Оновлена програма з української літератури поглиблює компетентнісну спрямованість навчання, що досягається шляхом:
1)
розкриття потенціалу предмета для формування
ключових компетентностей;
2)
зменшення обсягу фактологічного матеріалу на користь
практичної діяльності, що забезпечує відносно достатню кількість часу для
формування предметних і ключових компетентностей;
3)
формулювання очікуваних результатів
навчально-пізнавальної діяльності
термінами компетентнісного підходу: учень називає, формулює, записує, наводить приклади, розпізнає, розрізняє, описує, аналізує, порівнює, планує, усвідомлює,
критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить висновки, висловлює судження
тощо;
4)
виокремлення в очікуваних результатах навчання
тих, що стосуються оволодіння загальнонавчальними вміннями як основою
формування суб’єктності учня;
5)
укладання переліку умінь, якими повинен
оволодіти учень певного класу за рік навчання;
6)
уведення наскрізних змістових ліній.
Під час
оновлення програми враховувався пізнавальний, виховний, компетентнісний
потенціал предмета.
Загальновизнано, що
українська література в загальному світовому контексті є свідченням високого
духовного та цивілізаційного розвитку українського народу, невід’ємним
складником його національної культури. Як мистецтво слова вона є носієм
потужного заряду духовної енергії, здатна передавати загальнолюдські й
національні цінності від покоління до покоління, культивувати їх у людській
душі. Засобами мистецтва слова вона допомагає збагачувати внутрішній світ людини,
формувати сильний характер, широкий світогляд, особисту культуру, спрямовувати
морально-етичний потенціал, розвивати інтелект, творчі здібності, естетичний
смак.
Літературна освіта є
важливим чинником створення оптимальних передумов розвитку всебічно освіченої
особистості, виховання громадянина-патріота України, а її зміст базується на
засадах загальнолюдських і національних цінностей, принципах гуманізму й
демократії.
Українська
література також є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду,
тому в національному самоусвідомленні, самозбереженні й самоствердженні її роль
незаперечна й важлива. Виховання свідомого українця повинно базуватися на
історичних і культурних знаннях, традиціях, на переосмисленні сучасного досвіду
на основі загальнолюдських цінностей. Ознайомлення з художнім твором, усебічний
аналіз змістової, жанрової та естетичної специфіки наблизять учнів до розуміння
літератури як вияву мистецтва, потужного чинника світосприйняття та
самоідентифікації.
Компетентнісний
потенціал забезпечує можливість формування в процесі вивчення предмета всіх
ключових компетентностей (див. подану
нижче таблицю).
|
Компетентнісний потенціал предмета
«Українська література» |
||
|
№
п/п |
Ключова
компетентність |
Уміння і ставлення, формування яких можна забезпечити засобами
предмета |
|
1. |
Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою |
Уміння:
–
розуміти україномовні тексти різних жанрів і
стилів; –
послуговуватися державною мовою в
різноманітних життєвих ситуаціях; –
застосовувати різноманітні комунікативні
стратегії залежно від мети спілкування; –
толерантно дискутувати, відстоювати власну
думку. Ставлення: –
поцінування краси і багатства української
мови; –
усвідомлення ролі української мови як
ключового чинника творення нації і держави, самоствердження особистості; –
відстоювання права спілкуватися українською
мовою в різноманітних сферах життя суспільства |
|
2. |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння: –
порівнювати оригінальні художні тексти та їх
україномовні переклади. Ставлення: –
утвердження багатства української мови; –
обстоювання можливості перекладу українською
мовою будь-якого тексту іноземної мови; –
розуміння ролі іноземної мови як засобу
пізнання іншого світу, збагачення власного культурного досвіду |
|
3. |
Математична компетентність |
Уміння:
– розвивати
абстрактне мислення; – установлювати
причиново-наслідкові зв’язки,
виокремлювати головну та другорядну інформацію; – чітко формулювати визначення і будувати
гіпотези; –
перетворювати інформацію з однієї форми в
іншу (текст, графік, таблиця, схема). Ставлення: –
прагнення висловлюватися точно, логічно та
послідовно |
|
4. |
Компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: –
критично оцінювати результати людської
діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури. Ставлення: – готовність до опанування новітніми
технологіями; –
оперативне реагування на технологічні зміни.
