ДЛЯ БАТЬКІВ

Інструкція з безпеки життєдіяльності під час воєнного часу, дій  за сигналом «Повітряна тривога!» у закладі освіти

                      8. Алгоритм дій здобувачів освіти під час евакуації до найближчого укриття
8.1. Під час сигналу «Повітряна тривога», який пролунав на уроці, то уважно слухай та виконуй вказівки вчителя.
8.2. Якщо сигнали тривоги пролунав під час перерви, на подвір´ї - повинен самостійно рухатись до найближчого укриття.
8.3. Пройди перекличку.
8.4. Візьми необхідні речі й приготуйся за командою вчителя вийти з класу.
8.5. Під час евакуації: зберігайте спокій, не панікуй, не говори, не штовхайся, не біжи, не повертайся - це може заважати іншим.
8.6. Рухайся з групою учнів за вказаним маршрутом.
8.7. Закрий дихальні шляхи щільно згорнутим предметом одягу (ватно-марлевою пов´язкою),  якщо відчуваєш запах диму.
8.8. Пройди повторну перекличку у безпечному місці і виконуй подальші вказівки вчителя.
8.9. Якщо тривога зненацька застала тебе, коли пішки йдеш до закладу освіти, ти повинен знати, де на шляху до закладу освіти знаходиться найближче укриття, щоб могти там заховатися. Якщо ж найближче укриття – заклад освіти, а дістатися до нього швидко неможливо – скористайся наявними природними  або штучними укриттями, зокрема, рельєфом місцевості (балки, яри тощо), заглибленими приміщеннями та спорудами, за відсутності вищезазначених – у будівлях і спорудах різного призначення правилом “двох стін”. 
8.10. Якщо перебуваєш в громадському транспорті, необхідно залишити транспорт та перейти до найближчого укриття. Якщо захисної споруди поблизу немає, сховайся за бетонними плитами, бордюром, ляж у заглибленнях землi, згорнися та закрий голову руками. 
                                       9. Правила перебування в укритті
9.1. Займіть місце у захисній споруді та виконуйте вимоги вчителя.
9.2. Не можна палити.
9.3. Не можна смітити.
9.4. Не можна голосно розмовляти, дотримуйтеся спокою і порядку.
9.5. Уважно  слідкуйте за розпорядженнями та сигналами оповіщення.
9.6. Зберігайте спокій.
9.10. У споруді забороняється шуміти, мати з собою небезпечні засоби, зокрема для освітлення, які можуть спричинити пожежу, не допускається пересування приміщеннями без особливої потреби, необхідно дотримуватися дисципліни та якнайменше рухатися.
9.11. Якщо дозволяють умови, зокрема в укритті забезпечено належне освітлення та місця для сидіння, освітній процес під час повітряної тривоги варто продовжувати.
9.12. У межах безпеки дітей їх не можна відпускати з укриття, поки не завершиться повітряна тривога.
                                  10. Правила поведінки учнів під час онлайн-уроку
10.1. Навчаємося за розкладом.
10.2. Не запізнюємося на урок.
10.3. Заходимо тільки під своїм прізвищем та ім´ям.
10.4. Вмикаємо камеру і вимикаємо мікрофон.
10.5. Дивимось на монітор та слухаємо вчителя.
10.6. Активно працюємо на уроці.
10.7. Відповідаємо тільки з дозволу вчителя.
10.8. Говоримо чітко та по черзі.
10.9. Не відволікаємося.
10.10. Є питання-пишемо в чат.
10.11. Після уроку виходимо з онлайн зустрічі.
10.12. Якщо включається сигнал « Увага! Повітряна тривога!»
Не панікуйте.
10.12.1. Завершіть конференцію та виключіть комп´ютер.
10.12.2. Візьміть «рюкзак безпеки».
10.12.3. Перейдіть у безпечне місце визначене правилами вашої сім´ї.

10.13. Належна поведінка – це запорука ефективного навчання та збереження життя і здоров´я.

 

Директор                                                                               Юрій ДОВГАЛЮК

  

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Оцінювання результатів навчання української мови здійснюється на основі компетентнісного підходу до шкільного мовного курсу, який насамперед має забезпечити здобувачам освіти інтенсивний мовленнєвий та інтелектуальний розвиток,  уміння ефективно користуватися мовою, спілкуватися, домагатися успіхів у процесі комунікації, високу мовну культуру особистості; розвиток навичок самостійної навчальної діяльності, самоосвіти й самореалізації; сприяти формуванню громадянської позиції, національної самосвідомості тощо.

Визначальною ознакою цього підходу є зміщення акцентів на готовність здобувачів освіти застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті, здобутті досвіду самостійності,  а отже,  пріоритетним є poзвиток видів  мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма з акцентом на способах діяльності, уміннях і навичках, які потрібно сформувати, на досвіді діяльності, який повинен накопичуватися й усвідомлюватися учнями, і навчальних досягненнях, які учні повинні продемонструвати. Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення учнів.

Компетентнісна орієнтація шкільного курсу мови є одним із найважливіших завдань щодо розвитку  творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їхнього  вміння здобувати з різних джерел інформацію й працювати з нею, критично оцінювати її, висловлювати власні судження, прогнозувати, робити висновки, застосовувати для розв’язання життєвих проблем, брати на себе відповідальність за власні освітні результати, постійно їх аналізувати й оцінювати тощо.

Під час оцінювання результатів навчальної діяльності здобувачів освіти треба враховувати, що мова є не лише об’єктом вивчення, а й засобом навчання  інших предметів, а це підвищує вимоги до рівня сформованості комунікативної компетентності  школярів як ключової і предметної.

Скорочення обсягу теоретичного матеріалу на користь практичної діяльності збільшує можливості для формування предметних і ключових компетентностей. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності сформулювано в термінах компетентнісного підходу: знаннєвий компонент — учень/учениця називає, формулює, записує, наводить приклади тощо; діяльнісний — учень/учениця розпізнає, розрізняє, описує, аналізує, порівнює, планує, застосовує тощо; ціннісний — учень/учениця усвідомлює, критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить висновки, висловлює судження тощо.

