Блог вчителя української мови та літератури Гаврилюк Раїси Адамівни: ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Можливості предмета «українська мова» у формуванні ключових компетентностей

Ключові компетентності

Компоненти

Спілкування державною мовою

Уміння: використовувати українську мову як державну для духовного, культурного й національного самовияву; володіти всіма видами мовленнєвої діяльності; усно й письмово тлумачити поняття, факти; висловлювати думки, почуття, погляди; оцінювати й осмислювати ситуацію спілкування; реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ (у школі, громадських місцях, удома, на дозвіллі); здійснювати адекватний змістові й умовам спілкування добір мовно-виражальних засобів; володіти засобами української мови — її стилями, типами, жанрами; правильно вимовляти й писати слова, творити їх граматичні форми; конструювати речення й тексти; дотримувати норм етикету під час спілкування.

Ставлення: поцінування української мови як державної; усвідомлення її як державотворчого чинника та чинника національної ідентичності; свідоме послуговування українською мовою в усіх царинах життя; захоплення красою, естетичною довершеністю, багатством виражальних засобів української мови; сприйняття спілкування як цінності; усвідомлення значення ефективного спілкування; ціннісне ставлення до співрозмовників; у виборі рішень керування системою цінностей, схвалених суспільством.

Навчальні ресурси: текстоцентризм, діалог, дискусія, проект щодо ролі державної / рідної мови.

Спілкування іноземними мовами

Уміння: виявляти в текстах запозичення з інших мов; пояснювати лексичне значення, правопис та особливості вживання слів іншомовного походження; обговорювати прочитані або прослухані мовою оригіналу та в перекладі українською фольклорні та літературні твори.

Ставлення: розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу та збагачення власного культурного досвіду; розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов; готовність до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур.

Навчальні ресурси: перекладні словники, тексти українськомовних перекладів літературних творів та оригінали.

Математична компетентність

Уміння: оперувати абстрактними поняттями; виокремлювати головну й другорядну інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки; чітко формулювати визначення та будувати гіпотези; формулювати тезу й добирати аргументи; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (схему, таблицю, діаграму); доцільно й правильно використовувати в мовленні числівники.

Ставлення: прагнення висловлюватися точно, логічно, послідовно; бережливе ставлення до часу.

Навчальні ресурси: тексти, що містять роздум; текст виступу, у якому наявна гіпотеза та її обґрунтування; тексти, у яких наявні таблиці, схеми, діаграми тощо.

Компетентності

в природничих науках

і технологіях

Уміння: швидко й ефективно шукати інформацію про довкілля, використовувати різні види читання для здобуття нових знань; критично оцінювати відображені в наукових, художніх і публіцистичних текстах результати людської діяльності в природному середовищі; змістовно, логічно, послідовно, точно описувати процес власної діяльності; спостерігати, аналізувати, проводити мовні експерименти; словесно оформлювати результати досліджень; визначати роль природи в житті людини; використовувати сучасні технології.

Ставлення: сприйняття природи як цінності; готовність захищати довкілля, зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутніх поколінь; готовність до опанування новітніх технологій.

Навчальні ресурси: науково-пізнавальні й навчальні тексти природничого та технологічного змісту; аналіз текстів (фрагментів) природничо-екологічного змісту, опис експерименту, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів.

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: діяти за алгоритмом, зокрема здійснювати пошукову діяльність та аналіз мовних явищ; створювати інструкцію та діяти за інструкцією; складати план тексту; впевнено й водночас критично застосовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією з навчальною метою та в приватному спілкуванні; грамотно й безпечно комунікувати в інформаційному просторі; розпізнавати маніпулятивні технології та протистояти їм; розвивати медійну грамотність; переводити навчальну інформацію в інший формат.

Ставлення: задоволення пізнавального інтересу; прагнення до гармонійного спілкування у віртуальному інформаційному просторі, критичне сприйняття інформації, поданої в ЗМІ; прагнення додержувати правил роботи з інформацією (дотримання авторського права тощо).

Навчальні ресурси: дописи в соціальних мережах і коментарі до них; інструментальні тексти (алгоритми дій, інструкції тощо); план тексту; медійні тексти.

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення; планувати й організовувати власну навчальну діяльність; читати, використовуючи різні види читання (ознайомлювальне, вибіркове, вивчальне та ін.); постійно поповнювати власний словниковий запас; користуватися різними джерелами довідкової інформації (словниками, енциклопедіями, онлайн-ресурсами); здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети та ситуації спілкування.

