ДПА/ЗНО

                         МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СКЛАДАННЯ ДПА

 Диктант

Методика проведення диктанту традиційна, однак під час державної підсумкової атестації має певні особливості.

 Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, лексичного значення слів, правописних особливостей.

Після прочитання всього тексту читає перше речення,  учні уважно слухають. Далі це речення диктується для запису частинами, як правило, один раз. Після того, як учні запишуть речення, учитель читає його повністю з метою перевірки. Таким чином диктується кожне речення тексту.

Учитель обов’язково вказує місце  поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз, роблячи більш тривалі паузи  між реченнями і надаючи змогу учням ретельно перевірити написане й виправити допущені помилки.

Текст потрібно диктувати виразно, відповідно до норм літературної вимови в такому темпі, щоб учні встигли вільно його записати.

Диктант оцінюється однією  оцінкою на основі таких критеріїв:

·        орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

·        повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією  помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками;

·        розрізняють "грубі" помилки й  "негрубі" (винятки з усіх правил; написання великої букви в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками; заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший; випадки, що вимагають розрізнення не і ні – у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не …;  пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності);

·        орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, що не включено до шкільної програми, виправляють, але не враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації;

·        за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.

Нормативи оцінювання диктанту

 

Бали	Кількість помилок
1	15-16 і більше
2	13-14
3	11-12
4	9-10
5	7-8
6	5-6
7	4
8	3
9	1+1(негруба)
10	1
11	1(негруба)
12	-

 

Оформлення відповідей на завдання атестаційної роботи

      Оформлення відповідей на завдання атестаційної роботи здійснюється учнем (ученицею) на аркушах зі штампом навчального закладу або на спеціальному бланку відповідей, що розробляється навчальним закладом. У чистовому варіанті атестаційної письмової роботи виправлення (крім лексичних, орфографічних помилок) вважаються помилкою і не зараховуються як правильні відповіді.

Виставлення оцінок за ДПА

     Бали за ДПА виставляються в класному журналі у колонку з написом "ДПА" без зазначення дати після колонки з написом "Річна". Результати атестації виставляються у додатки до свідоцтв про базову загальну середню освіту та до атестатів про повну загальну середню освіту у графі "державна підсумкова атестація" та враховуються при визначенні середнього балу атестата. Особам звільненим від проходження ДПА за станом здоров’я у додаток до атестата замість оцінки робиться запис «звільнений» («звільнена»).                  

                                              

                                                   Приклади диктантів 

1.  «Не бійтесь заглядати у словник...»

       У багатобарвності й могутності рідного слова втілено красу людини — творця мови, садівника прекрасного на землі. Рідне слово окрилює нас духовністю, любов’ю до пісні, до матері.

       Для кожного народу рідна мова — найдорожча.

       У мовну скарбницю нашого народу несуть красу душі й пло­мінь рідного слова найкращі письменники. Скількома ж словами вони користуються? Звернімося до творчої спадщини геніаль­ного Кобзаря. Словник мови поетичних творів Тараса Шевченка охоплює більше десяти тисяч слів, а прозових — понад двадцять із половиною тисяч. Хіба вдалося нам, підрахувавши всі слова у творах Шевченка, виявити словниковий запас великого поета? Немає сумніву, що Кобзар володів й іншими словами укра­їнської мови, хоч у художній творчості їх не використовував.

         Скільки ж слів потрібно людині для спілкування? Обсяг слов­ника конкретної особи залежить від роду її занять, освіченості та здібностей. Установлено, що мовець активно використовує майже три тисячі слів упродовж дня, а розуміє — у десять разів більше.

        Щоб опанувати словесне багатство нашої мови, користуйтеся словниками. Дотримуйтеся порад мудрого поета Максима Риль­ського: «Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сум­не провалля...»