Можливості предмета «українська мова» у формуванні ключових компетентностей

	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною мовою .	Уміння: використовувати українську мову як державну для духовного, культурного й національного самовияву; володіти всіма видами мовленнєвої діяльності; усно й письмово тлумачити поняття, факти; висловлювати думки, почуття, погляди; оцінювати й осмислювати ситуацію спілкування; реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ (у школі, громадських місцях, удома, на дозвіллі); здійснювати адекватний змістові й умовам спілкування добір мовно-виражальних засобів; володіти  засобами української мови — її стилями, типами, жанрами; правильно вимовляти й писати слова, творити їх граматичні форми; конструювати речення й тексти; дотримувати норм етикету під час спілкування. Ставлення: поцінування української мови як державної; усвідомлення її як державотворчого чинника та чинника національної ідентичності; свідоме послуговування українською мовою в усіх царинах життя; захоплення красою, естетичною довершеністю, багатством  виражальних засобів української мови; сприйняття спілкування як цінності; усвідомлення значення ефективного спілкування;  ціннісне ставлення до співрозмовників; у виборі рішень керування системою цінностей, схвалених суспільством. Навчальні ресурси: текстоцентризм, діалог, дискусія, проект щодо ролі державної / рідної мови.
2	Спілкування іноземними мовами	Уміння: виявляти в текстах запозичення з інших мов; пояснювати лексичне значення, правопис та особливості вживання слів іншомовного походження; обговорювати прочитані або прослухані мовою оригіналу та в перекладі українською фольклорні та літературні твори. Ставлення: розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу та збагачення власного культурного досвіду; розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов; готовність до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур. Навчальні ресурси: перекладні словники, тексти українськомовних перекладів літературних творів та оригінали.
3	Математична компетентність	Уміння: оперувати абстрактними поняттями; виокремлювати головну й другорядну інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки; чітко формулювати визначення та будувати гіпотези; формулювати тезу й добирати аргументи; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (схему, таблицю, діаграму); доцільно й правильно використовувати в мовленні числівники. Ставлення: прагнення висловлюватися точно, логічно, послідовно; бережливе ставлення до часу. Навчальні ресурси: тексти, що містять роздум; текст виступу, у якому наявна гіпотеза та її обґрунтування; тексти, у яких наявні таблиці, схеми, діаграми тощо.
4	Компетентності в природничих науках і технологіях	Уміння: швидко й ефективно шукати інформацію про довкілля, використовувати різні види читання для здобуття нових знань; критично оцінювати відображені в наукових, художніх і публіцистичних текстах результати людської діяльності в природному середовищі; змістовно, логічно, послідовно, точно описувати процес власної діяльності; спостерігати, аналізувати, проводити мовні експерименти; словесно оформлювати результати досліджень; визначати роль природи в житті людини; використовувати сучасні технології. Ставлення: сприйняття природи як цінності; готовність захищати довкілля, зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутніх поколінь; готовність до опанування новітніх технологій. Навчальні ресурси: науково-пізнавальні й навчальні тексти природничого та технологічного змісту; аналіз текстів (фрагментів) природничо-екологічного змісту, опис експерименту, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів.
5	Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: діяти за алгоритмом, зокрема здійснювати пошукову діяльність  та аналіз мовних явищ; створювати інструкцію та діяти за інструкцією; складати план тексту; впевнено й водночас критично застосовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією з навчальною метою та в приватному спілкуванні; грамотно й безпечно комунікувати в інформаційному просторі; розпізнавати маніпулятивні технології та протистояти їм; розвивати медійну грамотність; переводити навчальну інформацію в інший формат. Ставлення: задоволення пізнавального інтересу; прагнення до гармонійного спілкування у віртуальному інформаційному просторі, критичне сприйняття інформації, поданої в ЗМІ; прагнення додержувати правил роботи з інформацією (дотримання авторського права тощо). Навчальні ресурси: дописи в соціальних мережах і коментарі до них; інструментальні тексти (алгоритми дій, інструкції тощо); план тексту; медійні тексти.
6	Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення; планувати й організовувати власну навчальну діяльність; читати, використовуючи різні види читання (ознайомлювальне, вибіркове, вивчальне та ін.); постійно поповнювати власний словниковий запас; користуватися різними джерелами довідкової інформації (словниками, енциклопедіями, онлайн-ресурсами); здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети та ситуації спілкування. Ставлення: сприйняття освіти, навчальних досягнень, зокрема у вивченні мови, як цінностей, готовність удосконалювати знання мови і власне мовлення впродовж життя, розвивати мовне чуття; розуміння ролі читання для власного розвитку; усвідомлення потреби вчитися з метою самовдосконалення й самореалізації. Навчальні ресурси: довідкова література, зокрема пошукові системи; електронні мережеві бібліотеки; інструкції з ефективного самонавчання.
7	Соціальні та громадянські компетентності	Уміння:  аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях; співпрацювати з іншими на результат, запобігати конфліктам і розв’язувати їх, досягати розумних компромісів. Ставлення: сприйняття людської гідності як найвищої цінності; повага до законів України, зокрема до норм українського мовного законодавства; повага до правових норм; усвідомлення необхідності конструктивної участі у громадському житті. Навчальні ресурси: тексти соціально-політичного змісту; інтерактивні технології навчання.
8	Підприємливість	Уміння: презентувати власні ідеї та ініціативи зрозуміло, грамотно, використовуючи доцільні виражальні мовні засоби; використовувати ефективні комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій; самоорганізовуватися; оцінювати економічні ініціативи та економічну діяльність. Ставлення: готовність брати на себе відповідальність; розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри. Навчальні ресурси: тексти, які містять моделі ініціативності; ділові папери (план роботи, звіт, резюме, заява тощо), самопрезентація, зразки реклами.
9	Загальнокультурна грамотність	Уміння: використовувати українську мову для духовного й культурного самовиявлення; дотримуватися норм української літературної мови та мовленнєвого етикету; використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, виражаючи власні ідеї, досвід і почуття та використовуючи художні засоби; добирати літературу для читання з метою одержання насолоди та користі від прочитаного. Ставлення: сприйняття літературного твору як засобу збагачення особистого емоційно-чуттєвого досвіду, отримання естетичного задоволення від творів мистецтва; зацікавленість світовими культурними набутками, повага до розмаїття культурного вираження різних народів. Навчальні ресурси: твори мистецтва; тексти, що містять описи творів мистецтва; дослідницькі проекти.
10	Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: дотримуватися здорового способу життя; враховувати вплив слова на психічне здоров’я людини; відповідально використовувати мовні виражальні засоби; застосовувати комунікативні стратегії для протистояння деструктивним та маніпулятивним впливам, що є загрозою здоровому способу життя; виявляти толерантність до різних поглядів, співчувати; конструктивно спілкуватися в різних соціальних середовищах, досягнення соціальної захищеності, сімейного щастя тощо; бережливо ставитися до природи. Ставлення: сприймання здоров’я як загальнолюдської цінності; бажання дотримуватися здорового способу життя; усвідомлення значення навколишнього середовища для життя і здоров’я людини; готовність зберігати природні ресурси. Навчальні ресурси: тексти, які сприяють гармонізації психоемоційного стану; художні твори, які містять моделі досягнення соціальної захищеності,  кар’єрного зростання.

 

Оцінювання результатів навчання мови здійснюється на основі:

а) урахування основного призначення  мовної освіти, що передбачає різнобічний мовленнєвий розвиток особистості, її здатність самостійно розв’язувати проблеми у різних сферах і видах діяльності;

б) освітнього змісту навчального предмета, який розподіляється на чотири елементи: знання, уміння й навички, необхідні для виконання певної діяльності,  досвід творчої діяльності і й досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу;

        в) аналізу рівнів освіченості, досягнутих учнями  на певному етапі навчання української мови,  яке передбачає вивчення мовної теорії в аспекті практичних потреб  мовленнєвого розвитку учнів,  для самостійного розв’язання проблем, що виникають у їхньому реальному житті.

І. Аудіювання (слухання — розуміння)

Перевірка аудіювання здобувачів освіти здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. Перевіряється здатність здобувача освіти сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання  з одного прослуховування:

а) розуміти мету висловлювання; фактичний зміст; причинно-наслідкові зв’язки; тему й основну думку висловлювання; виражально-зображувальні засоби прослуханого твору;

б) давати оцінку прослуханому.

Для  здобуття достовірних  результатів тестування кількість варіантів відповідей на тестове завдання не повинна бути меншою від чотирьох. Запитання мають торкатися всіх зазначених вище характеристик висловлювання і розташовуватися в порядку наростання їх складності.

У п’ятому класі  пропонуються 6 запитань з чотирма варіантами відповідей, 6-9 класах - ­12 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Матеріал для контрольного завдання є зв'язне висловлювання (текст) добирається відповідно до вимог програми для кожного класу.

Обсяг тексту  для аудіювання орієнтовно визначається так:

Клас	Обсяг текстів, що належать до
	художнього стилю	інших стилів
5-й	400-500 слів		300-400 слів
6-й	500-600		400-500
7-й	600-700		500-600
8-й	700-800		600-700
9-й	800-900		700-800
10-й	900-1000		800-900
11-й	1000-1100		900-1000

Правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, кожне із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид діяльності здобувач освіти може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).

II. Говоріння й письмо (діалогічне й монологічне мовлення)

Діалогічне мовлення

Під час оцінювання діалогу  перевіряється здатність здобувачів освіти:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

б) демонструвати вміння:

- складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування;

- самостійно досягати комунікативної мети;

- використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;

- дотримуватися теми спілкування;

- додержуватися  правил спілкування;

- дотримуватися норм літературної мови;

- демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо);

в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;

г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.

Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями під час  його оцінювання.

 Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням  тематики соціокультурної  змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів здобувачів освіти.

 Орієнтовна кількість реплік зазначена в мовленнєвій змістовій лінії  чинної  програми з української мови в державних вимогах до рівня мовленнєвої компетентності  здобувачів освіти кожного класу.

Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті (складаються з двох і більше речень) і нерозгорнуті (виражені одним реченням). Якщо репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До вказаної кількості не зараховуються слова, що відносяться до мовленнєвого етикету (звертання, привітання, прощання тощо).

Вимоги до оцінювання діалогічного мовлення

Рівень	Характеристика складених  здобувачами освіти діалогів	Бали
Початковий	Здобувачі освіти беруть участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, можуть не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання, припускаючись помилок різного характеру. Проте комунікативна мета досягається ними лише частково. Оперують абстрактними поняттями. Дотримуватися норм етикету під час спілкування.	1-3
Середній	Здобувачі освіти успішно досягають  комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, їхні репліки загалом є змістовними, відповідають основним правилам поведінки в розмові, нормам етикету, проте їм не вистачає самостійності суджень, їх аргументації, новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети, наявна певна кількість помилок у мовному оформленні реплік тощо. Використовують українську мову як державну; установлюють причинно-наслідкові зв’язки.	4-6
Достатній	Здобувачі освіти самостійно складають діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності й культури мовлення: чітко висловлюють думки, виявляють уміння сформулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, здебільшого виявляють толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника, але в діалозі є певні недоліки: нечітко виражається особиста позиція співрозмовників, аргументація не відзначається оригінальністю тощо. Реагують мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ (у школі, громадських місцях, удома, на дозвіллі); здійснюють адекватний змістові й умовам спілкування добір мовно-виражальних засобів. Презентувати власні ідеї та ініціативи зрозуміло, грамотно, використовуючи доцільні виражальні мовні засоби; використовувати ефективні комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій;	7-9
Високий	Здобувачі освіти складають діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж самі визначають проблему для обговорення), переконливо й оригінально аргументують свою позицію, зіставляють різні погляди на той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, виявляють повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу відповідає нормам. Володіють  засобами української мови — її стилями, типами, жанрами; правильно вимовляють й пишуть слова, творять їх граматичні форми; конструюють речення й тексти; дотримуються норм етикету під час спілкування. Користуються різними джерелами довідкової інформації (словниками, енциклопедіями, онлайн-ресурсами); здійснюють самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію.	10-12

 

Монологічне мовлення

Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)

Під час оцінювання монологічного мовлення учнів основної школи  перевіряється їхня здатність:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (усно чи письмово);

б) демонструвати вміння:

- будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо);

- ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;

- розкривати тему висловлювання;

- виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний;

- викладати матеріал логічно, послідовно;

- використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови;

- додержуватися єдності стилю;

в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;

г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:

- трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання;

- створювати оригінальний текст певного стилю;

- аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази;

- викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.

Переказ. Переказ із творчим завданням.

Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал з газети, журналу, епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї тощо. Якщо пишеться переказ із творчим завданням, учням пропонується, окрім того, також завдання, що передбачає написання творчої роботи,  обов’язково пов'язаної зі змістом переказу.

Обсяг тексту для переказу  орієнтовно визначається так:

Клас	Кількість слів
5-й	100-150
6-й	150-200
7-й	200-250
8-й	250-300
9-й	300-350
10-й	350-400
11-й	400-450

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу міг бути у межах пропонованих для певного класу норм. Тривалість звучання усного переказу – 3-5 хвилин.

Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово:

Клас	Кількість сторінок
5-й	0,3-0,5
6­-й
7-й	0,5-0,75
8-й
9-й	0,75-1,0
10-й
11-й	1,0-1,5

Твір.

Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих дітей допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до оцінювання).

Обсяг письмового твору, складеного учнем, орієнтовно визначається так:

Клас	Кількість сторінок
5-й	0,5-1,0
6-й	1,0-1,5
7-й	1,5-2,0
8-й	2,0-2,5
9-й	2,5-3,0
10-й	3,0-3,5
11-й	3,5-4,0

У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок, - зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

Оцінюючи усне висловлювання, ураховують наявність відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень; у письмових висловлюваннях – наявність: 1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації; 2) лексичних, граматичних і стилістичних.

За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу  до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається  кількість балів за мовне оформлення, і їхня сума ділиться на два. При цьому якщо частка не є цілим числом, то вона закруглюється у бік більшого числа.

Вимоги до оцінювання монологічного мовлення (переказ, твір)

Рівень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів		Грамотність
				Припустима кількість орфографіч-них і пунктуацій-них помилок	Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичних помилок
I.Початковий	1	Побудованому здобувачем освіти тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи. Поцінування української мови як державної; усвідомлення її як державотворчого чинника та чинника національної ідентичності.		15-16 і більше	9-10
	2	Побудований здобувачем освіти  текст (висловлювання) характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; лексика і граматична будова  мовлення потребують збагачення й урізноманітнення. Вміння виокремлювати головну й другорядну інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки.		13-14
	3	Висловлювання не є завершеним текстом; здобувач освіти слабко дотримується  послідовності й чіткості під час викладення власних думок; недостатньо сформовані вміння дотримуватися змістової та стилістичної єдності; лексика й граматична будова висловлювання потребують збагачення та урізноманітнення. Використання різних видів читання для здобуття нових знань (ознайомлювальне, вибіркове, вивчальне та ін.)		11-12
II. Середній	4	Висловлювання  за обсягом складає дещо більше половини від норми й характеризується  певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, грунтовнішим і послідовнішим. Здобувачі освіти вміють словесно оформлювати результати досліджень; визначати роль природи в житті людини; використовувати сучасні технології;  чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика.		9-10	7-8
	5	За обсягом робота здобувача освіти наближається до норми, загалом  є завершеною; тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення; має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, урізноманітнене мовне оформлення.  Впевнено й водночас критично застосовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією з навчальною метою та в приватному спілкуванні;		7-8
	6	За обсягом висловлювання здобувача освіти сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але вміння самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції потребує вдосконалення. Розуміння ролі читання й письма для власного розвитку; усвідомлення потреби вчитися з метою самовдосконалення й самореалізації. Визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення; планувати й організовувати власну навчальну діяльність, оцінювати й осмислювати ситуацію спілкування; реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ (у школі, громадських місцях, удома, на дозвіллі).		5-6
III. Достатній	7	Здобувач освіти самостійно створює зв’язний,  з елементами самостійних суджень текст, (з урахуванням виду  переказу), вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку потребує вдосконалення. Вміє користуватися різними джерелами довідкової інформації (словниками, енциклопедіями, онлайн-ресурсами); здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію.		4	5-6
	8	Здобувач освіти самостійно будує повне (з урахуванням виду переказу), осмислене висловлювання;  загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на користь власної позиції, однак словник, граматичне і стилістичне оформлення роботи потребують урізноманітнення. Вміння аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях; співпрацювати з іншими на результат, запобігати конфліктам і розв’язувати їх, досягати розумних компромісів,усвідомлення необхідності конструктивної участі у громадському житті.		3
	9	Здобувач освіти самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (з урахуванням виду переказу); загалом розкриває тему, висловлює основну думку (авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), однак уміння виразно висловлювати особистісну позицію й  належно її аргументувати потребує вдосконалення.  Вміння використовувати українську мову для духовного й культурного самовиявлення; дотримуватися норм української літературної мови та мовленнєвого етикету; використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях.  Послуговування українською мовою в усіх царинах життя; захоплення красою, естетичною довершеністю, багатством  виражальних засобів української мови; сприйняття спілкування як цінності; усвідомлення значення ефективного спілкування;  ціннісне ставлення до співрозмовників		1+1 (негруба)
IV. Високий	10	Здобувач освіти самостійно будує послідовний, повний (з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту. Аргументовано і грамотно висловлює власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях; співпрацює з іншими на результат.	1			3
	11	Здобувач освіти самостійно будує послідовний, повний текст ( з урахуванням виду переказу).  Презентує власні ідеї та ініціативи зрозуміло, грамотно, використовуючи доцільні виражальні мовні засоби; використовує ефективні комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій; вміє самоорганізовуватися; оцінювати економічні ініціативи та економічну діяльність, готовність брати на себе відповідальність; розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри, аргументовано й чітко висловлює власну думку ( ураховує авторську позицію); робота  відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю.	1 (негруба)			2
	12	Здобувач освіти самостійно створює яскравий, оригінальний за думкою та оформленням текст (з урахуванням виду переказу); вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції,  використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю й різноманітністю, стилістичною довершеністю, вміння використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, виражаючи власні ідеї, досвід і почуття та використовуючи художні засоби; добирати літературу для читання й письма з метою одержання насолоди та користі від прочитаного.	–			1

                                                                ЕСЕ

Есе – самостійна творча письмова робота, ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу.

