільні механізми, а педагогічне оцінювання є одним із найважливіших елементів сучасного освітнього процесу. Від правильної організації оцінювання більшою мірою залежить ефективність його управління. Робота вчителя – розкрити потенціал кожної дитини, а не перевірити її на відповідність певному стандарту. Необхідно розрізняти формувальне оцінювання (оцінювання для навчання) та підсумкове оцінювання (семестрове, річне). Формувальне оцінювання –це принципово інший підхід до організації системи контролю та оцінювання в освіті: організує освітній процес як максимально адаптований до індивідуальних особливостей, інтересів і потреб кожного здобувача освіти; формує вчителя як творчу особистість, яка усвідомлює особливе соціальне призначення освіти й, головне, готова реалізовувати його в межах своєї педагогічної діяльності. Формувальне оцінювання здійснюють з метою допомогти учням/ученицям усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Структура формувального оцінювання: визначення цілей навчання; узгодження критеріїв оцінювання з учнями / ученицями; виявлення, збір та інтерпретація доказів навчання, зворотний зв'язок; підтримка; усунення прогалин. Технік формувального оцінювання чимало, пропонуємо деякі з них: застосування прийомів зворотного зв’язку, самооцінювання та взаємооцінювання, педагогічне спостереження, аналіз портфоліо. Щодо портфоліо – це добірка учнівських робіт (портфоліо розвитку, демонстраційне портфоліо, тематичне портфоліо, портфоліо проєкту, комбіноване портфоліо), що демонструють прогрес у навчанні й докладені зусилля за певний період навчання. Водночас рекомендуємо техніки із застосуванням карток, піктограм/ смайлів, «5-П» («Пригадай– Підсумуй – Питай – Прокоментуй – Пов'яжи»), кубування, трихвилинна пауза, сигнали рукою, шкалювання тощо. Підсумкове оцінювання – задля отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення модельної навчальної програми або її окремих компонентів. Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці. Річне оцінювання 4 здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року. 

                                                        УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 

  У 2023/2024 навчальному році вивчення української літератури в 5-6 класах здійснюватиметься за модельними навчальними програмами: «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (за науковою редакцією Яценко Т. О.) у редакції 2023 року, «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Архипова В.П. та ін.), «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Чумарна М. І., Пастушенко Н. М.), «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Яценко Т.О., Тригуб І.А.) у редакції 2023 року. Програми розміщені на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednyaosvita/navchalni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyiukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku. 

   На основі модельної навчальної програми, рекомендованої Міністерством освіти і науки України, заклад загальної середньої освіти може розробити власну навчальну програму та затвердити її рішенням педагогічної ради. У реаліях Нової української школи навчання української літератури в 6 класі орієнтовано на формування компетентних учнів-читачів із високим рівнем критичного мислення, активною життєвою позицією, здатністю до застосування здобутих знань і вмінь у нових навчальних і життєвих ситуаціях, спроможністю до самореалізації в сучасному цифровому суспільстві. Компетентнісне навчання української літератури досягається шляхом розкриття можливостей навчального предмета для формування наскрізних умінь, читацької та ключових компетентностей учнів/учениць, задекларованих у Державному стандарті базової середньої освіти (2020).     Важливо пам’ятати, що шестикласникам притаманний інтерес до читання творів, серед героїв яких вони впізнають себе у вирі повсякденних проблем і життєвих випробувань. Їх зацікавлюють тексти, у яких художньо розкрито сучасні підліткові теми, зокрема першого кохання, взаємин із ровесниками й людьми старшого покоління, а також твори, у яких зображено події сьогодення, свідками та безпосередніми учасниками яких вони стали. Важливо наголосити на зміні свідомості сучасних молодших підлітків. Трагічні події, гострі соціальні проблеми, спричинені повномасштабною російсько-українською війною, не варто оминати на уроці літератури, а необхідно акцентувати на них помірковано і розважливо. Учителю/учительці потрібно завчасно вивчити соціальний паспорт певного класу та психологічні особливості дітей, особливо дітей, які вимушено 5 стали внутрішньо переміщеними особами або ж перебували в зоні окупації, втратили рідних чи близьких. Біографічні відомості про письменників/письменниць рекомендовано обмежити стислими довідками про основні факти життя і творчості, що можуть зацікавити учнів/учениць. Радимо акцентувати на активній громадянській позиції, патріотизмі українських письменників/письменниць, національних і загальнолюдських ідеалах, утілених у їхніх творах. Водночас залучення біографічного контексту повинно сприяти розкриттю змісту художнього твору, а не відволікати школяра/школярку від сприйняття самодостатнього художнього явища. У процесі роботи над текстами художніх творів рекомендовано залучати твори інших видів мистецтва – живопису, музики, скульптури, кіно тощо, якщо вони мають ідейно-тематичну спорідненість із виучуваним творами літератури або ж є їх інтерпретацією в інших видах мистецтва. 