|
|
5. |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: –
діяти за алгоритмом; –
працювати в різних пошукових системах для
отримання потрібної інформації; –
розпізнавати маніпулятивні технології і
протистояти їм; –
грамотно і безпечно спілкуватися в мережі
Інтернет. Ставлення: –
прагнення дотримуватися етичних норм у
віртуальному інформаційному просторі; –
задоволення пізнавального інтересу в
інформаційному середовищі; –
критичне ставлення до медійної інформації |
|
6. |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: –
визначати мету і цілі власної діяльності й
розвитку, планувати й організовувати їх, здійснювати задумане, рефлексувати й
оцінювати результат; –
використовувати різноманітні стратегії
навчання; –
користуватися різними джерелами інформації; –
знаходити, аналізувати, систематизувати й
узагальнювати держану інформацію, перетворювати її з однієї
знакової системи в іншу; –
працювати в парі, групі; –
читати, використовуючи різні види читання:
ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо; –
постійно поповнювати власний словниковий
запас; –
застосовувати комунікативні стратегії
відповідно до мети й ситуації спілкування. Ставлення: –
прагнення використовувати українську мову в
різних життєвих ситуаціях; –
готовність удосконалювати власне мовлення
впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію; –
розуміння ролі читання для власного
інтелектуального зростання |
|
7. |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: –
аналізувати життєву ситуацію з певної
позиції; –
презентувати власні ідеї та ініціативи
чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби; –
використовувати комунікативні стратегії для
формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей. Ставлення: –
готовність брати відповідальність за себе та
інших; –
розуміння ролі комунікативних умінь для
успішної професійної кар’єри |
|
8. |
Соціальна та громадянська компетентності |
Уміння: –
толерантно відстоювати власну позицію в
дискусії; –
розрізняти маніпулятивні технології і
протистояти їм; –
аргументовано й грамотно висловлювати власну
думку щодо суспільно-політичних питань; –
уникати дискримінації інших у процесі
спілкування; –
критично оцінювати тексти
соціально-політичного змісту. Ставлення: –
повага до різних поглядів, ідей, вірувань; –
здатність співчувати, довіряти й викликати
довіру; –
поцінування людської гідності; –
повага до закону та правових норм; –
утвердження права кожного на власну думку |
|
9. |
Обізнаність та самовираження у сфері
культури |
Уміння: –
зіставляти специфіку розкриття певної теми
(образу) в різних видах мистецтва; –
ідентифікувати себе як представника певної
культури; –
визначати роль і місце української культури
в загальноєвропейському і світовому контекстах; –
читати літературні твори, використовувати
досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; –
створювати тексти, висловлюючи власні ідеї,
спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні
зображувально-виражальні засоби. Ставлення: –
поцінування набутків інших культур,
зацікавлення ними; –
відкритість до міжкультурної комунікації; –
потреба читання літературних творів для
естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним |
|
10. |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: –
ілюструвати екологічні проблеми прикладами з
художніх творів; –
бережливо ставитися до природи як важливого
чинника реалізації особистості; –
розуміти переваги здорового способу життя. Ставлення: –
усвідомлення людини як частини природи,
незворотності покарання за зло, причинене довкіллю; –
аналіз літературних текстів (епізодів) екологічного спрямування, усні /
письмові презентації в рамках дослідницьких проектів; –
готовність зберігати природні ресурси для
сьогодення та майбутнього |
Оцінювання таких видів робіт: ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору, написання листа
автору, усний переказ оповідання, епізоду твору, твір-характеристика персонажа.
|
Рівні
навчальних досягнень |
Бали |
Критерії
оцінювання навчальних досягнень учнів |
|
I.