Види есе:

Вільне	Формальне
Ознаки: невеликий обсяг (7-10 речень); вільна форма і стиль викладу; довільна структура; обов’язкова вимога: наявність позиції автора.	Ознаки: дотримання структури тексту, наявність відповідних компонентів (тези, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновки); обґрунтування (аргументування) тези.

Вільне есе обмежене в часі (5 – 10 і 10 – 15 хв.). До нього доцільно вдаватися на кожному уроці й на різних етапах його: цілевизначення, закріплення, рефлексії тощо.

Для написання формального есе виділяють більше часу: від 20 до
45 хвилин.

Види формального есе:

• інформаційне (есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис);
• критичне;
• есе-дослідження (порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причини-наслідку, есе-аналіз).

Вимоги до формального есе

1.     1.Обсяг – 1 – 2 сторінки тексту (120-200 слів).

2.     2. Есе повинно сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.

3.     3. Кожен абзац есе розкриває одну думку.

4.     4. Необхідно писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.

5.     5. Есе має відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з іншого – самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.

6.     6.Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї.

7.     7. Есе має містити переконливе аргументування порушеної проблеми.

Структура есе

• Есе складається з таких частин – вступ, основна частина, висновок.
• Вступ – обґрунтування вибору теми есе.
• Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій.
• Висновок – узагальнення й аргументовані висновки до теми тощо. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.

            Критерії оцінювання мовного та змістового оформлення есе

Критерії оцінювання змісту есе	Бали	Критерії оцінювання мовного оформлення есе		Бали
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів		Грамотність
		орфографічні, пунктуаційні, помилки	лексичні, граматичні, стилістичні
Побудованому здобувачем освіти тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи; теза не відповідає запропонованій темі; не наведено жодного аргументу. Використовує українську мову як державну, оперує абстрактними поняттями.	1	13 і більше	9-10 і більше	1
Побудоване  здобувачем освіти висловлення характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення;   теза не відповідає запропонованій темі; наведені аргументи не є доречними; прикладу немає або він не є доречним. Володіє всіма видами мовленнєвої діяльності, виокремлює головну і другорядну інформацію.	2	12		2
Здобувачу освіти слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлення, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлення; теза частково відповідає запропонованій темі; наведений аргумент не випливає з тези; приклад не є доречним; висновок сформульовано нечітко. Використовує різні види читання, описує процес власної діяльності, спостерігає, шукає інформацію.	3	11		3
Висловлення здобувачів освіти за обсягом складає дещо більше половини від норми й характеризується певною завершеністю, зв’язністю; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами; є недоліки за сімома показниками: посереднє розуміння теми; порушення послідовності побудови твору; рівень словникового запасу нижче середнього; відносна стильова єдність твору; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент. Готовність до опанування новітніх технологій , здійснювати пошукову діяльність, застосовувати інформаційно-комунікаційні технології для пошуку інформації.	4	9-10	7-8	4
За обсягом робота наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент; приклад непереконливий; висновок лише частково відповідає тезі, не пов’язаний з аргументом та прикладом; трапляються недоліки за низкою показників (до шести): роботі властива поверховість висвітлення теми, не простежується основна думка, відносно струнка побудова твору, середній рівень словникового запасу,     бракує стильової єдності. Критичне сприйняття інформації, користуватися різними джерелами довідкової інформації.	5	7-8		5
За обсягом висловлення  сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний; учень (учениця) наводить   один доречний аргумент; наводить непереконливий приклад;   висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами;робота характеризується недоліками за п’ятьма показниками: помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий, неточно добирає слова й синтаксичні конструкції.  Висловлювати власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях, досягати розумних компромісів.	6	5-6		6
Здобувач освіти самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, формулює тезу, яка відповідає запропонованій темі; наводить     один доречний аргумент; вдало добирає лексичні засоби; висновок відповідає запропонованій темі; у роботі є недоліки (до чотирьох): відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; висловлювання не завжди конкретне, просторовий виклад міркувань, не підкріплених фактичним матеріалом   нелогічне розташування абзаців, переходи між ними не є вмотивованими; основна думка не арґументується. Самоорганізовуватися,готовність брати на себе відповідальність.	7	4	6	7
Здобувач освіти самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлення, загалом ґрунтовно висвітлює тему, формулює тезу, що відповідає запропонованій темі; наводить   один доречний аргумент; приклад не конкретизований; висновок відповідає запропонованій темі; трапляються недоліки за трьома показниками: невміння пов’язати предмет обговорення із сучасністю, не добирає переконливі докази для обґрунтування певного явища, відносне багатство словникового запасу, робота не відзначається різноманітністю та чіткістю слововживання. Володіє засобами української мови — її стилями, типами, жанрами; правильно вимовляти й писати слова	8	3	5	8
Здобувач освіти самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; формулює тезу, що відповідає запропонованій темі; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; наводить один доречний аргумент; вдало добирає лексичні засоби; наводить один доречний приклад; висновок відповідає запропонованій темі; у роботі виявлені недоліки за двома показниками: тезу чітко не сформульовано, відсутність виразної особистісної позиції, належної її аргументації тощо. Правильно вимовляти й писати слова, творити їх граматичні форми; конструювати речення й тексти; дотримувати норм етикету під час спілкування.	9	1+1 (негруба)	4	9
Здобувач освіти самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, чітко формулює тезу; певним чином аргументує різні погляди на проблему, наводить два доречні й переконливі аргументи, приклади; неординарна побудова твору, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту, але за одним із критеріїв допущено помилку; висновок відповідає запропонованій темі й   випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів. Свідоме послуговування українською мовою в усіх царинах життя; захоплення красою, естетичною довершеністю, багатством  виражальних засобів української мови	10	1	3	10
Здобувач освіти самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; вправно формулює тезу; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, наводить два доречні й переконливі аргументи для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; приклади конкретизовані; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю; висновок відповідає запропонованій темі й випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів. Спостерігати, аналізувати, проводити мовні експерименти; словесно оформлювати результати досліджень.	11	1 (негруба)	2	11
Здобувач освіти самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлення відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; вправно формулює тезу; аналізує різні погляди на той самий предмет, наводить два доречні аргументи, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; приклади переконливі, конкретизовані; цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу);       висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів; робота відзначається багатством слововживання та художньою цінністю. Перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (схему, таблицю, діаграму); доцільно й правильно використовувати в мовленні числівники.	12	-	1	1

 

Оцінка за контрольний твір, переказ чи есе  з української мови  є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи, надпис у колонці на сторінці журналу «Твір», «Переказ» не роблять. Оскільки за перекази і твори виставляється одна оцінка, то запис у роботах учнів має бути таким:

      3 – 2 (9б) ;    МО – 4 – 5(8б) ;  ( 9+8):2=9 балів

Оцінюючи письмові роботи (перекази, твори), беруть до уваги наявність:

·         1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації (перша позиція);

·         2) лексичних, граматичних і стилістичних (друга позиція).

У процесі перевірки контрольних робіт учнів з української мови і літератури помилки на вивчені правила вчитель тільки підкреслює й помічає на берегах, а виправляє їх учень. Помилки на правила, які не вивчалися, виправляються вчителем, але не враховуються. Проте помилки, що повторюються в переказі кілька разів (повторювані помилки), уважають однією помилкою; помилки на те саме правило (однотипні помилки), але в різних словах і різних реченнях, уважають різними помилками.