167 слів                                                                                     За     І. Вихованцем

2. Григорій Сковорода

        Григорій Сковорода народився в селі Чорнухах, що на Пол­тавщині, у козацькій сім’ї. Батьки й гадки не мали, що колись він стане філософом і поетом, гордістю українського народу, а його ім’я з пошаною вимовлятимуть у багатьох країнах.

       Хлопчик зростав серед чудової природи, ріс міцним, кмітливим, обдарованим музично. Понад усе любив річку Многу. Улітку ці­лими днями просиджував біля неї, милуючись її красою, робив з очерету сопілки, на яких намагався відтворити пташиний спів.

       Весною село потопало в морі білого цвіту вишень і слив, за селом тягнулися дубові гаї, а між ними, скільки сягає око, без­краї поля, порізані балками та глибокими ярами, по яких проті­кали струмочки. Гриць любив ходити в поля, слухати жайворонка, дзюркотливу мову струмка. А понад усе йому подобалося огля­дати все навколо з висоти круглих стародавніх могил, яких так багато було на околицях рідного села.

       Багатство звуків і барв лісу й степу захоплювали душу й уяву хлопця. Ці дитячі враження залишилися для нього незабутніми на все життя. Пізніше вони стали основною темою багатьох його поетичних творів.

164слова                                                                                                        За Т. Зуб 

3. Перша українська християнка

      Літописці по-різному оповідають про місце народження та по­ходження княгині Ольги. Згідно з літописом, вона охрестилася в Царгороді, але, мабуть, християнську віру прийняла раніше в Ки­єві. Підставою для такого висновку є той факт, що візантійський імператор Константан Багрянородний згадував про її приїзд у своїй хроніці, проте згадок про хрещення княгині не залишив. Ціл­ком імовірно, що вона приїхала до Візантії вже як християнка.

     Ольга стала дружиною князя Ігоря й після його смерті прави­ла Київською Руссю. У літописі йдеться про те, що княгиня при­йняла заповіти християнської віри й жила за її законами: годувала голодних, підтримувала бідних, допомагала вдовам і сиротам.

       Церква вшановує княгиню Ольгу як рівноапостольну, тому що вона, ніби рання зоря, віщувала про недалеке хрещення всього нашого народу, своїм прикладом заохочуючи його до цього важливого вчинку.

     На схилі віку княгиня Ольга передала правління державою си­нові Святославу. Через п’ять років вона померла. Князь Володи­мир, її онук, переніс мощі Ольги до Десятинної церкви, де вони й інші покояться під фундаментом храму. У тринадцятому сто­літті рівноапостольну княгиню Ольгу було оголошено святою.

166 слів                                                                                    За М. Надточій

 

4. Сергій Параджанов

      Сергій Параджанов здобував освіту спочатку в Тбілісі, а по­тім — у Москві. Митець дебютував як режисер-постановник у Києві.

      До сторіччя з дня народження Михайла Коцюбинського йому доручили зняти фільм за повістю «Тіні забутих предків». Після виходу стрічки Параджанов став світовою знаменитістю. Історія трагічної любові Івана й Марічки сколихнула світ. Фільм наго­родили двадцятьма вісьмома призами на міжнародних кінофес­тивалях у двадцяти одній країні. Однак він приніс не лише славу його творцю. Під час київської прем’єри літературознавець Іван Дзюба повідомив, що у Львові відбуваються арешти інтелігенції. Відтоді радянська влада почала переслідувати Параджанова, за­боронила знімати фільми, а згодом ув’язнила.

      Свій талант він виявляв навіть у неволі: придумав техніку гравірування фольги, з якої виготовляли кришки для молочних пляшок. Фольгу заливав смолою й гравірував монети із зобра­женням Хмельницького, Пушкіна, Гоголя. Тюремні власті вилу­чили монети й відправили на експертизу до Москви: хотіли довести, що їхній автор божевільний. Надійшла відповідь: «Ду­же талановитий». Через десятиліття медальйон із портретом Пушкіна потрапив до видатного італійського режисера Фелліні. З медальйона митець відлив срібну медаль, якою й досі наго­роджують найкращий фільм щорічного кінофестивалю.