Початковий |
1 |
Здобувач
освіти на елементарному рівні відтворює матеріал, називаючи окремий
літературний факт або явище (автора й назву твору, окремих літературних
персонажів тощо); користується різними джерелами інформації, знаходить її,
працює в парі, групі. |
|
2 |
Здобувач освіти розуміє навчальний матеріал
і може відтворити фрагмент із нього окремим реченням (називає окремі факти з
життя та творчості письменника, головних персонажів твору, упізнає за описом
окремого персонажа твору, упізнає, з якого твору взято уривок тощо);
використовує різні види читання,застосовує рідну мову в різних ситуаціях
спілкування. |
|
|
3 |
Здобувач освіти розуміє навчальний матеріал
і за допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання (відтворює зміст у
певній послідовності, називає на репродуктивному рівні жанр твору, упізнає
літературний факт за описом або визначенням); виокремлює головну і другорядну
інформацію. |
|
|
II.
Середній |
4 |
Здобувач освіти має уявлення про зміст
твору, може переказати незначну його частину та з допомогою вчителя визначає
основні сюжетні елементи, на репродуктивному рівні відтворює фактичний
матеріал; користується різними джерелами інформації, намагається відстояти
власну позицію. |
|
5 |
Здобувач освіти знає зміст твору, переказує
окрему його частину, знаходить у тексті приклади відповідно до
сформульованого завдання, висловлює оцінювальне судження й доводить його
одним-двома аргументами, завершує відповідь простим узагальненням, дає визначення
літературних термінів, аналізує життєву ситуацію з певної позиції, готовий до
опанування новітніми технологіями. |
|
|
6 |
Здобувач освіти знає зміст твору, може
переказати його значну частину, з допомогою вчителя виділяє головні епізоди,
уміє формулювати думки, називає риси характеру літературних героїв,
установлює окремі причинно-наслідкові зв'язки, дає визначення літературних
термінів за прикладами, діє за алгоритмом, аналізує життєву ситуацію з певної
позиції,толерантно дискутує. |
|
|
ІІІ.
Достатній |
7 |
Здобувач освіти володіє матеріалом і
навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить
окремі приклади з тексту, працює над пошуком інформації, систематизує її. |
|
8 |
Здобувач освіти володіє матеріалом, за
зразком аналізує текст, виправляє допущені помилки, добирає докази на
підтвердження висловленої думки, застосовує відомі факти, поняття для
виконання стандартних навчальних завдань, визначає мету та цілі власної діяльності,
уникає дискримінації інших у процесі спілкування. |
|
|
9 |
Здобувач освіти володіє матеріалом та
навичками комплексного аналізу літературного твору, застосовує теорію в
конкретних ситуаціях, демонструє правильне застосування матеріалу, складає
порівняльні характеристики, добирає аргументи на підтвердження власних
міркувань, висловлює власні ідеї, спираючись на досвід і почуття. |
|
|
ІV.
Високий |
10 |
Здобувач освіти володіє матеріалом і
навичками комплексного аналізу літературного твору, виявляє початкові творчі
здібності, самостійно оцінює літературні явища, працює з різними джерелами
інформації, систематизує, узагальнює та творчо використовує дібраний
матеріал, зіставляє специфіку розкриття чи образу в різних видах мистецтва,
критично оцінює текст соціально-політичного змісту, чітко формулює визначення
і будує гіпотези. |
|
11 |
Здобувач освіти на високому рівні володіє
матеріалом, уміннями й навичками комплексного аналізу художнього твору,
використовує засвоєні факти для виконання нестандартних завдань, самостійно
формулює проблему й вирішує шляхи її розв’язання, висловлює власні думки,
самостійно оцінює явища літератури та культури, виявляючи власну позицію щодо
них, перетворює інформацію з однієї форми
в іншу, висловлюється точно, логічно, послідовно. |
|
|
12 |
Здобувач
освіти вільно володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу
літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до
оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до перенесення набутих
знань і вмінь на нестандартні ситуації, презентує власні ідеї та ініціативи
чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби. |
І. Твір. Правила перевірки письмових творів
з української літератури
7.1. Усі виправлення, помітки й записи в учнівських роботах слід виконувати
ручкою з червоним чорнилом.