   Міжмистецька взаємодія сприятиме цілісному осмисленню учнями/ученицями художніх творів. Важливо, щоб звернення до творів інших видів мистецтва було вмотивованим і методично доцільним. Викликом для сучасної шкільної системи освіти в Україні, зокрема й літературної, стали втрати в навчанні, спричинені тимчасовим припиненням очного освітнього процесу внаслідок карантинних обмежень і повномасштабної російсько-української війни. Серед можливих способів компенсації освітніх втрат майбутніх шестикласників у процесі навчання української літератури може бути практичний порадник для учителів-філологів «Українська література. 5 клас: експрес-курс подолання освітніх втрат» (за заг. ред. Т. О. Яценко). Завантажити експрес-курс можна за покликанням: http://lib.iitta.gov.ua/735026/ Змістовий компонент практичного порадника розроблено з урахуванням специфіки цього навчального предмету, що визначається сутністю художньої літератури як виду мистецтва, образним відтворенням людського буття в усій складності та різноманітності його форм. Експрес-курс включає коригувальну навчальну програму з української літератури для 5 класу на 17 (18) навчальних годин, розроблену на основі чинної модельної програми з української літератури для 5–6 класів (за науковою редакцією Т. О. Яценко), календарно-тематичне планування уроків відповідно до навчальної програми, діагностувальні роботи для виявлення об’єктивного стану освітніх втрат п’ятикласників щодо української літератури та результативності їх подолання, картки формувального оцінювання навчальних досягнень учнів у процесі опрацювання навчальних тем експрес-курсу. Змістове наповнення коригувальної навчальної програми зорієнтоване на організацію навчання для учнів, які з різних об’єктивних обставин не мали можливості опановувати програмовий навчальний матеріал упродовж навчального року. 

   Одним із варіантів запобігання освітнім втратам може бути проведення компенсаторних занять як для класу, так і для окремої групи школярів чи зведеної групи класів однієї паралелі після завершення навчального року в період літніх канікул. Такі заняття повинні організовуватися за добровільною згодою усіх учасників освітнього процесу та орієнтовані перш за все на тих учнів, які бажають підвищити результати своїх навчальних досягнень.      В умовах дистанційного навчання української літератури фахові вміння вчителя-словесника використовувати цифрові сервіси та онлайн-інструменти урізноманітнить освітній процес, створить можливості для розвитку творчої активності учнів, формування навичок добирати навчальну інформацію з різних інформаційних джерел, застосовувати медіаресурси для залучення контекстуальних зв’язків. Рекомендовано використовувати сервіси для створення «хмаринок слів» (Word It Out, Word Cloud Generation, Word Art, AnswerGarden тощо), ментальних мап (XMind, FreeMind, iMindMap, MindJet Mindmanager, Edrow Mind Map, Visual Mind тощо), інтерактивних плакатів (Thinglink, Glogster EDU, Н5Р тощо), коміксів (Bitstrips, Canva, Write Comics, Pixton, StoryboardThat) тощо. Під час онлайн-уроків учителі-словесники можуть урізноманітнити освітній процес за допомогою завдань, що передбачають створення чатів або постерів у додатках Canva PlayBuzz, Miro, Jamboard; здійснення віртуальних мандрівок у музеї; аналіз фото, документів, пізнавальних текстів, розміщених на віртуальних дошках Jamboard, Padlet; участь в онлайн-опитуваннях, тестуваннях, змодельованих за допомогою Google Forms, Online Test Pad, Poll everywhere тощо. «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної)» для 5–6 класів – новий навчальний предмет у закладах загальної середньої освіти, упровадження якого зумовлено соціальними викликами та сучасними освітніми завданнями, що унормовані новим Державним стандартом базової середньої освіти (2020).     Передбачена інтеграція тематична (на основі спорідненості змісту тем шкільних курсів української та зарубіжної літератури для 5–6 класів), методична (спільні методи і прийоми навчання української та зарубіжної літератури) та діяльнісна (спільні види навчальної діяльності у процесі вивчення української та зарубіжної літератури). Для текстуального вивчення у 6 класі запропоновано різножанрові твори української та зарубіжної літератури. Художні твори для текстуального розгляду деяких авторів (зазначено в програмі), зокрема й тексти напам’ять, можуть вивчатися за вибором учителя/учительки.    Твори для позакласного читання подано до кожного тематичного розділу модельної навчальної програми. Учитель/учителька має можливість формувати в учнів/учениць коло читання впродовж усього навчального року та, орієнтуючись на читацькі та пізнавальні інтереси саме своїх вихованців, проводити один-два такі уроки на семестр у межах певного тематичного розділу. 

