Тема. Пісні літературного походження. «Ще не вмерла України» П. Чубинського та
М. Вербицького
Мета: ознайомити учнів із особливостями пісень літературного походження, їх
авторами; проаналізувати пісню-гімн, звернувши увагу на історію створення цього
твору і його призначення; розвивати вміння виразно і вдумливо читати пісні,
грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; формувати кругозір,
світогляд; прищеплювати почуття пошани до державної символіки, пісні-гімну
рідного краю, повагу до митців слова; виховувати пунктуальність, любов до
Батьківщини, народу, його традицій.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет авторів, записи гімнів у
музичному супроводженні, державна символіка, тестові завдання.
ХІД УРОКУ
I. Мотиваційний етап
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда за питаннями:
- Як складалися пісні? Хто були їх автори?
- Чи можемо ми визначити настрій людини за
піснею, яку вона співає? Доведіть це, посилаючись на власний досвід.
- Яке значення має колискова пісня для
дитини?
- Чи свідчить пісня про культурний рівень
народу? Обґрунтуйте власні міркування.
- Для чого державі потрібний гімн? Що він
символізує?
III. Оголошення теми, мети уроку.
Цілевизначення та планування.
IV.Опрацювання навчального матеріалу
Своїм походженням і суттю своєю пісня є мистецтвом загальнонародним;
незалежно від того, авторська чи анонімна, вона орієнтована на масове
сприйняття і засвоєння.
І. Франко
1. Специфіка пісні літературного походження (матеріал для
вчителя)
До XVII ст., коли література розвивалась як церковно-релігійна, її
зв’язок із фольклором був практично односпрямованим. Усна народна творчість
впливала на розвиток літературного письменства від почат-ків його зародження.
Фольклор як витворена віками система народних уявлень і текстів, навпаки, дуже
важко піддавався літературним впливам. Усна народна творчість, в основі якої
лежали язичницькі культури, не могла мати нічого спільного з християнською
літературою, що різко відрізнялася ідейно і тематично.
Однак у XVII ст., коли в літературі чітко окреслюється світська
тематика, яка, виробляючи нові жанри, відокремлюється в окрему вітку
письменства, починається зворотний вплив — літератури на усну народну
творчість. Найбільше така взаємодія виявилась у побутуванні серед народу
літературних текстів з усіма атрибутами фольклорних (анонімність, варіативність
та ін.). Передусім це стосується пісень, хоча народом запозичувалися й тексти
інших жанрів, зокрема байки, притчі, приповідки, афористичні вислови та інше.
Пісні літературного походження — це твори, що увійшли в народну
словесність з професійної літератури. Найчастіше — пісня, створена автором і
композитором, ставала популярною серед народу, а оскільки сприйнятий текст
передавався в усній формі, ім’я автора й композитора затиралось, і пісня
починала побутувати як народна. Можливі й інші випадки. Наприклад, відомий
авторський текст (вірш) клався на народну мелодію або мелодію композитора, ім’я
якого залишалося невідомим.
2. Теорія літератури
Гімн — з грецької мови означає «урочиста пісня».
Такі пісні вперше виконувалися в Давній Греції як хвала на честь богів
та героїв. У країнах Західної Європи до XIX ст. — духовна строфічна пісня.
Традиція поширилася по світу. Їх почали виконувати під час спортивних змагань,
різноманітних свят, офіційних прийомів.
3. Життєвий і творчий шлях П. Чубинського
4. Опрацювання твору П. Чубинського «Ще не вмерла
Україна»
4.1. Заслуховування тексту твору у музичному супроводженні М.
Вербицького (запис).
4.2. Виразне читання учнями гімну.
4.3. Історія написання пісні-гімну.
У 1862 році на мотив визвольного гімну «Сербія свободна» П. Чубинський
написав слова «Ще не вмерла Україна». Крамольний для Росії, твір був
надрукований у львівській «Меті» (1863), як буцімто Шевченків. До 1917 року цей
національний гімн на підросійській Україні переслідувався; був суворо
заборонений і за радянських часів.
Павло Чубинський був членом київської організації «Стара громада», куди
входила національно свідома патріотична інтелігенція. На її зібранні вперше і
прозвучала пісня-гімн «Ще не вмерла Україна». 1918 р. вона виконувалася вже як
державний гімн Української Народної Республіки, що проіснувала тоді недовго.