7.2.Виявлені помилки позначають так:
- у 5-11 кл. –
орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на
вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на
березі в цьому ж рядку вказують тип помилки ( | -
орфографічна, v - пунктуаційна, г –
граматична); помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи
їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не
враховують при остаточному визначенні оцінки;
- у 10-11 кл., особливо в
класах філологічного напряму зазначати лексичні помилки
(неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова
невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові
помилки ( логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на
абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють
горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип
помилки (л – лексична, с – стилістична, з –
змістова помилки).
За наявності у творі більше п’яти поправок
оцінка знижується на бал.
Оцінка за контрольний твір чи есе з української літератури є середнім арифметичним за зміст і
грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи, надпис у
колонці на сторінці журналу «Твір», «Есе» не роблять. Оскільки за твори й есе
виставляється одна оцінка, то запис у роботах учнів має бути таким:
3 – 2 (9б) ; МО – 4 – 5(8б) ; 9+8:2=9 балів
Оцінюючи письмові роботи, беруть до уваги наявність:
·
1)
орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без
диференціації (перша позиція);
·
2)
лексичних, граматичних і стилістичних (друга позиція).
У процесі перевірки контрольних робіт учнів з
української мови і літератури помилки на вивчені правила вчитель тільки
підкреслює й помічає на берегах, а виправляє їх учень. Помилки на правила, які
не вивчалися, виправляються вчителем, але не враховуються. Проте помилки, що
повторюються в переказі кілька разів (повторювані помилки), уважають однією
помилкою; помилки на те саме правило (однотипні помилки), але в різних словах і
різних реченнях, уважають різними помилками.
Вимоги до оцінювання монологічного
мовлення (
твір): складання оповідання(казки) за
прислів’ям, написання асоціативного етюду, написання вітального слова на честь
літературного героя.
|
Рівень |
Бали |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
Грамотність |
||||
|
Припустима кількість орфографіч-них і пунктуацій-них
помилок |
Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичних помилок |
||||||
|
I.Початковий |
1 |
Побудованому здобувачем освіти тексту бракує
зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне
оформлення роботи. Поцінування української мови як державної; усвідомлення її
як державотворчого чинника та чинника національної ідентичності. |
15-16 і більше |
9-10 |
|||
|
2 |
Побудований здобувачем освіти текст (висловлювання) характеризується
фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; лексика і
граматична будова мовлення потребують
збагачення й урізноманітнення. Вміння виокремлювати головну й другорядну
інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки. |
13-14 |
|||||
|
3 |
Висловлювання не є завершеним текстом; здобувач
освіти слабко дотримується
послідовності й чіткості під час викладення власних думок; недостатньо
сформовані вміння дотримуватися змістової та стилістичної єдності; лексика й
граматична будова висловлювання потребують збагачення та урізноманітнення. Використання різних видів читання для здобуття нових
знань (ознайомлювальне, вибіркове, вивчальне та ін.) |
11-12 |
|||||
|
II. Середній |
4 |
Висловлювання
за обсягом складає дещо більше половини від норми й
характеризується певною завершеністю,
зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, грунтовнішим і послідовнішим. Здобувачі освіти вміють словесно оформлювати
результати досліджень; визначати роль природи в житті людини; використовувати
сучасні технології; чіткіше мають
розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення
добір слів, більше має використовуватися авторська лексика. |
9-10 |
7-8 |
|||
|
5 6 |
За обсягом робота здобувача освіти наближається до
норми, загалом є завершеною; тему
значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення; має бути
увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, урізноманітнене мовне
оформлення. Впевнено й водночас критично
застосовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для створення,
пошуку, обробки, обміну інформацією з навчальною метою та в приватному
спілкуванні. За обсягом висловлювання здобувача освіти сягає
норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але вміння
самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати
слова й синтаксичні конструкції потребує вдосконалення. Розуміння ролі читання й письма для власного розвитку; усвідомлення
потреби вчитися з метою самовдосконалення й самореалізації. Визначати мету навчальної діяльності та способи її