Ставлення: сприйняття освіти, навчальних досягнень, зокрема у вивченні мови, як цінностей, готовність удосконалювати знання мови і власне мовлення впродовж життя, розвивати мовне чуття; розуміння ролі читання для власного розвитку; усвідомлення потреби вчитися з метою самовдосконалення й самореалізації.

Навчальні ресурси: довідкова література, зокрема пошукові системи; електронні мережеві бібліотеки; інструкції з ефективного самонавчання.

Соціальні та громадянські компетентності

Уміння: аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях; співпрацювати з іншими на результат, запобігати конфліктам і розв’язувати їх, досягати розумних компромісів.

Ставлення: сприйняття людської гідності як найвищої цінності; повага до законів України, зокрема до норм українського мовного законодавства; повага до правових норм; усвідомлення необхідності конструктивної участі у громадському житті.

Навчальні ресурси: тексти соціально-політичного змісту; інтерактивні технології навчання.

Підприємливість

Уміння: презентувати власні ідеї та ініціативи зрозуміло, грамотно, використовуючи доцільні виражальні мовні засоби; використовувати ефективні комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій; самоорганізовуватися; оцінювати економічні ініціативи та економічну діяльність.

Ставлення: готовність брати на себе відповідальність; розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри.

Навчальні ресурси: тексти, які містять моделі ініціативності; ділові папери (план роботи, звіт, резюме, заява тощо), самопрезентація, зразки реклами.

Загальнокультурна грамотність

Уміння: використовувати українську мову для духовного й культурного самовиявлення; дотримуватися норм української літературної мови та мовленнєвого етикету; використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, виражаючи власні ідеї, досвід і почуття та використовуючи художні засоби; добирати літературу для читання з метою одержання насолоди та користі від прочитаного.

Ставлення: сприйняття літературного твору як засобу збагачення особистого емоційно-чуттєвого досвіду, отримання естетичного задоволення від творів мистецтва; зацікавленість світовими культурними набутками, повага до розмаїття культурного вираження різних народів.

Навчальні ресурси: твори мистецтва; тексти, що містять описи творів мистецтва; дослідницькі проекти.

Екологічна грамотність

і здорове життя

Уміння: дотримуватися здорового способу життя; враховувати вплив слова на психічне здоров’я людини; відповідально використовувати мовні виражальні засоби; застосовувати комунікативні стратегії для протистояння деструктивним та маніпулятивним впливам, що є загрозою здоровому способу життя; виявляти толерантність до різних поглядів, співчувати; конструктивно спілкуватися в різних соціальних середовищах, досягнення соціальної захищеності, сімейного щастя тощо; бережливо ставитися до природи.

Ставлення: сприймання здоров’я як загальнолюдської цінності; бажання дотримуватися здорового способу життя; усвідомлення значення навколишнього середовища для життя і здоров’я людини; готовність зберігати природні ресурси.

Навчальні ресурси: тексти, які сприяють гармонізації психоемоційного стану; художні твори, які містять моделі досягнення соціальної захищеності, кар’єрного зростання.

З метою увиразнення ключових компетентностей уведено поняття наскрізних ліній: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізна лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» (НЛ-1) підсилює ключові компетентності, спрямовує діяльність учителя й учнів на формування соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, усвідомлення ідеї сталого розвитку як нового типу еколого-економічного зростання, що задовольняє потреби всіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відновлення природного середовища, готовності брати участь у розв’язанні питань довкілля та розвитку суспільства; конкретизує роботу зі збереження й захисту довкілля.

Наскрізна лінія «Громадянська відповідальність» (НЛ-2) забезпечує розвиток соціальної й громадянської компетентностей, розкриває суть поняття «відповідальний громадянин», визначає вектори його діяльності.

Реалізації здоров’язбережувальної ключової компетентності сприяє наскрізна лінія «Здоров’я і безпека» (НЛ-3), орієнтуючи на формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного громадянина, що дотримується здорового способу життя, активно долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.

Метою наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ-4) є навчання молодого покоління українців ощадливості, раціонального використання коштів, планування витрат, стимулювання лідерських ініціатив, прагнення успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Наскрізні змістові лінії спільні для всіх шкільних предметів, є засобом інтегрування навчального змісту, вони корелюються з окремими ключовими компетентностями і сприяють формуванню ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Упровадження наскрізних змістових ліній у навчальний предмет передбачає розв’язування завдань реального змісту, виконання міжпредметних навчальних проектів, роботу з різними джерелами інформації.