169 слів                                                                                        За С. Цаликом

                                                                                                                                             

5. Про що розповідає писанка

     Писанка – це маленьке диво, створене талановитими руками майстринь чи розписане власноруч.

     Безсумнівним є те, що своїм корінням писанка сягає дохристиянських часів. Про це свідчить її знаковий код, тобто орнамент.

      Писанка – абсолютно унікальний витвір народного генія. Вона завжди конденсувала в собі образно-символічний зміст. З давніх-давен у неї було багато функцій: її дарували на знак перемир’я, побажання здоров’я, сили, урожаю, краси. Вірили, що писанка лікує від різних хвороб, від переляку, наговору, качали по землі, щоб була родючою. А ще підкладали під вулики, щоб бджоли носили духмяний, настояний на травах мед.

    До речі, з мистецького погляду писанка вражає витонченістю розпису на такій маленькій площині, а також довершеністю композиційних та орнаментальних елементів. На цьому маленькому диві органічно поєднуються різноманітні кольори: чорний, багряно-червоний,        золотисто-коричневий, темно-зелений, синій, білий, жовтогарячий та багато інших. Усі вони наділені певним символічним значенням. Кожний регіон України має свої традиції, пов’язані з виготовленням писанок, але скрізь це святкове, огорнене особливою святістю дійство.

    Без перебільшення можна сказати, що писанка – всесвітньо відома візитівка України.

160 слів                                                                                                   За В. Маньком

 

6. Мистецтво розмови

     Для того, щоб вас уважно слухали, необхідно завжди мати в запасі щось нове, не пізнане ще ніким, до того ж розповідати цікаво та яскраво. А для цього потрібно бути уважним, стежити за подіями не тільки у своїй країні, а й у всьому світі, цікавитися всім: політикою, і культурою, і спортом, і наукою, і технікою.      Потрібно також любити природу, мати певні захоплення. Знання, інформацію, події – усе необхідно сприймати таким чином, щоб пізніше цим можна було поділитися з друзями та знайомими, співробітниками та випадковими співрозмовниками.

     Щоб навчитися добре і змістовно говорити, необхідно постійно працювати, збагачуючи себе знаннями та досвідом, удосконалюючи освіту, інакше кажучи, усебічно розвиваючи свою особистість. До речі, успіхів у праці та стосунках із людьми ви теж досягнете лише тоді. Людина, яка вміє правильно і гарно говорити, легко спілкується, знаходить собі справжніх друзів. Усесвітньо відомі ритори відпрацьовували своє мистецтво постійно, незважаючи на успіх і досвід.

     Отже, працюйте над мистецтвом розмови щодня – і побачите: воно того варте!

 160 слів                                                                                                За І. Томаном

 

7.  Літній дощ

     Такий дощ буває лише влітку. Ураз насупилося небо, ще го­дину тому      ясне-яснісіньке, затріпотіли тендітні берізки, заше­лестіла суха мертвотна трава. Потріскана від спеки, як старечі руки від тяжкої роботи, земля німотно чекала порятунку. Раптом пронеслася хвиля вітру. Потім ще й ще. Затарабанили по землі дички, гучно забабахкали в садку яблука. Червоним язиком спа­лахнула блискавка, за нею прокотився грім.

     Як зерна на голодний стіл, упали на землю перші великі краплі дощу. І вона ніби аж зітхнула з полегкістю. А вітер шале­нів, здіймав стовпи пилу, перемішував їх із сухим листям і тра­вою, кружляв ними досхочу, а потім жбурляв знову на землю.

     Дощ густішав і раптом полив так дужо, так владно й сильно, що вітер боязко затих, звільнивши йому дорогу. Земля, змучена спрагою, своїми потрісканими губами пила воду. Пила захлина­ючись, насолоджуючись, радіючи.