досягнення; планувати й організовувати власну навчальну діяльність, оцінювати й осмислювати ситуацію спілкування;
реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ (у
школі, громадських місцях, удома, на дозвіллі). |
7-8 5-6 |
|||||
|
|
|
|
|||||
|
III. Достатній |
7 |
Здобувач освіти самостійно створює зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, (з
урахуванням виду переказу), вдало
добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності
мовлення), але вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати,
належно аргументувати основну думку потребує вдосконалення. Вміє користуватися різними джерелами довідкової
інформації (словниками, енциклопедіями, онлайн-ресурсами); здійснює
самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію. |
4 |
5-6 |
|||
|
8 |
Здобувач освіти самостійно будує повне (з
урахуванням виду переказу), осмислене висловлювання; загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає
переконливі аргументи на користь власної позиції, однак словник, граматичне і
стилістичне оформлення роботи потребують урізноманітнення. Вміє аргументовано і грамотно
висловлювати власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях;
співпрацює з іншими на результат, запобігає конфліктам і розв’язує їх,
досягає розумних компромісів,усвідомлює
необхідності конструктивної участі у громадському житті. |
3 |
|||||
|
9 |
Здобувач освіти самостійно будує послідовний,
повний, логічно викладений текст (з урахуванням виду переказу); загалом
розкриває тему, висловлює основну думку (авторську позицію); вдало добирає
лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності
мовлення), однак уміння виразно висловлювати особистісну позицію й належно її аргументувати потребує
вдосконалення. Вміє використовувати українську мову для духовного й
культурного самовиявлення; дотримується норм української літературної мови та
мовленнєвого етикету; використовує
досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях.Послуговування українською мовою в усіх царинах
життя; захоплення красою, естетичною довершеністю, багатством виражальних засобів української мови;
сприйняття спілкування як цінності;
усвідомлення значення ефективного спілкування; ціннісне
ставлення до співрозмовників |
1+1 (негруба) |
|||||
|
IV. Високий |
10 |
Здобувач освіти самостійно будує послідовний, повний (з урахуванням виду
переказу) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку,
певним чином аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з
авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною
правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту. Аргументовано і грамотно висловлює
власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях; співпрацює з
іншими на результат. |
1 |
3 |
|
||
|
|
11 |
Здобувач
освіти самостійно будує послідовний, повний текст ( з урахуванням виду
переказу). Презентує власні ідеї та ініціативи зрозуміло,
грамотно, використовуючи доцільні виражальні мовні засоби; використовує
ефективні комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій;вміє самоорганізовуватися; оцінювати економічні ініціативи та економічну
діяльність, готовність брати на себе відповідальність; розуміння ролі
комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри, аргументовано й чітко висловлює власну думку (
ураховує авторську позицію); робота
відзначається багатством словника, точністю слововживання,
стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю. |
1 (негруба) |
2 |
|
||
|
|
12 |
Здобувач освіти самостійно створює яскравий,
оригінальний за думкою та оформленням текст (з урахуванням виду переказу);
вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає
переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел
інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання,граматичною
правильністю й різноманітністю, стилістичною довершеністю, вміння використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва
в життєвих ситуаціях; створювати тексти, виражаючи власні ідеї, досвід і
почуття та використовуючи художні засоби; добирати літературу для читання й
письма з метою одержання насолоди та користі від прочитаного. |
– |
1 |
|
||
ІІ. ЕСЕ
Есе – самостійна
творча письмова робота, ознакою якої є особистісний характер сприймання
проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та
емоційність викладу.
Види есе:
|
Вільне |
Формальне |
|
Ознаки:
|
Ознаки:
|
Вільне есе обмежене в
часі (5 – 10 і 10 – 15 хв.). До нього доцільно вдаватися на кожному уроці й на
різних етапах його: цілевизначення, закріплення, рефлексії тощо.
Для написання
формального есе виділяють більше часу: від 20 до
45 хвилин.
Види формального есе:
- інформаційне
(есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис);
- критичне;
- есе-дослідження
(порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причини-наслідку, есе-аналіз).
Вимоги до формального
есе
1. 1.Обсяг – 1 – 2
сторінки тексту (120-200 слів).
