9 клас

 Пантелеймон  Куліш «Чорна рада» — перший український історичний роман.

Мета: опрацювати сюжет першого україномовного історичного роману П. Куліша, з’ясувати ідейно-тематичну спрямованість, жанр, композицію, історичні передумови створення хроніки; опрацювати зміст твору; розвивати увагу, допитливість, логічне мислення; вміння аналізувати фактичний матеріал з роману, грамотно і виважено висловлювати власну думку, робити ґрунтовні висновки; виховувати повагу до творчої спадщини митця, до історичного минулого та кращих здобутків української літератури, патріотичні почуття.

Цілі уроку: розкрити причини протистояння сил державотворення та руйнівництва; закріпити вивчене про жанр роману усвідомити суспільний ідеал, утілений П.Кулішем.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: текст твору, аудіозапис фрагменту роману, картки з домашнім завданням.

Методи, форми, прийоми роботи: евристична бесіда, «Гронування», робота з текстом, «Займи позицію», «Асоціативний кущ»,«Кубування», незакінчене речення.

 

Ім’я уроку. Бажали ми народові свободи, Бажали ми, щоб очі він відкрив.

                    І, як другі освітнії народи, для поступу, для правди й щастя жити.                                  

                                                                                                  Панас Мирний

                                                        Перебіг уроку

І. Мотиваційний етап.

 1. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

     Вчитель. Доброго дня,діти! Приємно бачити вас такими красивими,зосередженими, схвильованими. Скажіть, якими ви хочете бути сьогодні на уроці? І я вам бажаю бути старанними, уважними, зосередженими, активними,щоб наш урок був цікавим і плідним. А тепер обміняйтеся приємними посмішками.

 2. Актуалізація суб’єктного  досвіду й опорних знань.

                 - Бесіда

- У чому виникла основна розбіжність у світоглядних поглядах П. Куліша і Т. Шевченка?
-Яким чином на формування особистості, творчої майстерності Пантелеймона Олександровича вплинуло його козацьке походження?
- Що спонукало П. Куліша звернутися до історичної теми?

ІІ. Цілевизначення та планування.

1.      Повідомлення імені уроку.

     -  Прочитайте ім’я уроку.

-          Як ви розумієте ці слова?

-          Що ви відчули, коли почули чи прочитали цей вислів?

-          Чому розчарування і біль?

-          Запишіть до зошитів число, тему, ім’я уроку.

2.      Діти записують до зошитів число, тему, ім ٰя уроку.

3.      Вибір цілей із загального переліку, доповнення їх власними.

- Подумайте, що ви хочете взяти для себе від сьогоднішнього уроку і свої цілі запишіть на картках.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1.      Бесіда.