III. Читання

                      Читання вголос

Перевірка читання вголос здійснюється індивідуально в 5-9 класах: учитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом.

Матеріалом для контрольного завдання є знайомий учневі текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається з таким розрахунком, щоб час його озвучення (за нормативною швидкістю) окремим учнем дорівнював 1-2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти зазначених у програмі стилів, типів і жанрів мовлення, відносно завершені уривки творів або порівняно великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно).

Одиниця контролю: озвучений учнем текст (швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпі – 80-120 слів за хвилину).

Вимоги до оцінювання

Рівень	Бали	Характеристика читання
Початковий	1-3	Учні читають ще дуже повільно, структурують текст і речення,   читають  і вимовляють слова, інтонують  речення  із значною кількістю помилок. Використовують українську мову як державну, володіють всіма видами діяльності, оперують абстрактними поняттями, описують процес власної діяльності.
Середній	4-6	Учні читають зі швидкістю, що наближається до норми, поділяючи текст на речення, пов'язуючи слова в реченні між собою, але читають не досить плавно і виразно, припускаючись помилок в інтонуванні,  вимові тощо. Оцінюють й осмислюють ситуацію спілкування, виокремлюють головну і другорядну інформацію, установлюють причинно-наслідкові зв’язки, використовують  сучасні технології, використовують різні види читання для здобуття нових знань.
Достатній	7-9	Учні читають плавно, з належною швидкістю, правильно інтонують речення і поділяють їх на смислові відрізки, але припускаються певних недоліків (вираження авторського задуму, виконання  комунікативного завдання; норм орфоепії, дикції) . Швидко й ефективно шукають інформацію, критично оцінюють результати людської діяльності, змістовно, логічно та послідовно описують процес власної діяльності, створювати план чи інструкцію та діяти за ними, грамотно і безпечно комуні кувати в інформаційному просторі, розвивати медійну грамотність, користуватися різними джерелами довідкової інформації, здійснювати самоаналіз та рефлексію.
Високий	10-12	Учні  читають плавно, швидко, правильно інтонують речення і поділяють їх на смислові відрізки; добре відтворюють авторський задум, стильові особливості тексту, розв’язують комунікативне завдання; читають орфоепічно правильно, з гарною дикцією. Аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську позицію, співпрацювати з іншими на результат, запобігати конфліктам та вміння розв’язувати їх; презентувати власні ідеї та ініціативи зрозуміло, грамотно, використовуючи доцільні виражальні мовні засоби; використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях, виявляти в текстах запозичення з інших мов.

Контрольна перевірка читання вголос у 10-11 класах не здійснюється.

Читання мовчки

Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. У 5 класі учням пропонують 6 запитань за текстом з чотирма варіантами відповідей, у 6-11 класах – 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Запитання повинні торкатися фактичного змісту тексту, його причинно-наслідкових зв’язків, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виражальні засоби мови тощо), відображених у тексті образів (якщо є), висловлення оцінки прочитаного.

Матеріалом для контрольного завдання є незнайомі учням тексти різних стилів, типів жанрів мовлення, що містять монологічне й діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу). Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1-2 хвилини часу й були нормально завантажені роботою.

Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:

Клас	Обсяг тексту для читання мовчки
	художнього стилю	інших стилів
5-й	360-450 слів	300-360 слів
6-й	450-540 слів	360-420 слів
7-й	540-630 слів	420-480 слів
8-й	630-720 слів	480-540 слів
9-й	720-810 слів	540-600 слів
10-й	810 -900 слів	600-660 слів
11-й	900-990слів	660-720 слів

Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного і швидкість читання. Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки: правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, а кожне із 12 запитань оцінюється одним балом (наприклад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів).

Швидкість читання мовчки оцінюється із урахуванням норм, зазначених у  державних вимогах до рівня мовленнєвої компетентності  у мовленнєвій змістовій лінії програми з української мови  для шкіл з українською мовою  навчання для кожного класу.

Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином: бали 7-12 може одержати лише той учень, швидкість читання в якого не нижча, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу. Той, хто не виконує зазначених норм, одержує  на два бали менше. Наприклад: за вибір 10 правильних відповідей учень 7 класу повинен одержати 10 балів; але якщо він читає зі швидкістю, меншою 120 слів за хвилину, то йому виставляється не 10, а 8 балів.

Загалом оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид мовленнєвої діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на запитання тестового характеру й належну швидкість читання).

Швидкість читання мовчки в кожному класі оцінюється з урахуванням таких норм:

Клас	Швидкість читання мовчки  (слів за хвилину)
5-й	100 – 150
6-й	110 – 180
7-й	120 – 210
8-й	130 – 240
9-й	140 –270
10-й	150 – 300
11-й	160 – 330

ІV. Оцінювання мовних знань і вмінь

    Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови  є поточне, тематичне,  семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

 Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками  відповідно до вимог навчальної  програми.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння й  первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, установлення зв’язків між ними і засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове і фронтальне опитування; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо.

Для контрольної перевірки мовних знань і вмінь використовуються завдання у тестовій формі, складені на матеріалі  слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень. Одиницею контролю є вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру й самостійно дібрані приклади.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).

 

V. Оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів

                                                                           Диктант

Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант. Матеріалом є текст, доступний для учнів певного класу. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

Обсяг диктанту по класах:

Клас	Кількість слів в тексті
5-й	90-100
6-й	100-110
7-й	110-120
8-й	120-140
9-й	140-160
10-й	170-180
11-й	180-190

 

П р и м і т к а. У визначенні кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові слова.

Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації були представлені 3-5 прикладами. Текст записується учнем із голосу вчителя.

Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких вимог:

§   орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково; виправляються, але не враховуються такі орфографічні й пунктуаційні помилки:

1) на правила, які не містить шкільна програма; 2) на ще не вивчені правила; 3) у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилась спеціальна робота; 4) у передачі так званої авторської пунктуації.

§   повторювані  помилки (помилка у тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів), вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на те саме правило), але в різних словах вважаються різними помилками;

§   розрізняють грубі й негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносяться такі: 1) у винятках з усіх правил; 2) у написанні великої букви в складних власних найменуваннях; 3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками; 4) у випадках, коли замість одного знаку поставлений інший; 5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як....; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...); 6) у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності; 7) у заміні українських букв російськими;

§   п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки.

Нормативи оцінювання по балах:

Бали	Кількість помилок
1	15-16 і більше
2	13-14
3	11-12
4	9-10
5	7-8
6	5-6
7	4
8	3
9	2
10	1
11	1 (негруба)
12	–

Контрольна перевірка з української мови здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й вміння.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку. У І семестрі пропонуємо провести оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний твір, діалог), результати оцінювання виставити в колонку без дати і врахувати в найближчу тематичну. У ІІ семестрі провести оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний переказ і читання вголос. Повторне оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку) залежно від характеру виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути  використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичного оцінювання.

Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремого уроку, а оцінки виводять один раз на рік і виставляють у колонки без дати.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання скориговано у програмі з української мови для 5-12 класів (лист Міністерства  від 18.05.2009 № 1/9-342).

Викладання української мови у профільних класах філологічного напряму (профіль – українська філологія) спрямоване на вирішення комплексу завдань: формування усвідомленого ставлення до української мови як інтелектуальної, духовної, моральної і культурної цінності, потреби знати сучасну українську літературну мову й досконало володіти нею в усіх сферах суспільного життя, розвиток інтелектуально-креативних здібностей, прагнення до творчого осягнення вершин української культури й мистецтва слова; готовності  до адекватного вибору й отримання  професійної гуманітарної (філологічної) освіти; поглиблення знань про мову як багатофункціональну знакову систему й суспільне явище, розуміння основних процесів, що відбуваються в мові, ознайомлення з мовознавством як наукою і працями провідних вітчизняних лінгвістів тощо; засвоєння норм мовленнєвої поведінки в різних сферах і ситуаціях спілкування та вдосконалення умінь і навичок спілкування в науково-навчальній, соціально-культурній, офіційно-діловій сферах, оволодіння різноманітними стратегіями і тактиками ефективної комунікації тощо.