2. 2. Есе повинно
сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.
3. 3. Кожен абзац есе
розкриває одну думку.
4. 4. Необхідно писати
стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише
інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.
5. 5. Есе має
відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В
есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що
визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з
іншого – самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до
іншої, думка має розкриватися послідовно.
6. 6.Есе повинно
засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття,
терміни, узагальнення, ідеї.
7. 7. Есе має містити
переконливе аргументування порушеної проблеми.
Структура есе
- Есе складається з
таких частин – вступ, основна частина, висновок.
- Вступ –
обґрунтування вибору теми есе.
- Основна частина –
теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина
припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх,
виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій.
- Висновок – узагальнення й аргументовані висновки до теми тощо. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.
Критерії оцінювання мовного та змістового оформлення есе
|
Критерії оцінювання змісту есе |
Бали |
Критерії оцінювання мовного оформлення есе |
Бали |
|
|
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів |
Грамотність |
|||
|
орфографічні, пунктуаційні, помилки |
лексичні, граматичні, стилістичні |
|||
|
Побудованому здобувачем освіти тексту бракує
зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне
оформлення роботи; теза не відповідає запропонованій темі; не наведено
жодного аргументу. Використовує українську мову як державну, оперує
абстрактними поняттями. |
1 |
13 і більше |
9-10 і більше |
1 |
|
Побудоване
здобувачем освіти висловлення характеризується фрагментарністю, думки
викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення
лексика і граматична будова мовлення; теза не відповідає
запропонованій темі; наведені аргументи не є доречними; прикладу немає або
він не є доречним. Володіє всіма видами мовленнєвої діяльності, виокремлює
головну і другорядну інформацію. |
2 |
12 |
2 |
|
|
Здобувачу
освіти слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати
власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлення,
потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова
висловлення; теза частково відповідає запропонованій темі; наведений аргумент
не випливає з тези; приклад не є доречним; висновок сформульовано нечітко.
Використовує різні види читання, описує процес власної діяльності,
спостерігає, шукає інформацію. |
3 |
11 |
3 |
|
|
Висловлення здобувачів освіти за обсягом складає
дещо більше половини від норми й характеризується певною завершеністю,
зв’язністю; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація;
висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами; є
недоліки за сімома показниками: посереднє розуміння теми; порушення
послідовності побудови твору; рівень словникового запасу нижче середнього;
відносна стильова єдність твору; не сформульовано вправно тезу; наведено один
аргумент. Готовність до опанування новітніх технологій , здійснювати пошукову
діяльність, застосовувати інформаційно-комунікаційні технології для пошуку
інформації. |
4 |
9-10 |
7-8 |
4 |
|
За обсягом робота наближається до норми, загалом є
завершеною, тему значною мірою розкрито; не сформульовано вправно тезу;
наведено один аргумент; приклад непереконливий; висновок лише частково
відповідає тезі, не пов’язаний з аргументом та прикладом; трапляються
недоліки за низкою показників (до шести): роботі властива поверховість
висвітлення теми, не простежується основна думка, відносно струнка побудова
твору, середній рівень словникового запасу, бракує стильової
єдності. Критичне сприйняття інформації, користуватися різними джерелами
довідкової інформації. |
5 |
7-8 |
5 |
|
|
За обсягом висловлення сягає норми, його тема розкривається,
виклад загалом зв’язний; учень (учениця) наводить один доречний
аргумент; наводить непереконливий приклад; висновок лише частково
відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами;робота
характеризується недоліками за п’ятьма показниками: помітний її
репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість,
добір слів не завжди вдалий, неточно добирає слова й синтаксичні
конструкції. Висловлювати власну
громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях, досягати розумних
компромісів. |
6 |
5-6 |
6 |
|
|
Здобувач
освіти самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами
самостійних суджень текст, формулює тезу, яка відповідає запропонованій темі;
наводить один доречний аргумент; вдало добирає лексичні засоби;
висновок відповідає запропонованій темі; у роботі є недоліки (до чотирьох):
відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; висловлювання не
завжди конкретне, просторовий виклад міркувань, не підкріплених фактичним
матеріалом нелогічне розташування абзаців, переходи між ними не є
вмотивованими; основна думка не арґументується.