    Наприкінці кожного семестру передбачено розділ «Найцікавіше з літературних новинок». Необхідно системно проводити такі уроки для ознайомлення учнів/учениць із художніми творами сучасної української та зарубіжної літератури.

Методичні рекомендації щодо викладання української мови і літератури, зарубіжної літератури для 5–6 та 7–11 класів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році

                                                                 УКРАЇНСЬКА МОВА

У 2023/2024 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься: у 5-6 класах за такими модельними програмами:

«Українська мова. 5–6 класи» (автори Голуб Н.І., Горошкіна О.М.),

«Українська мова. 5–6 класи» (автори Заболотний О.В. та ін.), рекомендованими наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 No 795);

«Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 5–6 класи» (автори Старагіна І.П. та ін.), рекомендовану наказом Міністерства освіти і науки України від 29.09.2021 No 1031 (програми розміщені на офіційному вебсайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-kl);

у 7–9 класах за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 No 804 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 No 698 (програма розміщена на офіційному вебсайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/navchalni-programi-5-9-kl);

у 10–11 класах за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими наказом МОН України від 23.10.2017 No 1407 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10–11 класів закладів загальної середньої освіти» зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 No 698 (Програми розміщені на офіційному вебсайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv).

Звертаємо увагу на те, що модельні навчальні програми для 5-6 класів мають бути конкретизовані в програмах на рівні закладу освіти. На основі обраної модельної програми учитель розробляє навчальну програму предмета, інтегрованого курсу (у тому числі білінгвальних курсів).

Навчальна програма повинна містити:

1) опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідною модельною навчальною програмою;

2) розподіл навчальних годин на вивчення кожного тематичного блоку з урахуванням очікуваних результатів навчання, визначених навчальною програмою;

3) опис видів навчальної діяльності.

Розробляючи навчальну програму, педагоги можуть вносити зміни у пропонований модельною програмою зміст навчального предмета/інтегрованого курсу, відповідно до підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого навчального плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, у яких відбувається освітній процес, зокрема: доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент; розширювати/поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів тощо) програми, зважаючи на потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо; доповнювати тематику практичних/творчих робіт; вилучати окремі питання з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу.

Загальний обсяг таких змін може досягати 20%. Також учитель може змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання.

Навчальна програма структурується за зразком модельних програм, затверджується педагогічною радою закладу освіти.

Учитель складає календарне планування відповідно до навчальної програми. Календарно-тематичне планування здійснюється педагогом у довільній формі й може бути об’єднано з навчальною програмою в один документ. (Додаток до листа МОН України від 19.08.2022 р. No 1/9530-22).

Рекомендовані види робіт з української мови в 5–6 класах**

	5 клас		6 клас
Семестри	І	ІІ	І	ІІ
Діагностування (у різний спосіб) прогресу набуття учнями мовних знань і компетентностей	4	4	4	4
1. Сприймає усну інформацію на слух / Аудіювання
Аудіювання	1	1	1	1
2. Усно взаємодіє та висловлюється / Говоріння *
Діалог	1*	-	1*	-
усний переказ	-	1*	-	1*
3. Сприймає письмові тексти / Читання
читання вголос	1*	-	1*	-
читання мовчки	-	1	-	1
4. Письмово взаємодіє та висловлюється / Письмо
Переказ	1	1	1	1
Диктант	1	1	1	1

* Види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом семестру (на розсуд учителя); для них не виділяються окремі уроки.

Оцінки за «Аудіювання», «Говоріння», «Читання», «Письмо» ураховуються у семестровий бал.

Під час оцінювання загальних результатів рекомендуємо враховувати оцінки за такі види робіт**:

5–6 клас

**Таблиці мають рекомендаційний характер. Учитель може ставити оцінки за обов’язкові групи загальних результатів (аудіювання, говоріння, читання, письмо) на основі різних видів робіт (зазначених у навчальних програмах) або на основі спостереження за поступом учнів протягом семестру. Кількість і види таких робіт на семестр учитель може планувати самостійно.