Відповідно оцінювання говоріння у профільних класах філологічного напряму (профіль – українська філологія) здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум дві оцінки за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремий урок, а оцінки виводять двічі на рік і виставляються у колонки без дати.

 

Процедура оцінювання здобувачів освіти

Поточне оцінювання за урок

         Оцінка за урок виставляється за:

❖     виконання домашнього завдання;

❖     оволодіння мовним матеріалом;

❖     практичне застосування набутих знань;

❖     усні  відповіді під час фронтального опитування (знання правил, уміння наводити приклади);

❖     індивідуальні відповіді (робота біля дошки);

❖     самостійна робота на уроці;

❖     виконання вправ на конструювання та редагування (творчого характеру).

Види та кількість контрольних робіт з української мови

Форми контролю	5		6		7		8		9		10		11
	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми	4	4	4	4	3	3	2	2	2	2	2	2	2	2
Письмо:  переказ	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
твір	–	1	–	1	–	1	1	1	1	1	1	-	1	-
Правопис: диктант	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 10-11 класах

Рівень	Рівень стандарту		Філологічний рівень
Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми	2	2	3	3
Письмо: есе	2	3	1	1
переказ	-	-	1	1
твір	-	-	1	1
Індивідуальні види контрольних робіт
Говоріння:   діалог	1	-	1	-
усний переказ	1	-	1	-
уний твір	-	1	-	1

У таблицях  зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних здобувачів  освіти, умов роботи тощо.

Тематична оцінка ставиться в кінці вивчення мовної теми на основі письмової контрольної роботи (оцінка за тему може бути підвищена або знижена на 1-2 бали з урахуванням поточних оцінок).

Бал за семестр виставляється в кінці кожного семестру (півріччя). Він узагальнено відображає підготовку здобувача  освіти  з мови.

Семестровий бал є результатом оцінювання досягнень здобувачів  освіти в таких аспектах:

1)    тематичні оцінки;

2)    письмо (диктант, письмовий переказ, письмовий твір);

3)    аудіювання (слухання-розуміння );

4)    говоріння (діалогічне мовлення; монологічне мовлення: усний переказ, усний твір);

5)    читання (вголос та мовчки);

6)    ведення зошитів, оцінювання яких здійснюється раз на місяць.

Перевірка мовних знань та вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру відкритого або закритого типів, а також комплексних завдань (на розсуд учителя), залежно від характеру навченого матеріалу.

Оцінка за контрольну роботу та мовну тему здобувачами освіти не перескладається!

Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок − для того, щоб кожний здобувач  освіти   за семестр одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору.

Річний бал виставляється на основі семестрових оцінок.

                        Поради батькам щодо перевірки якості домашніх завдань

Правила оцінювання здобувачів освіти

1)    Здобувач  освіти  забов’язаний бути підготовленим до кожного уроку і виконувати домашнє завдання.

2)    У разі пропуску уроків здобувач  освіти зобов’язаний самостійно опрацювати вивчений класом матеріал.

3)      Якщо здобувач  освіти  був відсутній на письмовій контрольній роботі, то він зобов’язаний її написати в позаурочний час за вимогою вчителя.

                                              Проєкт. Оцінювання

Робота над проектом складається з:

·         визначення теми, мотивації;

·         формулювання спільної мети діяльності;

·         плану підготовки до реалізації задуму;

·         розробки організаційного плану;

·         визначення основних інформаційних джерел;

·         виконання;

·         форми захисту;

·         оформлення;

·         терміну реалізації;підбиття підсумків.

Планування реалізації проекту

Визначити виконавців та помічників, які у встановлений термін забезпечують підготовку до проекту.

Орієнтовний план

·         Зарезервувати час у комп’ютерному класі.

·         З’ясувати, які пристрої необхідні (камера, сканер, фотоапарат, проектор).

·         Знайти та зібрати основні інформаційні джерела, компакт-диски тощо, потрібні для роботи.

·         Обговорити умови і взаємодію із класом для виконання спільного проекту.

·         З’ясувати необхідність додаткових занять із класом.

·         Залучити батьків до реалізації проектів.

·         Розподілити час роботи на комп’ютерах.

·         Попередньо переконатися, що учні мають відповідні навички роботи з комп’ютером та забезпечити можливості навчання тих, хто таких навичок не має.

Організація проекту

·         Ознайомити учнів із критеріями оцінювання їхньої роботи в проекті.

·         Проглянути разом з учнями дібраний для проекту матеріал, надати рекомендації для подальшої роботи.

·         Організувати самостійну роботу школярів.

·         Обговорити з учнями майбутню форму подання результатів проекту (презентація, публікація, веб-сайт, журнал, газета).

·         Оцінити учнівські проекти.

·         Провести оцінювання проекту загалом, отримати відгуки про те, наскільки вдалим він був (власні висновки, висновки учнів).

·         Провести виставку кращих робіт.

·         Використати результати реалізованого проекту на наступних уроках.

Обов’язковим елементом таких уроків є форма представлення. Учням подобається готувати презентації, публікації. Готуючи такі проекти, діти інтегрують знання з різних предметів: літератури, історії, географії, музики, малювання, етики. Ефективно використовують уміння роботи з комп’ютером, реалізують свої дизайнерські здібності тощо. Наприклад, використання програми Microsoft Power Point дає змогу створювати яскраві презентації – слайди з різними текстами, малюнки з анімаційними ефектами. Так проектна діяльність може зацікавити навіть тих учнів, які не вважають уроки мови вкрай необхідними.

Отже, під час представлення проектів виявляються акторські схильності. А головне – об’єкт дослідження запам’ятовується якнайдовше.

                      Оцінювання проєктної діяльності

          Дуже важливо визначити параметри зовнішнього оцінювання проектів .  Для конкретного проекту варто зазначити перелік критеріїв оцінювання й заздалегідь оголосити учням на перших етапах проектування . Дослідники технології проектування пропонують такі параметри зовнішнього оцінювання проектів :

Ø значимість та актуальність висунутих проблем , їх адекватність тематиці, що вивчається ;

Ø коректність використання методів дослідження та методів обробки отриманих результатів ;

Ø активність кожного з учасників проекту у відповідності з його потенційними індивідуальними можливостями ;

Ø колективний характер рішень , що приймаються ;

Ø характер спілкування та взаємодопомоги , взаємодоповнюваність учасників проекту ;

Ø необхідна і достатня глибина проникнення в проблему ;

Ø доказовість прийнятих рішень , уміння аргументувати свої висновки ;

Ø естетика оформлення результатів проведеної роботи ;

Ø уміння відповідати на запитання опонентів , лаконічність та аргументованість відповідей кожного з членів групи [ 13 ] ;

Ø соціальна значущість проекту [ 5 ] .

               За допомогою  зовнішньої оцінки проектів можна відстежувати їх ефективність , збої , необхідність своєчасної корекції . Характер цієї оцінки багато в чому залежить від типу , теми , змісту проекту , умови проведення . Якщо це дослідницький проект , то він обов’язково включає етапність проведення , при чому успіх усього проекту залежить від правильно організованої роботи на окремих етапах .

               Результати проектування мають бути певним чином оформленими . Викає необхідність окремого визначення критеріїв оцінювання оформлення й виконання проекту :

Ø реальність , практична спрямованість і значимість роботи ;

Ø об’єм і повнота розробок , самостійність , підготовленість до публікації ;

Ø рівень творчості . оригінальність розкриття теми , підходів , пропонованих рішень ;

Ø аргументованість пропонованих рішень , підходів , висновків , цитування ;

Ø якість запису : оформлення , відповідність до стандартних вимог , якість ескізів , повнота рецензій .