Самоорганізовуватися,готовність брати на себе відповідальність. |
7 |
4 |
6 |
7 |
|
Здобувач
освіти самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлення, загалом
ґрунтовно висвітлює тему, формулює тезу, що відповідає запропонованій темі;
наводить один доречний аргумент; приклад не конкретизований;
висновок відповідає запропонованій темі; трапляються недоліки за трьома
показниками: невміння пов’язати предмет обговорення із сучасністю, не добирає
переконливі докази для обґрунтування певного явища, відносне багатство
словникового запасу, робота не відзначається різноманітністю та чіткістю
слововживання. Володіє
засобами української мови — її стилями, типами, жанрами; правильно вимовляти
й писати слова |
8 |
3 |
5 |
8 |
|
Здобувач освіти самостійно будує
послідовний, повний, логічно викладений текст; формулює тезу, що відповідає
запропонованій темі; загалом розкриває тему, висловлює основну думку;
наводить один доречний аргумент; вдало добирає лексичні засоби; наводить один
доречний приклад; висновок відповідає запропонованій темі; у роботі виявлені
недоліки за двома показниками: тезу чітко не сформульовано, відсутність
виразної особистісної позиції, належної її аргументації тощо. Правильно вимовляти й писати слова, творити їх
граматичні форми; конструювати речення й тексти; дотримувати норм етикету під
час спілкування. |
9 |
1+1 (негруба) |
4 |
9 |
|
Здобувач
освіти самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне
завдання, чітко формулює тезу; певним чином аргументує різні погляди на
проблему, наводить два доречні й переконливі аргументи, приклади; неординарна
побудова твору, робота відзначається багатством словника, граматичною
правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту, але за одним
із критеріїв допущено помилку; висновок відповідає запропонованій темі й
випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів. Свідоме послуговування українською мовою в усіх
царинах життя; захоплення красою, естетичною довершеністю, багатством виражальних засобів української мови |
10 |
1 |
3 |
10 |
|
Здобувач освіти самостійно будує
послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; вправно формулює
тезу; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками
інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом,
наводить два доречні й переконливі аргументи для обґрунтування тієї чи іншої
позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми;
приклади конкретизовані; робота відзначається багатством словника, точністю
слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю; висновок
відповідає запропонованій темі й випливає зі сформульованої тези, аргументів
і прикладів.
Спостерігати, аналізувати, проводити мовні експерименти; словесно оформлювати
результати досліджень. |
11 |
1 (негруба) |
2 |
11 |
|
Здобувач освіти
самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлення
відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; вправно
формулює тезу; аналізує різні погляди на той самий предмет, наводить два
доречні аргументи, використовує набуту з різних джерел інформацію для
розв’язання певних життєвих проблем; приклади переконливі, конкретизовані;
цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і
послідовність викладу); висновок
відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези,
аргументів і прикладів; робота відзначається багатством слововживання та
художньою цінністю. Перетворювати
інформацію з однієї форми в іншу (схему, таблицю, діаграму); доцільно й
правильно використовувати в мовленні числівники. |
12 |
- |
1 |
1 |
ІІІ. Вимоги до виразного
читання
1. Відтворення емоційної
насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої уяви читця – особливо
поетичного тексту).
2. Розуміння ідейно-художнього
смислу, а не лише фактичного змісту тексту.
3. Вміння висловити своє
особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.
Процес підготовки до
виразного читання може включати складання партитури, що є сукупністю умовних
знаків, за допомогою яких роблять розмічування тексту, щоб запобігти можливим
помилкам у процесі його читання.
Партитура художнього тексту
– це графічне відтворення звучання художнього твору. Складаючи партитуру,
позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону, інтонаційні переломи
тощо. Партитурні позначки допоможуть учителеві в процесі навчання учнів,
особливо коли треба показати, як здійснити інтонаційну фігуру, що не визначена
розділовим знаком. Скласти партитуру – означає розмітити текст умовними
позначками, які допомагають уникнути логічних помилок у процесі повторних
читань.