     Засміялася вода в калюжах під босими ногами дітвори, яка  почала розбігатися по домівках, наполохана рясним дощем, громом і блискавками. Поміж стеблинками сухої трави засяяла прозелень, відсвіжена цілющою вологою. А дощ усе лив і лив.

162 слова                                                                                            За  3. Кучерявою

 

8. Папороть

     Згідно з повір’ям, папороть цвіте лише раз на рік, купаль­ської ночі. Її чарівна осяйна квітка розкривається на мить. Це стається опівночі: вона тріскотить і займається блакитним по­лум’ям.

     Хто зірве квітку папороті, той усе знатиме, розумітиме мову дерев і звірів, стане ясновидцем.

      Буває, що люди володіють цвітом папороті, але не відразу це помічають. Легенда розповідає про одного селянина, який загу­бив волів. Коли ж пішов до лісу їх шукати, то йому до плетено­го взуття потрапив цвіт папороті. Завдяки йому селянин не тіль­ки дізнався, де його воли, а й довідався, у яких місцях заховано скарби. От він ішов лісом і розмірковував про багатства, які вже вважав своїми. Раптом до нього наблизився розкішно вбраний пан і запропонував обміняти старе плетене взуття на свої чо­боти. Селянин погодився, узув чоботи, а панок тим часом зник. І як тільки не стало в селянина його старого взуття, він позбув­ся своїх незвичайних знань.

     З легендами про пошуки цвіту папороті до наших днів ді­йшло відлуння міфу про поєдинок героя-громовержця зі змієм — володарем потойбіччя, власником величезних підземних ба­гатств і скарбів.

169 слів                                                                                               За Я. Музиченко

  

9.  Театральне мистецтво

      Кожен із нас хоча б раз у житті відвідував театр. Чи знаєте ви, як він виник і яку роль відігравав у житті людей різних країн та епох?

     У стародавні часи мисливець, чатуючи в лісовій гущині на здобич, одягав на себе шкуру тварини, копіював її рухи й імітував звуки, які вона видавала, щоб наблизитися до неї. Він ніби ста­вав актором, але не для розваги, а для успіху полювання. У цьому копіюванні можна побачити перші паростки майбутніх театраль­них вистав — відтворення життя в певному образі й діях, подібних до реальних.

      Театр став таким, яким ми його знаємо нині, зовсім недавно. Він пройшов довгий і складний шлях розвитку. Століттями на­копичувався досвід акторської майстерності, удосконалювалася театральна техніка, утворювалися нові види театрального мистецтва.

      Театрові неодноразово пророкували загибель, проте він щоразу вистоював, витримуючи конкуренцію з кінематографом, телебаченням і навіть із комп’ютером. Це мистецтво, долаючи кордони й мовні бар’єри, являє світові нові відкриття, дарує глядачам насолоду та справжнє свято.

160  слів                                                                                              За Л.Климовою

 

10. Хліб — усьому голова

     Хліб — це саме життя, його обожнюють і звеличують, навко­ло нього зосереджується все існування людини, йому підпоряд­ковуються час і простір. Тому й культура наших пращурів була хліборобською. До хліба українці віддавна ставилися з особли­вим пошанівком: крихітка хліба від паляниці не може бути зме­тена зі столу під ноги разом із сміттям.

     Хліб — усьому голова. У цьому прислів’ї відображено вели­кий досвід і важливе життєве правило, осмислення ролі хліба в бутті українців і ставлення до нього кожного з-поміж наших співвітчизників.

     Хліб відігравав величезну роль, по суті, у всіх обрядах укра­їнців, використовувався як ритуальна страва під час багатьох свят. Наприклад, під час обряду сватання батьки молодят обмінювалися хлібом, а під час запросин дарували випечені з пшеничного тіста шишки. А на весілля випікали коровай і бла­гословляли ним подружжя.