Учитель. Серед прозових творів П. Куліша найвизначнішим є «Чорна рада» — перший в українській літературі історичний роман. Як свідчить сам автор, цей твір був писаний спочатку українською мовою, а потім перекладений на російську. Окремі розділи перекладу в 1843 році вміщувалися на сторінках російських журналів. Через три роки оригінал і переклад були завершені, але у зв’язку з розгромом Кирило-Мефодіївського товариства надруковані не були. Тільки через одинадцять років обидва варіанти після значної переробки вийшли книжками в друкарні Куліша та Бєлозерського. Тож сьогодні на уроці ми вирушаємо з вами у мандрівку сторінками роману «Чорна рада», познайомимося з його героями, історичним колоритом епохи та станової психології окремих історичних верств, сюжетом і композицією твору, його ідейно-тематичною спрямованістю.
2. Теорія літератури
Роман (фр. roman — романський) — вид епічної літератури, для якого характерні значний обсяг і складність будови, широке зображення подій і докладне розкриття життєвих доль людей чи однієї людини упродовж тривалого часу.
Цей жанр дає авторові змогу докладно передати історію формування характерів персонажів, показати умови їхнього життя і побуту, розкрити психологію, описати боротьбу за тривалий проміжок часу на тлі важливих історичних подій, а також соціально-класові й національні відносини. У романі буває кілька головних сюжетних ліній, які часто взаємопереплітаються та перехрещуються. Якщо романи одного автора пов’язані сюжетом, ідейним задумом, образами персонажів, тоді їх називають дилогією (два твори), трилогією (три твори), тетралогією (чотири твори) або говорять про цикл романів (якщо їх багато).
2. Доповіді учнів.
Доповідь учня 1.Особливості роману:
- докладне розкриття історії формування характерів багатьох персонажів, показ їх побуту, психології, праці, кохання тощо за тривалий проміжок часу;
- наявність розгорнутого сюжету або кількох сюжетних ліній, об’єднаних спільним задумом;
- велика кількість дійових осіб;
-докладність описів і розповідей;
- прозова (рідше віршована) форма;
- великий обсяг. За змістом розрізняють романи соціальні, психологічні, історичні, сімейно-побутові, сатиричні, філософські, науково-фантастичні, пригодницькі та ін.
 Роман-хроніка — це такий прозовий твір, у якому розкривається послідовна історія певних суспільних або родинних подій за тривалий проміжок часу.
 Історичний роман — роман, у якому відтворюється історична епоха на прикладі конкретних людських долях і подіях.
Учень 2. Історія написання та джерела.
П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Твір був виданий 1857 року. У центрі оповіді розповідь про «Чорну раду», що відбулася під Ніжином у 1663 році. Історичною основою роману є події, що відбувалися на Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького (1657) почалася боротьба за гетьманську владу. Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. З цієюметою вони зверталися за допомогою то до польської шляхти, то до турків, татар, то до Москви. Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленник Павло Тетеря. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них — переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький. 27–28 червня 1663 року у Ніжині відбулася «чорна рада», за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка
скарано на горло.
Робота колективна. Тема: зображення суспільно-політичних умов на Україні у часи Руїни після смерті Б. Хмельницького і обирання нового гетьмана на «чорній раді», що відбулася 1663 року в Ніжині.
 Ідея: викриття і засудження доби Руїни, яка призвела до соціального розладу між селянами і поміщиками, міщанами і шляхтою, міщанами і козаками, низовим козацтвом, «черню» і козацькою старшиною; також засудження підступності, брехні, жаги до збагачення, прагнення заволодіти гетьманською булавою будь-яким шляхом (І. Брюховецький); заклик до єднання за «цілість України», яку намагаються «розідрати надвоє».
 Основна думка:
а) зображуючи минуле, автор прагнув збагнути й оцінити сучасне;
б) народ — рушійна сила у визначенні своєї подальшої долі;
в) «усяке багатство, усяка слава — усе воно суєта суєт»;
г) «нема там добра, де нема правди».
Жанр: перший історичний україномовний роман, роман-хроніка.
Пантелеймон Куліш написав цілком оригінальний, самобутній твір, у якому яскраво розкрито не тільки історичні події з життя українського народу, відтворено український колорит, а й національний дух народу. Навіть характер романтизму «Чорної ради» має народнопісенні витоки. Пісня й дума не просто існують на його сторінках — вони є живильним середовищем, на якому зріс буйний первісток української романістики. Сам роман нагадує історичну думу за її епічним розмахом, гострими ситуаціями, могутніми національними характерами. Відтворюючи події минулого, письменник шукає в них відповіді на животрепетні питання тогочасності, зокрема — яким має бути майбутнє України, її соціальний устрій, державний лад. «Чорна рада» — роман соціально-історичний. Історичні події тут відображаються в площині соціальних відносин — боротьби станів, суспільних верств.
 Особливість назви твору.
Події у творі відбуваються незабаром після возз’єднання України з Росією. На Україні розгорнулась складна політична боротьба за владу, що і призвела до Чорної ради в Ніжині 1663 року, на якій було скинуто тимчасового гетьмана Сомка й обрано гетьманом І. Брюховецького. На раді, крім козацької старшини, були також запорожці, селяни, міщани («чернь»), тому її і названо чорною радою.
Проблематика роману:
- історична доля України, її державний устрій, місце в історії, шляхи, якими має йти український народ;
-взаємини між панством, старшиною і простолюдом, біднотою;
- стосунки між Україною і Росією;
- вірності обов’язку, козацької честі;
- козацтва, Запорозької Січі, її місце в історії;
-любов і ненависть;
- вірність і зрада;
- батьки і діти;
- історична постать і сучасність;
- цінність людського життя;
- «усякому єсть своя кара і награда од бога».
 Основний конфлікт роману — суперечності між козацькою старшиною, виразниками інтересів і поглядів якої є Сомко, Шрам, і широкими народними масами — селянською біднотою, міщанством, козацькою голотою, очолюваними Брюховецьким.
Сюжет твору.
У романі дві сюжетні лінії — соціальна та любовна. Перша —це події, пов’язані з вибором гетьмана на «Чорній раді» в Ніжині, поразка Сомка, Шрама та їхніх прихильників, друга — любовна, романтична, причому вона складніша, ніж звичайний любовний трикутник. Тут Леся, а з другого боку — Петро, гетьман Сомко, відчайдушний козак-запорожець Кирило Тур, історія з викраданням, відмова Тура від Лесі. П. Куліш будує сюжет у хронологічному плані, події розгортаються послідовно, наче ланцюжок, у якому одна ланка закономірно пов’язана з другою.
 Композиція.Твір містить 18 розділів. Автор влучно використав композиційний прийом — подорож героїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народногожиття, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соціальними проблемами тогочасності.
Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.
Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.
Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень.
Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.