Оцінка за письмовий твір/переказ з української мови є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не робиться).

Тематичну оцінку виставляємо на підставі поточних оцінок (оцінки за ведення зошита не враховуємо в 5–6 класах).

Семестрове оцінювання у 5–6 класах здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання та результатів контролю груп загальних результатів навчання (аудіювання, говоріння, читання, письмо), відображених у Свідоцтві досягнень.

Річне оцінювання у 5–6 класах здійснюється на основі загальних оцінок результатів навчання за І та ІІ семестри.

У Свідоцтві досягнень у графі «Рік» ставиться одна оцінка – загальна оцінка результатів навчання за рік. Оцінки за групи результатів навчання у графі «Рік» не виставляються, оскільки вони мають бути враховані в оцінках за семестри.

Якщо рівень результатів навчання учня/учениці визначити неможливо (через тривалу відсутність) у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а).

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 7–9 класах

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 10–11 класах

Рівень	Рівень стандарту		Профільний рівень
Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми	2	2	3	3
Письмо: Есе	2	3	1	1
переказ	-	-	1	1
твір	-	-	1	1
Індивідуальні види контрольних робіт
Говоріння: діалог	1	-	1	-
усний переказ	-	1	-	1
уcний твір	-	1	-	1
Перевірка зошитів	4	5	4	5

У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

У разі відсутності учня/учениці рекомендуємо учителю скористатися такими нормативними документами:

1) наказ МОН No 290 від 01.04.2022 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань завершення 2021/2022 навчального року»;

2) наказ МОН No 289 від 01.04.2022 р. Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.

Інформацію щодо оцінювання навчальних досягнень учнів/учениць 7–11 класів та методичних рекомендацій зазначено в «Дорожній карті вчителя мовно-літературної галузі: інструментарії оцінювання (для 5–6 та 7–11 класів закладів загальної середньої освіти)» за редакцією Т. Гнаткович, О. Котусенко, О. Опачко.

В умовах воєнного стану формат освітньої діяльності в Україні відбувається в офлайн чи в змішаному режимі та потребує технічного забезпечення й індивідуального планування, а саме: складання календарно-тематичного плану, у якому представлені теми для самостійної роботи і теми, які вимагають пояснення вчителя; обов’язкова робота з матеріалом підручника; для уникнення переванта ження вчитель забезпечує учнів/учениць доступними та цікавими завданнями.

 

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

У 2023/2024 навчальному році вивчення української літератури здійснюватиметься:

у 5–6 класах здійснюватиметься за модельними навчальними програмами «Українська література. 5-6 класи» (автори: Яценко Т.О., Качак Т.Б. та ін.),

«Українська література. 5-6 класи» (автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.), «Українська література. 5-6 класи» (автори Чумарна М.І., Пастушенко Н.М.); «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5-6 класи» (автори Яценко Т.О., Тригуб І.А.), рекомендованими наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 No 795; «Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 5-6 класи» (автори Старагіна І.П. та ін.), рекомендована наказом Міністерства освіти і науки України від 29.09.2021 No 1031 (програми розміщені на офіційному вебсайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-kl);

у 7–9 класах за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 No 804 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 No 698 (програма розміщена на офіційному вебсайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/navchalni-programi-5-9-kl);

у 10–11 класах за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими наказом МОН України від 23.10.2017 No 1407 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10–11 класів закладів загальної середньої освіти» зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 No 698 (Програми розміщені на офіційному вебсайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv).

У контексті сучасних концепцій навчання є формування всебічно та гармонійно розвинутої особистості. Це вимагає змінити функції та вимоги до уроку літератури з метою формування духовного світу учня/учениці, допомоги в його самоактуалізації та самореалізації.

Сучасний урок літератури повинен бути не просто змістовним та науково обґрунтованим, а особистісно значущим для учнів/учениць, оскільки література – це наука і мистецтво, що впливає на формування духовного світу людини, ставить акцент на смислових та світоглядних аспектах, є дієвим засобом різнобічного розвитку особистості учнів/учениць, формування в них ключових компетенцій.

Рекомендовані види робіт з української літератури в 5-6 класах**

* Види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом семестру (на розсуд учителя); для них не виділяються окремі уроки.

**Таблиця має рекомендаційний характер. Учитель може ставити оцінки за обов’язкові групи загальних результатів (аудіювання, говоріння, читання, письмо) на основі різних видів робіт (зазначених у навчальних програмах) або на основі спостереження за поступом учнів протягом семестру. Кількість і види таких робіт на семестр учитель може планувати самостійно.