Карпатська Україна як самостійна держава також 1939 року визнала її своїм
гімном. За радянських часів ця пісня була забороненою. Однак українці її
пам’ятали і часто виконували таємно, з великою надією на відродження
самостійності своєї держави. І такий час настав. Україна стала незалежною
державою і знову за свій національний гімн взяла пісню на слова П. Чубинського.
Тепер вона звучить на мелодію композитора з Галичини Михайла Вербицького.
Первісний текст пісні перероблювався автором кілька разів, тому сучасний
варіант відрізняється від нього.
4.4. Тема: відтворення прагнення українців жити у
волі; намагання боротися з будь-яким ворогом, захищаючи рідний край.
4.5. Ідея: віра оборонців рідної землі у неминучу
перемогу над ворогом, цілеспрямованість українців у доведенні, що вони
козацького роду.
4.6. Основна думка: тільки той народ може перемогти
ворога, подолати будь-які труднощі, який має силу, мужність, витримку,
взаємодопомогу, віру в досягненні своєї мети, готовий заради цього пожертвувати
своїм життям.
4.7. Жанр: громадянська лірика, пісня-гімн.
4.8. Художні особливості твору:
- звертання: «браття українці», «браття»;
- метафори: «усміхнеться доля», «Чорне море
всміхнеться», «Дніпро зрадіє», «доленька доспіє»;
- порівняння: «згинуть… вороженьки, як роса
на сонці»;
- повторення: «браття», «воля», «доля,
доленька».
4.9. Аналізування твору за питаннями:
- Чому борці за Україну впевнені у святій
перемозі?
- Прокоментуйте, як зрозуміти слова з
твору: «Загинуть наші вороженьки, як роса на сонці»?
- Що необхідно зробити для того, щоб ворог
не зміг поневолити рідний край?
- Яких страждань зазнала Україна протягом
історії? Хто її поневолював?
- Назвіть відомих вам відважних ватажків у
боротьбі за волю рідного краю. (Б. Хмельницький, І. Богун, С. Наливайко…)
- Які риси характеру притаманні оборонцям рідного краю? (Мужність, стійкість, наполегливість, терпимість, волелюбність, цілеспрямованість)
- Як названі українці у творі? (Браття)
Чому?
- Чому, читаючи цей твір, ми хвилюємося і в
той же час пишаємося ним?
1. Розв’язування тестових завдань
1. Україна не вмерла, тому і живими є:
а) надія і любов;
б) слава і воля;
в) радість і щастя.
2. Кого у творі названо браттями?
а) Українців;
б) усіх слов’ян;
в) росіян.
3. Художній засіб фрази «усміхнеться воля» називається:
а) епітетом;
б) метафорою;
в) алегорією.
4. «Згинуть наші вороженьки, як …»:
а) згорять сірники;
б) роса на сонці;
в) сніг у сонячну погоду.
5. Яка річка згадується у пісні-гімні?
а) Каяла;
б) Ока;
в) Дон.
6. За що необхідно боротися народу?
а) За власне майно;
б) волю;
в) радість.
7. Яке море ще може «всміхнутися» борцям за Україну?
а) Азовське;
б) Біле;
в) Чорне.
8. Що віддадуть оборонці рідної землі за свою свободу?
а) Здоров’я і гроші;
б) душу і тіло;
в) розум і мудрість.
9. Слова гімну покладені на музику:
а) М. Лисенком;
б) О. Білашем;
в) М. Вербицьким.
10. Пісні літературного походження, крім усного переймання, поширюються
через рукописні збірники, що дійшли до нас:
а) з XVIII;
б) XVII;
в) XX ст.
11. Текст національного гімну нашої держави, за основу якого взято вірш
П. Чубинського «Ще не вмерла Україна», був затверджений Верховною Радою
України:
а) 2000 р.;
б) 2001 р.;
в) 2003 р.
12. Гімн — з грецької мови означає:
а) «найголовніший твір»;
б) «урочиста пісня»;
в) «пафосна церемонія».
VI. Рефлексивно-оцінювальний етап.
Бесіда.
Пісні літературного походження — це так звані фольклоризова-ні твори, тобто ті, які настільки близькі за світоглядними позиціями і за поетикою до народної творчості, що пережили не одне «покоління на всіх просторах України і навіть поза її межами. Авторськими за походженням були й патріотичні пісні, яким судилося піднестися до загальнонародних духовних надбань, набути значення гімнів.
Рефлексія почуттів.
Самооцінювання та взаємооцінювання.
Обговорення цілей
уроку.
VIII. Домашнє завдання
Вивчити напам’ять «Ще не вмерла Україна».
Немає коментарів:
Дописати коментар