Концептуальна структура програми, її змістове наповнення забезпечують можливості для формування предметної і ключових компетентностей, право вибору (для вчителя та учня), ураховують особливості сучасного інформаційно-комунікативного середовища.

Відповідно до чинного Державного стандарту базової й повної загальної середньої освіти навчальний матеріал програми розподілено за змістовими лініями.

Мовна змістова лінія містить перелік питань, обов’язкових для засвоєння теорії мови, що сприятиме формуванню системних знань про мову й на їхній основі життєво важливих умінь.

Призначення мовленнєвої змістової лінії полягає в забезпеченні цілеспрямованого формування вмінь і навичок, що є базовими для предметної і ключових компетентностей. Її зміст реалізують на кожному уроці, що дає змогу зробити процес розвитку мовленнєво-комунікативних умінь і навичок ефективним.

Синхронізація мовної та мовленнєвої змістових ліній виявляється у виконанні учнями різних видів усних і письмових робіт з метою використання виучуваного теоретичного матеріалу.

Крім обов’язкових, мовленнєва змістова лінія містить рекомендовані види робіт, теми яких скеровано на формування в учнів ключових компетентностей. Рекомендовані види творчих робіт представлено актуальними для школярів жанрами, серед яких допис до веб-сайта чи соцмережі, стаття певного змісту до Вікіпедії, план роботи над проектом, реклама шкільного творчого конкурсу тощо. Значна частина рекомендованих робіт має виразно практичний характер (складання інструкції щодо користування електронними мовними словниками, переліку необхідних для родини закупівель на поточний місяць і т. ін.) Деякі з рекомендованих видів робіт передбачають використання самостійно дібраної учнями з різних джерел інформації.

Творчим роботам надано виразно практичного характеру. Виконуючи їх, учень має не лише виявити мовні знання та застосувати мовні вміння, а й замислитися над ціннісними настановами. Мета таких робіт — формування життєвих компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в житті, навчанні та праці.

Серед рекомендованих видів робіт учитель може обирати ті, які вважає найбільш актуальними й корисними, до того ж він може змінювати теми висловлень залежно від інтересів і потреб кожного класу. Якщо обов’язкові види робіт мають проводитися на уроках розвитку мовлення, то рекомендовані — на аспектних уроках.

Через теми обов’язкових та рекомендованих робіт реалізується соціокультурна змістова лінія програми. Створення висловлень має сприяти утвердженню ієрархії цінностей, формуванню світогляду учнів, становленню їх як громадян України, а також слугувати орієнтиром у спрямуванні навчання на оволодіння ключовими компетентностями.

Необхідність діяльнісної змістової лінії зумовлена метапредметним характером знань і доцільністю їх відпрацювання в різних видах діяльності, у процесі яких учні набувають суб’єктного досвіду, опановують різні стратегії мовленнєвої діяльності

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Підприємливість

Фінансова грамотність

Екологічна безпека і сталий розвиток

Здоров’я і безпека

Див. Українська мова. 5-11класи: навчальні програми, методичні рекомендації про викладання навчального предмета у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році, вимоги до оцінювання / Укладач О.Ю.Котусенко.- Харків: Вид-во «Ранок», 2019.-192 с.