       Як би якісно не був оформлений проект , дуже важливо якісно його презентувати , захистити . М. Чанова пропонує такі критерії оцінювання захисту проекту :

1)    якість доповіді : композиція , повнота представлення роботи , підходів , результатів , аргументованість , переконливість , переконаність ;

2)    об’єм і глибина знань з теми , ерудиція , між предметні зв’язки ;

3)    педагогічна орієнтація 6 культура мовлення , використання наочності, відчуття часу , утримання уваги аудиторії ;

4)    відповіді на запитання : повнота  , аргументованість , дружність ;

5)    ділові і вольові якості доповідача .

І. Твір. Правила перевірки письмових творів з української літератури

7.1. Усі виправлення, помітки й записи в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

7.2.Виявлені помилки позначають так:

         - у 5-11 кл. – орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на березі  в цьому ж рядку вказують тип помилки ( | - орфографічна,   v - пунктуаційна, г – граматична); помилки  на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не враховують при остаточному визначенні оцінки;

         - у 10-11 кл., особливо в класах філологічного напряму зазначати  лексичні помилки (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки ( логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).

За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.

Оцінка за контрольний твір чи есе  з української літератури  є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи, надпис у колонці на сторінці журналу «Твір», «Есе» не роблять. Оскільки за твори й есе виставляється одна оцінка, то запис у роботах учнів має бути таким:

                   3 – 2 (9б) ;    МО – 4 – 5(8б) ;   9+8:2=9 балів

Оцінюючи письмові роботи, беруть до уваги наявність:

·         1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації (перша позиція);

·         2) лексичних, граматичних і стилістичних (друга позиція).

У процесі перевірки контрольних робіт учнів з української мови і літератури помилки на вивчені правила вчитель тільки підкреслює й помічає на берегах, а виправляє їх учень. Помилки на правила, які не вивчалися, виправляються вчителем, але не враховуються. Проте помилки, що повторюються в переказі кілька разів (повторювані помилки), уважають однією помилкою; помилки на те саме правило (однотипні помилки), але в різних словах і різних реченнях, уважають різними помилками.

Вимоги до оцінювання монологічного мовлення ( твір):  складання оповідання(казки) за прислів’ям, написання асоціативного етюду, написання вітального слова на честь літературного героя.

Рівень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів		Грамотність
				Припустима кількість орфографіч-них і пунктуацій-них помилок	Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичних помилок
I.Початковий	1	Побудованому здобувачем освіти тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи. Поцінування української мови як державної; усвідомлення її як державотворчого чинника та чинника національної ідентичності.		15-16 і більше	9-10
	2	Побудований здобувачем освіти  текст (висловлювання) характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; лексика і граматична будова  мовлення потребують збагачення й урізноманітнення. Вміння виокремлювати головну й другорядну інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки.		13-14
	3	Висловлювання не є завершеним текстом; здобувач освіти слабко дотримується  послідовності й чіткості під час викладення власних думок; недостатньо сформовані вміння дотримуватися змістової та стилістичної єдності; лексика й граматична будова висловлювання потребують збагачення та урізноманітнення. Використання різних видів читання для здобуття нових знань (ознайомлювальне, вибіркове, вивчальне та ін.)		11-12
II. Середній	4	Висловлювання  за обсягом складає дещо більше половини від норми й характеризується  певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, грунтовнішим і послідовнішим. Здобувачі освіти вміють словесно оформлювати результати досліджень; визначати роль природи в житті людини; використовувати сучасні технології;  чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика.		9-10	7-8
	5                             6	За обсягом робота здобувача освіти наближається до норми, загалом  є завершеною; тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення; має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, урізноманітнене мовне оформлення.  Впевнено й водночас критично застосовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією з навчальною метою та в приватному спілкуванні.   За обсягом висловлювання здобувача освіти сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але вміння самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції потребує вдосконалення. Розуміння ролі читання й письма для власного розвитку; усвідомлення потреби вчитися з метою самовдосконалення й самореалізації. Визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення; планувати й організовувати власну навчальну діяльність, оцінювати й осмислювати ситуацію спілкування; реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ (у школі, громадських місцях, удома, на дозвіллі).		7-8                         5-6
III. Достатній	7	Здобувач освіти самостійно створює зв’язний,  з елементами самостійних суджень текст, (з урахуванням виду  переказу), вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку потребує вдосконалення. Вміє користуватися різними джерелами довідкової інформації (словниками, енциклопедіями, онлайн-ресурсами); здійснює самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію.		4	5-6
	8	Здобувач освіти самостійно будує повне (з урахуванням виду переказу), осмислене висловлювання;  загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на користь власної позиції, однак словник, граматичне і стилістичне оформлення роботи потребують урізноманітнення. Вміє аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях; співпрацює з іншими на результат, запобігає конфліктам і розв’язує їх, досягає розумних компромісів,усвідомлює необхідності конструктивної участі у громадському житті.		3
	9	Здобувач освіти самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (з урахуванням виду переказу); загалом розкриває тему, висловлює основну думку (авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), однак уміння виразно висловлювати особистісну позицію й  належно її аргументувати потребує вдосконалення.  Вміє використовувати українську мову для духовного й культурного самовиявлення; дотримується норм української літературної мови та мовленнєвого етикету; використовує  досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях.Послуговування українською мовою в усіх царинах життя; захоплення красою, естетичною довершеністю, багатством  виражальних засобів української мови; сприйняття спілкування як цінності; усвідомлення значення ефективного спілкування;  ціннісне ставлення до співрозмовників		1+1 (негруба)
IV. Високий	10	Здобувач освіти самостійно будує послідовний, повний (з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту. Аргументовано і грамотно висловлює власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях; співпрацює з іншими на результат.	1			3
	11	Здобувач освіти самостійно будує послідовний, повний текст ( з урахуванням виду переказу).  Презентує власні ідеї та ініціативи зрозуміло, грамотно, використовуючи доцільні виражальні мовні засоби; використовує ефективні комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій;вміє самоорганізовуватися; оцінювати економічні ініціативи та економічну діяльність, готовність брати на себе відповідальність; розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри, аргументовано й чітко висловлює власну думку ( ураховує авторську позицію); робота  відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю.	1 (негруба)			2
	12	Здобувач освіти самостійно створює яскравий, оригінальний за думкою та оформленням текст (з урахуванням виду переказу); вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції,  використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається  багатством слововживання,граматичною правильністю й різноманітністю, стилістичною довершеністю, вміння використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, виражаючи власні ідеї, досвід і почуття та використовуючи художні засоби; добирати літературу для читання й письма з метою одержання насолоди та користі від прочитаного.	–			1

                                         

 ІІ.   ЕСЕ

Есе – самостійна творча письмова робота, ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу.

Види есе:

Вільне	Формальне
Ознаки: невеликий обсяг (7-10 речень); вільна форма і стиль викладу; довільна структура; обов’язкова вимога: наявність позиції автора.	Ознаки: дотримання структури тексту, наявність відповідних компонентів (тези, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновки); обґрунтування (аргументування) тези.

Вільне есе обмежене в часі (5 – 10 і 10 – 15 хв.). До нього доцільно вдаватися на кожному уроці й на різних етапах його: цілевизначення, закріплення, рефлексії тощо.

Для написання формального есе виділяють більше часу: від 20 до
45 хвилин.

Види формального есе:

• інформаційне (есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис);
• критичне;
• есе-дослідження (порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причини-наслідку, есе-аналіз).

Вимоги до формального есе

1.     1.Обсяг – 1 – 2 сторінки тексту (120-200 слів).

2.     2. Есе повинно сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.

3.     3. Кожен абзац есе розкриває одну думку.

4.     4. Необхідно писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.

5.     5. Есе має відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з іншого – самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.

6.     6.Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї.

7.     7. Есе має містити переконливе аргументування порушеної проблеми.

Структура есе

• Есе складається з таких частин – вступ, основна частина, висновок.
• Вступ – обґрунтування вибору теми есе.
• Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій.
• Висновок – узагальнення й аргументовані висновки до теми тощо. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.