3. Робота з текстом.

-Чому в підзаголовку до назви роману зазначено: «Хроніка 1663 року».
- За яких часів відбуваються події у творі? Про що це свідчить?
- Що П. Куліш зазначає про Череваня, знайомлячи цього героя з читачем? («…був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню війну з ляхами.
- Кого звинувачує П. Куліш у зрадництві простого люду, а кого возвеличує?
- За яких умов «розлилась козацька слава по всій Україні…»?
-Якого вбачала для себе зятя Череваниха? («…кращий над усе панство і лицарство був молодший гетьман: замість очей —зорі, на лобі — сонце, на потилиці — місяць»)
- Чим був вражений Петро, слухаючи вимоги Меланії до майбутнього суженого його дочки?
- Як на це зреагувало товариство при дорозі? («Усі так і загорілись, бо міщане вже давно на городове козацтво та на старшину важким духом дихали»)
- Чим був схвильований Шрам після розмови з козацтвом?
- Кого звинуватив полковник у прагненні козаків зібрати чорну раду?
- Чому Шрам називав Череваня Барабашем? Як на це зреагував ображений?
- Чому П. Куліш пишався Запорізькою Січчю? («Може тим, що Запорожжє іспоконвіку було серцем українським, що на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні до посліду дней не замовкали, і було те Запорожжє, як у горні іскра: який хоч, такий і розідми з неї вогонь. Тим-то, мабуть, воно й славне поміж панами й мужиками, тим воно й припадало так до душі всякому») 

5.      Сенкани до образу Сомка та черні.

      6.      «Кубування».

-          Який життєвий урок ви засвоїли сьогодні?

-          Чому зло в світі не зникає?

-          У чому сила народу?

    V. Рефлексивно-оцінювальний етап.

               1. Бесіда

                  - В чому полягає актуальність роману?

2.       Рефлексія почуттів. Незакінчене речення: «Твір змусив мене задуматись над тим,що…»,  «Для себе я зрозумів(ла)….».

3.      Самооцінка діяльності на уроці.

Закінчити речення усно: «Я сьогодні молодець, бо…».

4.      Обговорення цілей уроку (подивитися на цілі, які поставили перед собою на початку уроку, досягнуті всі чи ні).

        VІ. Домашнє завдання.  Опрацювати зміст VІІ–ХІІ рр. роману, підготувати матеріал для характеристики образів Я. Сомка, І. Брюховецького, І. Шрама. Скласти план порівняльної характеристики Я. Сомка та І. Брюховецького(за бажанням).