Компетентнісний потенціал предмета «Українська література»
№ п/п	Ключова компетентність	Уміння і ставлення, формування яких можна забезпечити засобами предмета
1.	Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою	Уміння: – розуміти україномовні тексти різних жанрів і стилів; – послуговуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях; – застосовувати різноманітні комунікативні стратегії залежно від мети спілкування; – толерантно дискутувати, відстоювати власну думку. Ставлення: – поцінування краси і багатства української мови; – усвідомлення ролі української мови як ключового чинника творення нації і держави, самоствердження особистості; – відстоювання права спілкуватися українською мовою в різноманітних сферах життя суспільства
2.	Спілкування іноземними мовами	Уміння: – порівнювати оригінальні художні тексти та їх україномовні переклади. Ставлення: – утвердження багатства української мови; – обстоювання можливості перекладу українською мовою будь-якого тексту іноземної мови; – розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу, збагачення власного культурного досвіду
3.	Математична компетентність	Уміння: – розвивати абстрактне мислення; – установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію; – чітко формулювати визначення і будувати гіпотези; – перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема). Ставлення: – прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно
4.	Компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: – критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури. Ставлення: – готовність до опанування новітніми технологіями; – оперативне реагування на технологічні зміни.
5.	Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: – діяти за алгоритмом; – працювати в різних пошукових системах для отримання потрібної інформації; – розпізнавати маніпулятивні технології і протистояти їм; – грамотно і безпечно спілкуватися в мережі Інтернет. Ставлення: – прагнення дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі; – задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі; – критичне ставлення до медійної інформації
6.	Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: – визначати мету і цілі власної діяльності й розвитку, планувати й організовувати їх, здійснювати задумане, рефлексувати й оцінювати результат; – використовувати різноманітні стратегії навчання; – користуватися різними джерелами інформації; – знаходити, аналізувати, систематизувати й узагальнювати держану інформацію, перетворювати її з однієї знакової системи в іншу; – працювати в парі, групі; – читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо; – постійно поповнювати власний словниковий запас; – застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування. Ставлення: – прагнення використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях; – готовність удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію; – розуміння ролі читання для власного інтелектуального зростання
7.	Ініціативність і підприємливість	Уміння: – аналізувати життєву ситуацію з певної позиції; – презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби; – використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей. Ставлення: – готовність брати відповідальність за себе та інших; – розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри
8.	Соціальна та громадянська компетентності	Уміння: – толерантно відстоювати власну позицію в дискусії; – розрізняти маніпулятивні технології і протистояти їм; – аргументовано й грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань; – уникати дискримінації інших у процесі спілкування; – критично оцінювати тексти соціально-політичного змісту. Ставлення: – повага до різних поглядів, ідей, вірувань; – здатність співчувати, довіряти й викликати довіру; – поцінування людської гідності; – повага до закону та правових норм; – утвердження права кожного на власну думку
9.	Обізнаність та самовираження у сфері культури	Уміння: – зіставляти специфіку розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва; – ідентифікувати себе як представника певної культури; – визначати роль і місце української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах; – читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; – створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби. Ставлення: – поцінування набутків інших культур, зацікавлення ними; – відкритість до міжкультурної комунікації; – потреба читання літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним
10.	Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: – ілюструвати екологічні проблеми прикладами з художніх творів; – бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості; – розуміти переваги здорового способу життя. Ставлення: – усвідомлення людини як частини природи, незворотності покарання за зло, причинене довкіллю; – аналіз літературних текстів (епізодів) екологічного спрямування, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів; – готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» (НЛ-1) є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи; ґрунтується у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.

Вивченням наскрізної лінії «Здоров’я і безпека» прагнемо сформувати учня духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінним членом суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.

Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Кінцевим, «матеріальним» результатом роботи над темою найчастіше буде певний «надпредметний» проект, для реалізації якого будуть задіяні знання і вміння, одержані на заняттях з окремих предметів. Однак навіть якщо кінцевий результат буде «предметним» (наприклад, написання сценарію на екологічну проблематику), у ньому учні використають знання, одержані на уроках природничих дисциплін, історії тощо.

Українська література як навчальний предмет має досить значний потенціал для реалізації наскрізних ліній:

«Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ–1):

Уміння:

§ наводити приклади з художніх творів, у яких порушені проблеми екологічної безпеки;

§ формулювати зв’язне висловлювання про проблеми навколишнього середовища;

§ дискутувати з цього приводу.

Ставлення:

§ сприймання природи як цілісної системи;

§ усвідомлення взаємозв’язку людини і природи;

§ розуміння важливості екологічної безпеки;

§ готовність долучитися до захисту навколишнього середовища.

«Громадянська відповідальність» (НЛ–2):

Уміння:

§ наводити приклади з художніх творів, де герої проявляють активну громадянську

позицію; висловлювати ставлення до порушених проблем;

§ твердо, але толерантно відстоювати свої погляди в дискусії;

§ працювати в парі, групі, виконувати доручену роль;

§ приймати спільне рішення.

Ставлення:

§ відчуття себе членом спільноти;

§ усвідомлення важливості активної громадянської позиції;

§ готовність брати на себе відповідальність;

«Здоров'я і безпека» (НЛ–3):

Уміння:

§ знаходити необхідну інформацію про здоров’я, критично оцінювати її;

§ використовувати набуті знання і вміння для забезпечення безпеки своєї й інших;

§ наводити приклади з художніх творів, де порушені ці проблеми;

§ діяти в ситуаціях, загрозливих для здоров’я.