Оцінки за «Письмо» та «Говоріння» виставляються на підставі робіт із розвитку мовлення та враховуються в семестрову оцінку.

Оцінку за твір з української літератури виставляємо у колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір» не робиться).

За читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури оцінка виставляється в колонку без дати з надписом «Напам’ять» та враховується в тематичну.

Тематичну оцінку виставляємо на підставі поточних оцінок (оцінки за ведення зошита не враховуємо в 5-6 класах).

Семестрове оцінювання у 5-6 класах здійснюємо шляхом додавання тематичних оцінок та груп загального розвитку: аудіювання, говоріння, читання, письмо.

Річне оцінювання виставляємо на підставі семестрових оцінок. Водночас учитель має враховувати такі чинники: динаміку особистих навчальних досягнень учня/учениці протягом року; важливість тем, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури у 7–9 класах

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 10-11 класах

	10-11 класи		10-11 класи
Семестри	І	ІІ	І	ІІ
Рівні	Стандарту		Профільний
Контрольні роботи у формі:	3	3	4	4
контрольного класного твору***;	1	1	1	1
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання)	2	2	3	3
Уроки розвитку мовлення*	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)
Уроки позакласного читання	1	1	2	2
Література рідного краю	1	1	2	2
Перевірка зошитів**	4	5	4	5

*У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).

**Під час оцінювання зошита з української літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного режиму). Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).

***Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, мінітворів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати роботу протягом одного уроку.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення: складання оповідання (казки) за прислів’ям; добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору; введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у представленому творі; усний переказ оповідання, епізоду твору; твір-характеристика персонажа; написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом; написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо; твір-опис за картиною; складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника); підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо; складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації; написання реферату; ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору; написання листа авторові улюбленої книжки; інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору), підготовка рекламних роликів та літературних білбордів, буктрейлерів та презентацій, колажів та летбуків, пазлів і ментальних карт, ілюстрацій та коміксів; створення віртуальних сторінок письменників у соціальних мережах, акаунтів літературних персонажів, листів-звернень, відеолистів тощо.

Рекомендуємо оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.

Основний курс доповнюють уроки літератури рідного краю, що сприяють усебічному розвитку, духовному збагаченню, утвердженню гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей. Звертаємо увагу на рекомендовану кількість уроків літератури рідного краю: 5–9 класи – 4 год/рік; 10–11 класи – 2 год/рік (рівень стандарту) та 4 год/рік (профільний рівень).

Формування читацької компетентності здобувача освіти – актуальна педагогічна проблема, оскільки в умовах розвитку інформаційних технологій помічено згасання інтересу учнів/учениць до художнього слова. Із метою підвищення рівня читацької грамотності доцільним є використання в освітньому процесі інтерактивних форм (відповідні інтернет-ресурси, мультимедіа, електронні книги й бібліотеки, аудіозаписи) і методів викладання предметів мовно-літературного спрямування, що мотивують інтерес учнів/учениць до читання, засвоєння літературних творів, уміння вступати в діалоги, аргументувати свою думку.

Звертаємо увагу, що вчитель не має допустити шаблонного прочитання художнього твору, а дати можливість учневі/учениці творчо мислити, сприймати твір цілісно, аналізувати, використовувати й оцінювати текст задля досягнення певних цілей, розширення знань і читацького потенціалу.

На уроках української літератури вчитель особливу увагу повинен звертати на формування в учнів соціальної та громадянської компетентностей через наведення прикладів із художніх творів, де герої займають активну громадянську позицію; через діалогічну взаємодію з текстом, автором, героями; спілкування з ровесниками. Формування в учнів/учениць предметних і ключових компетентностей має відбуватися в єдиній системі використання діалогічних, групових та інтерактивних форм організації освітньої діяльності учнів/учениць.

Нестандартні уроки спрямовані на активізацію емоційно-мотиваційної сфери, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності.

Навчальна та методична література з української літератури, рекомендована МОН, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки, що розміщений на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).

Інформацію щодо оцінювання навчальних досягнень учнів/учениць 7–11 класів та методичних рекомендацій зазначено в «Дорожній карті вчителя мовно-літературної галузі: інструментарії оцінювання (для 5–6 та 7–11 класів закладів загальної середньої освіти)» за редакцією Т. Гнаткович, О. Котусенко, О. Опачко.