Складання партитури
розпочинається із розчленування тексту на частини, періоди, ланки, мовні такти.
Реєстр основних
партитурних знаків:
|
Знак |
Значення |
|
весна |
пряма лінія під словом – для позначення логічного наголосу |
|
/ |
коротка пауза |
|
// |
середня пауза |
|
/// |
довга пауза |
|
↑ |
підвищення тону |
|
→ |
рівний тон |
|
↓ |
зниження тону |
|
засумувала |
пунктир під словом (словами) – для позначення уповільнення вимови |
|
∩ |
лігатура вгорі між словами – для зв’язки слів, вимовлених на одному
диханні |
|
{ «Я твій!..» } |
фігурні дужки вказують на зміну адресата |
Пам’ятка «Як навчитися
виразно читати віршові твори»
1. Вдумливо прочитай
вірш.
2. З’ясуй лексичне
значення не зрозумілих тобі слів.
3. За змістом та ідеєю
твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.
4. У кожному рядку
визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний
наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в
рядку чи реченні).
5. Познач олівцем паузи:
а) кома – ледь помітна
пауза (позначка – /);
б) двокрапка й тире –
помітна пауза (позначка – //).
в) крапка – явна пауза
із інтонацією завершеності (позначка – ///).
6. Ліворуч від кожного
рядка постав стрілку, що передає тон читання:
а) підвищення тону –
стрілка вгору (↑);
б) зниження тону –
стрілка вниз (↓);
в) рівний тон –
горизонтальна стрілка (→).
7. Прочитай кілька разів
вірш з дотриманням вимог усіх позначок.
8. Читаючи вірш, уявляй
картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність.
9. Вивчивши вірш
напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і з’ясуй, що б вони побажали
тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.
Пам’ятка декламатора
1. До читання напам’ять
повтори про себе текст вірша.
2. Перед тим як
декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери
потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися
періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися),
а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.
3. Назви автора й твір,
який читатимеш.
4. Читання вірша можеш
супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й
відволікати слухача.
5. Не поспішай під час
читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.
6. Декламуючи, уявляй
картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.
7. Не варто занадто
голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору
визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також
мімікою, жестами та ін.
Для вивчення уривка
прозового тексту( 100 -120 слів) напам’ять краще вибирати
пейзажі, описи зовнішності (характеру) літературного героя чи описи інтер’єру
(екстер’єру) будівлі.
Критерії оцінювання виразного
читання напам’ять художніх творів
|
Рівні навчальних досягнень |
Критерії
оцінювання |
|
|
Початковий |
1 |
Учень
монотонно читає напам’ять лише окремі фрази художнього тексту. |
|
2 |
Учень
невиразно читає напам’ять невеличкий фрагмент рекомендованого для вивчення
твору. |
|
|
3 |
Учень
читає напам’ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю
фактичних мовленнєвих помилок. |
|
|
Середній |
1 |
При
читанні напам’ять твору учень допускає значну кількість помилок різного
характеру. |
|
2 |
Учень
читає вивчений напам’ять твір зі значними змістовими неточностями, порушенням
правил техніки мовлення. |
|
|
3 |
Учень
читає напам’ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами. |
|
|
Достатній |
1 |
При
читанні напам’ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але
виконує його невиразно, монотонно. |
|
2 |
Вивчений
напам’ять твір учень читає з окремими декламаційними огріхами. |
|
|
3 |
Учень
виразно читає напам’ять вивчений твір, але час від часу допускає змістові
неточності. |
|
|
Високий |
1 |
Учень виразно,
без помилок та неточностей, декламує твір напам’ять. |
|
2 |
Вивчений
напам’ять твір учень декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє
ставлення до прочитаного. |
|
|
3 |
Читання
напам’ять твору відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої
вправності, особистим ставленням до прочитаного, вмінням висловити
«надзавдання» (мету) читання твору. |
|
ІІІ. Критерії оцінювання роботи
груп
|
Немає коментарів:
Дописати коментар