Ставлення:

§ усвідомлення власного здоров’я як цінності не лише особистої, а й суспільної;

§ ведення здорового способу життя й пропаганда його;

§ усвідомлення залежності й впливу власної поведінки на здоров’я і безпеку свою й оточення.

«Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ–4):

Уміння:

§ наводити приклади з художніх творів, де порушені ці проблеми;

§ використовувати набуті знання і вміння з метою реалізації задуманих проектів.

Ставлення:

§ готовність проявляти ініціативу.

Див. Українська література. 5-11класи: навчальні програми, методичні рекомендації про викладання навчального предмета у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році, вимоги до оцінювання / Укладач О.Ю.Котусенко.- Харків: Вид-во «Ранок», 2019.-192 с.

Методичні рекомендації щодо викладання української мови і літератури, для 5–6 та 7–11 класів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році

УКРАЇНСЬКА МОВА

У 2023/2024 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься: у 5-6 класах за такими модельними програмами:

«Українська мова. 5–6 класи» (автори Голуб Н.І., Горошкіна О.М.),

«Українська мова. 5–6 класи» (автори Заболотний О.В. та ін.), рекомендованими наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 No 795);

«Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 5–6 класи» (автори Старагіна І.П. та ін.), рекомендовану наказом Міністерства освіти і науки України від 29.09.2021 No 1031 (програми розміщені на офіційному вебсайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-kl);

у 7–9 класах за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 No 804 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 No 698 (програма розміщена на офіційному вебсайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/navchalni-programi-5-9-kl);

у 10–11 класах за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими наказом МОН України від 23.10.2017 No 1407 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10–11 класів закладів загальної середньої освіти» зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 No 698 (Програми розміщені на офіційному вебсайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv).

Звертаємо увагу на те, що модельні навчальні програми для 5-6 класів мають бути конкретизовані в програмах на рівні закладу освіти. На основі обраної модельної програми учитель розробляє навчальну програму предмета, інтегрованого курсу (у тому числі білінгвальних курсів).

Навчальна програма повинна містити:

1) опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідною модельною навчальною програмою;

2) розподіл навчальних годин на вивчення кожного тематичного блоку з урахуванням очікуваних результатів навчання, визначених навчальною програмою;

3) опис видів навчальної діяльності.

Розробляючи навчальну програму, педагоги можуть вносити зміни у пропонований модельною програмою зміст навчального предмета/інтегрованого курсу, відповідно до підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого навчального плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, у яких відбувається освітній процес, зокрема: доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент; розширювати/поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів тощо) програми, зважаючи на потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо; доповнювати тематику практичних/творчих робіт; вилучати окремі питання з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу.

Загальний обсяг таких змін може досягати 20%. Також учитель може змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання.

Навчальна програма структурується за зразком модельних програм, затверджується педагогічною радою закладу освіти.

Учитель складає календарне планування відповідно до навчальної програми. Календарно-тематичне планування здійснюється педагогом у довільній формі й може бути об’єднано з навчальною програмою в один документ. (Додаток до листа МОН України від 19.08.2022 р. No 1/9530-22).

Рекомендовані види робіт з української мови в 5–6 класах**

	5 клас		6 клас
Семестри	І	ІІ	І	ІІ
Діагностування (у різний спосіб) прогресу набуття учнями мовних знань і компетентностей	4	4	4	4
1. Сприймає усну інформацію на слух / Аудіювання
Аудіювання	1	1	1	1
2. Усно взаємодіє та висловлюється / Говоріння *
Діалог	1*	-	1*	-
усний переказ	-	1*	-	1*
3. Сприймає письмові тексти / Читання
читання вголос	1*	-	1*	-
читання мовчки	-	1	-	1
4. Письмово взаємодіє та висловлюється / Письмо
Переказ	1	1	1	1
Диктант	1	1	1	1

* Види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом семестру (на розсуд учителя); для них не виділяються окремі уроки.

Оцінки за «Аудіювання», «Говоріння», «Читання», «Письмо» ураховуються у семестровий бал.