 Критерії оцінювання мовного та змістового оформлення есе

Критерії оцінювання змісту есе	Бали	Критерії оцінювання мовного оформлення есе		Бали
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів		Грамотність
		орфографічні, пунктуаційні, помилки	лексичні, граматичні, стилістичні
Побудованому здобувачем освіти тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи; теза не відповідає запропонованій темі; не наведено жодного аргументу. Використовує українську мову як державну, оперує абстрактними поняттями.	1	13 і більше	9-10 і більше	1
Побудоване  здобувачем освіти висловлення характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення;   теза не відповідає запропонованій темі; наведені аргументи не є доречними; прикладу немає або він не є доречним. Володіє всіма видами мовленнєвої діяльності, виокремлює головну і другорядну інформацію.	2	12		2
Здобувачу освіти слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлення, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлення; теза частково відповідає запропонованій темі; наведений аргумент не випливає з тези; приклад не є доречним; висновок сформульовано нечітко. Використовує різні види читання, описує процес власної діяльності, спостерігає, шукає інформацію.	3	11		3
Висловлення здобувачів освіти за обсягом складає дещо більше половини від норми й характеризується певною завершеністю, зв’язністю; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами; є недоліки за сімома показниками: посереднє розуміння теми; порушення послідовності побудови твору; рівень словникового запасу нижче середнього; відносна стильова єдність твору; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент. Готовність до опанування новітніх технологій , здійснювати пошукову діяльність, застосовувати інформаційно-комунікаційні технології для пошуку інформації.	4	9-10	7-8	4
За обсягом робота наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент; приклад непереконливий; висновок лише частково відповідає тезі, не пов’язаний з аргументом та прикладом; трапляються недоліки за низкою показників (до шести): роботі властива поверховість висвітлення теми, не простежується основна думка, відносно струнка побудова твору, середній рівень словникового запасу,     бракує стильової єдності. Критичне сприйняття інформації, користуватися різними джерелами довідкової інформації.	5	7-8		5
За обсягом висловлення  сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний; учень (учениця) наводить   один доречний аргумент; наводить непереконливий приклад;   висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами;робота характеризується недоліками за п’ятьма показниками: помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий, неточно добирає слова й синтаксичні конструкції.  Висловлювати власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях, досягати розумних компромісів.	6	5-6		6
Здобувач освіти самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, формулює тезу, яка відповідає запропонованій темі; наводить     один доречний аргумент; вдало добирає лексичні засоби; висновок відповідає запропонованій темі; у роботі є недоліки (до чотирьох): відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; висловлювання не завжди конкретне, просторовий виклад міркувань, не підкріплених фактичним матеріалом   нелогічне розташування абзаців, переходи між ними не є вмотивованими; основна думка не арґументується. Самоорганізовуватися,готовність брати на себе відповідальність.	7	4	6	7
Здобувач освіти самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлення, загалом ґрунтовно висвітлює тему, формулює тезу, що відповідає запропонованій темі; наводить   один доречний аргумент; приклад не конкретизований; висновок відповідає запропонованій темі; трапляються недоліки за трьома показниками: невміння пов’язати предмет обговорення із сучасністю, не добирає переконливі докази для обґрунтування певного явища, відносне багатство словникового запасу, робота не відзначається різноманітністю та чіткістю слововживання. Володіє засобами української мови — її стилями, типами, жанрами; правильно вимовляти й писати слова	8	3	5	8
Здобувач освіти самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; формулює тезу, що відповідає запропонованій темі; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; наводить один доречний аргумент; вдало добирає лексичні засоби; наводить один доречний приклад; висновок відповідає запропонованій темі; у роботі виявлені недоліки за двома показниками: тезу чітко не сформульовано, відсутність виразної особистісної позиції, належної її аргументації тощо. Правильно вимовляти й писати слова, творити їх граматичні форми; конструювати речення й тексти; дотримувати норм етикету під час спілкування.	9	1+1 (негруба)	4	9
Здобувач освіти самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, чітко формулює тезу; певним чином аргументує різні погляди на проблему, наводить два доречні й переконливі аргументи, приклади; неординарна побудова твору, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту, але за одним із критеріїв допущено помилку; висновок відповідає запропонованій темі й   випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів. Свідоме послуговування українською мовою в усіх царинах життя; захоплення красою, естетичною довершеністю, багатством  виражальних засобів української мови	10	1	3	10
Здобувач освіти самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; вправно формулює тезу; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, наводить два доречні й переконливі аргументи для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; приклади конкретизовані; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю; висновок відповідає запропонованій темі й випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів. Спостерігати, аналізувати, проводити мовні експерименти; словесно оформлювати результати досліджень.	11	1 (негруба)	2	11
Здобувач освіти самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлення відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; вправно формулює тезу; аналізує різні погляди на той самий предмет, наводить два доречні аргументи, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; приклади переконливі, конкретизовані; цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу);       висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів; робота відзначається багатством слововживання та художньою цінністю. Перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (схему, таблицю, діаграму); доцільно й правильно використовувати в мовленні числівники.	12	-	1	1

 

Критерії оцінювання проєкту 

Рівні	Зовнішня оцінка	Оформлення  й виконання	Захист , презентація
В       и      с      о      к      и      й	Проект має соціальну значущість , висунуті актуальні проблеми , достатня глибина проникнення в проблеми . У процесі роботи використані різноманітні методи дослідження й обробки отриманих результатів , була продемонстрована нестандартність мислення . Прийняті рішення доведені , висновки аргументовані. Кожен з учасників проекту працював активно , рішення приймалися колективно ; учасники демонстрували взаємодоповнюваність,взаємодопомогу , демократичність , діловитість у спілкуванні	Проект демонструє реальну , практичну спрямованість  і значимість . Учні продемонстрували творчість , оригінальність . Цитування й бібліографія оформлені відповідно до вимог. Усі записи виконані якісно ,відповідно до стандартних вимог . Рецензія відповідає вимогам	Доповідь вирізняється  якістю,переконливістю , аргументованістю . Продемонстрована глибина знань з предмету , ерудованість . Доповідач готовий до дискусії, повно відповідав на запитання . має ділові й вольові  якості . Продемонстрована культура мовлення. Використана наочність .
Д      о      с      т      а      т      н     і    й	Проект має соціальну соціальну значущість , висунуті актуальні проблеми , але проникнення в них недостатнє . У процесі роботи використані різноманітні методи дослідження й обробки  отриманих результатів , але учні мислили стандартно . Висновки й рішення недостатньо аргументовані . Учасники проектування працювали активно , колективно приймали рішення , але між їхніми діями спостерігалася неузгодженість	Проект демонструє реальну , практичну спрямованість і значимість . Учні працювали за зразком , стандартно . Допущені окремі помилки в цитуваннях та оформленні бібліографії . У записах спостерігалися порушення стандартних вимог . Рецензія відповідає вимогам	Доповідь переконлива , але не всі твердження достатньо аргументовані . Не продемонстрована глибина знань з предмету . Доповідач має ділові й вольові якості , готовий до дискусії , але наявні недоліки у відповідях на запитання . Допущені мовленнєві помилки . Використана наочність

С   е   р   е   д   н    і   й	Проект не має соціальної значущості , проблеми не вирізняються актуальністю ,розроблені поверхнево . Учні мислили стандартно . Рішення й висновки не аргументовані . Учні працювали неактивно , неузгоджено	Проект не має практичної спрямованості . Записи виконані з порушенням стандартних вимог . Рецензія оформлена неправильно	Доповідь недостатньо аргументована , не переконлива . Знання з предмету поверхневі . Мовлення не розвинене . Наочність відсутня
Н   и   з   ь   к   и   й	Проект не має соціальної значущості , висунуті проблеми не розроблені . Учні працювали безсистемно . Проект не має висновків , чітко висловлених рішень . Не всі учні працювали над проектом	Проект не має практичної спрямованості . Допущені мовні помилки , порушення вимог . Рецензія відсутня	Доповідь не підготована . Рівень знань з предмету низький. Мовлення не розвинене . Наочність відсутня