Під час оцінювання загальних результатів рекомендуємо враховувати оцінки за такі види робіт**:

5–6 клас

**Таблиці мають рекомендаційний характер. Учитель може ставити оцінки за обов’язкові групи загальних результатів (аудіювання, говоріння, читання, письмо) на основі різних видів робіт (зазначених у навчальних програмах) або на основі спостереження за поступом учнів протягом семестру. Кількість і види таких робіт на семестр учитель може планувати самостійно.

Оцінка за письмовий твір/переказ з української мови є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не робиться).

Тематичну оцінку виставляємо на підставі поточних оцінок (оцінки за ведення зошита не враховуємо в 5–6 класах).

Семестрове оцінювання у 5–6 класах здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання та результатів контролю груп загальних результатів навчання (аудіювання, говоріння, читання, письмо), відображених у Свідоцтві досягнень.

Річне оцінювання у 5–6 класах здійснюється на основі загальних оцінок результатів навчання за І та ІІ семестри.

У Свідоцтві досягнень у графі «Рік» ставиться одна оцінка – загальна оцінка результатів навчання за рік. Оцінки за групи результатів навчання у графі «Рік» не виставляються, оскільки вони мають бути враховані в оцінках за семестри.

Якщо рівень результатів навчання учня/учениці визначити неможливо (через тривалу відсутність) у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а).

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 7–9 класах

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 10–11 класах

Рівень	Рівень стандарту		Профільний рівень
Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми	2	2	3	3
Письмо: Есе	2	3	1	1
переказ	-	-	1	1
твір	-	-	1	1
Індивідуальні види контрольних робіт
Говоріння: діалог	1	-	1	-
усний переказ	-	1	-	1
уcний твір	-	1	-	1
Перевірка зошитів	4	5	4	5

У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

У разі відсутності учня/учениці рекомендуємо учителю скористатися такими нормативними документами:

1) наказ МОН No 290 від 01.04.2022 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань завершення 2021/2022 навчального року»;

2) наказ МОН No 289 від 01.04.2022 р. Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.

Інформацію щодо оцінювання навчальних досягнень учнів/учениць 7–11 класів та методичних рекомендацій зазначено в «Дорожній карті вчителя мовно-літературної галузі: інструментарії оцінювання (для 5–6 та 7–11 класів закладів загальної середньої освіти)» за редакцією Т. Гнаткович, О. Котусенко, О. Опачко.

В умовах воєнного стану формат освітньої діяльності в Україні відбувається в офлайн чи в змішаному режимі та потребує технічного забезпечення й індивідуального планування, а саме: складання календарно-тематичного плану, у якому представлені теми для самостійної роботи і теми, які вимагають пояснення вчителя; обов’язкова робота з матеріалом підручника; для уникнення переванта ження вчитель забезпечує учнів/учениць доступними та цікавими завданнями.

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

У 2023/2024 навчальному році вивчення української літератури здійснюватиметься:

у 5–6 класах здійснюватиметься за модельними навчальними програмами «Українська література. 5-6 класи» (автори: Яценко Т.О., Качак Т.Б. та ін.),

«Українська література. 5-6 класи» (автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.), «Українська література. 5-6 класи» (автори Чумарна М.І., Пастушенко Н.М.); «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5-6 класи» (автори Яценко Т.О., Тригуб І.А.), рекомендованими наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 No 795; «Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 5-6 класи» (автори Старагіна І.П. та ін.), рекомендована наказом Міністерства освіти і науки України від 29.09.2021 No 1031 (програми розміщені на офіційному вебсайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-kl);

у 7–9 класах за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 No 804 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 No 698 (програма розміщена на офіційному вебсайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/navchalni-programi-5-9-kl);

у 10–11 класах за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими наказом МОН України від 23.10.2017 No 1407 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10–11 класів закладів загальної середньої освіти» зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 No 698 (Програми розміщені на офіційному вебсайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv).

У контексті сучасних концепцій навчання є формування всебічно та гармонійно розвинутої особистості. Це вимагає змінити функції та вимоги до уроку літератури з метою формування духовного світу учня/учениці, допомоги в його самоактуалізації та самореалізації.

Сучасний урок літератури повинен бути не просто змістовним та науково обґрунтованим, а особистісно значущим для учнів/учениць, оскільки література – це наука і мистецтво, що впливає на формування духовного світу людини, ставить акцент на смислових та світоглядних аспектах, є дієвим засобом різнобічного розвитку особистості учнів/учениць, формування в них ключових компетенцій.

Рекомендовані види робіт з української літератури в 5-6 класах**

**Таблиця має рекомендаційний характер. Учитель може ставити оцінки за обов’язкові групи загальних результатів (аудіювання, говоріння, читання, письмо) на основі різних видів робіт (зазначених у навчальних програмах) або на основі спостереження за поступом учнів протягом семестру. Кількість і види таких робіт на семестр учитель може планувати самостійно.

Оцінки за «Письмо» та «Говоріння» виставляються на підставі робіт із розвитку мовлення та враховуються в семестрову оцінку.

Оцінку за твір з української літератури виставляємо у колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір» не робиться).

За читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури оцінка виставляється в колонку без дати з надписом «Напам’ять» та враховується в тематичну.

Тематичну оцінку виставляємо на підставі поточних оцінок (оцінки за ведення зошита не враховуємо в 5-6 класах).

Семестрове оцінювання у 5-6 класах здійснюємо шляхом додавання тематичних оцінок та груп загального розвитку: аудіювання, говоріння, читання, письмо.

Річне оцінювання виставляємо на підставі семестрових оцінок. Водночас учитель має враховувати такі чинники: динаміку особистих навчальних досягнень учня/учениці протягом року; важливість тем, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури у 7–9 класах

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 10-11 класах

	10-11 класи		10-11 класи
Семестри	І	ІІ	І	ІІ
Рівні	Стандарту		Профільний
Контрольні роботи у формі:	3	3	4	4
контрольного класного твору***;	1	1	1	1
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання)	2	2	3	3
Уроки розвитку мовлення*	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)
Уроки позакласного читання	1	1	2	2
Література рідного краю	1	1	2	2
Перевірка зошитів**	4	5	4	5

*У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).

**Під час оцінювання зошита з української літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного режиму). Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).

***Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, мінітворів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати роботу протягом одного уроку.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення: складання оповідання (казки) за прислів’ям; добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору; введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у представленому творі; усний переказ оповідання, епізоду твору; твір-характеристика персонажа; написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом; написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо; твір-опис за картиною; складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника); підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо; складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації; написання реферату; ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору; написання листа авторові улюбленої книжки; інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору), підготовка рекламних роликів та літературних білбордів, буктрейлерів та презентацій, колажів та летбуків, пазлів і ментальних карт, ілюстрацій та коміксів; створення віртуальних сторінок письменників у соціальних мережах, акаунтів літературних персонажів, листів-звернень, відеолистів тощо.

Рекомендуємо оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.

Основний курс доповнюють уроки літератури рідного краю, що сприяють усебічному розвитку, духовному збагаченню, утвердженню гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей. Звертаємо увагу на рекомендовану кількість уроків літератури рідного краю: 5–9 класи – 4 год/рік; 10–11 класи – 2 год/рік (рівень стандарту) та 4 год/рік (профільний рівень).

Формування читацької компетентності здобувача освіти – актуальна педагогічна проблема, оскільки в умовах розвитку інформаційних технологій помічено згасання інтересу учнів/учениць до художнього слова. Із метою підвищення рівня читацької грамотності доцільним є використання в освітньому процесі інтерактивних форм (відповідні інтернет-ресурси, мультимедіа, електронні книги й бібліотеки, аудіозаписи) і методів викладання предметів мовно-літературного спрямування, що мотивують інтерес учнів/учениць до читання, засвоєння літературних творів, уміння вступати в діалоги, аргументувати свою думку.

Звертаємо увагу, що вчитель не має допустити шаблонного прочитання художнього твору, а дати можливість учневі/учениці творчо мислити, сприймати твір цілісно, аналізувати, використовувати й оцінювати текст задля досягнення певних цілей, розширення знань і читацького потенціалу.

На уроках української літератури вчитель особливу увагу повинен звертати на формування в учнів соціальної та громадянської компетентностей через наведення прикладів із художніх творів, де герої займають активну громадянську позицію; через діалогічну взаємодію з текстом, автором, героями; спілкування з ровесниками. Формування в учнів/учениць предметних і ключових компетентностей має відбуватися в єдиній системі використання діалогічних, групових та інтерактивних форм організації освітньої діяльності учнів/учениць.

Нестандартні уроки спрямовані на активізацію емоційно-мотиваційної сфери, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності.

Навчальна та методична література з української літератури, рекомендована МОН, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки, що розміщений на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).

ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Немає коментарів:

Дописати коментар