     Так, хліб — це справедливість і добробут, праця й пісня. Однак найголовнішим є те, що хліб уособлює смерть і воскресіння, бо зернина вмирає, щоб воскреснути й подарувати людині десятки інших зернин. Людина ж, споживши хліб, вирощуватиме в душі добрі почуття, а в розумі — хвалебні думки.

166 слів                                                                                                За П. Мовчаном

                                                                                 З мережі Інтернет

                          ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ТЕСТУВАННЯ

                                      ЯК ПРАВИЛЬНО НАПИСАТИ  ТВІР НА ЗНО                             

Власне висловлення — невеликий роздум на дискусійну тему, наиклад: Підтримайте або спростуйте думку: «Поразка — це наука. Ніяка перемога так не вчить…»

Висловлення має бути аргументованим і написаним в один із таких трьох способів:

·         так, я погоджуюся з думкою, що поразка — це наука, і ніяка перемо­га так не вчить людину… (підтримка думки);

·         не згоден (не згодна) з думкою про те, що поразка — це наука, і ні­яка перемога так не вчить людину… (спростування думки);

·         це складне для мене питання: з одного боку… , а з іншого боку… (проміжна позиція).

Вам треба сформулювати тезу, навести два-три переконливі аргу­менти, які найкраще підтвердять ваші міркування; проілюструвати дум­ки прикладами з художньої літератури (зазначити назву твору, указати проблему, порушену письменником, художній образ, через який пробле­му розкрито, навести цитату¹ з твору тощо), історичними фактами або прикладами із суспільно-політичного чи власного життя. У кінці треба сформулювати висновки.

Увага! 

1.      Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів.

2.      Час для написання – 60 хв. Обсяг – до однієї сторінки формату А4.

3.      Стиль тексту – публіцистичний.

4.      Оптимальна кількість слів - 170-210 слів.

5.      Кожен структурний елемент записуємо з абзацу.

6.      Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть.

Структура власного висловлення

1.      Теза.

2.      Аргументи (два або три).

3.      Один приклад із художньої літератури чи іншого виду мистецтва.

4.      Один приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

5.      Висновок.

Аргументи радимо починати вставними словами по-перше й по-дру­ге; вони можуть іти зразу після тези або ж кожен аргумент з абзацу перед прикладом. Другий варіант, на наше переконання, чіткіший і доцільні­ший.

І. Структура власного висловлення у форматі ЗНО:

·         Теза.

·          Перший аргумент.

·         Другий аргумент.

·         Приклад з художньої літератури.

·         Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

·         Висновок.

Або:

·         Теза.

·          Перший аргумент.

·         Приклад з літератури.

·         Другий аргумент.

·         Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

·         Висновок.

ІІ. Візуально ваше висловлення має виглядати орієнтовно так:

Я вважаю, що поразка — це наука, і ніяка перемога так не вчить людину… ТЕЗА (1-2 речення)

По-перше, поразка якнайкраще загартовує людину, робить її стійкішою в сучасному суспільстві, сповненому стресів і різ­номанітних викликів.      Переконливим прикладом щодо цього аргу­менту є, на мою думку, образ Степана Радченка з роману «Міс­то» Валер’яна Підмогильного…  АРГУМЕНТ 1 і ПРИКЛАД, що його ілюструє (4-5 речень)

По-друге, людей, які вміють визнавати свої помилки й, зробив­ши відповідні висновки, у майбутньому їх уникати, поважають у суспільстві, адже лише сильна особистість здатна працювати над собою.     Ось приклад із життя. Мій батько змалку…                      АРГУМЕНТ 2 і ПРИКЛАД, що його ілюструє (4-5 речень)

Отже, поразка навчає людину жити, перемога ж не завжди… ВИСНОВОК (1-2 речення)

 

ІІІ. Орієнтовний обсяг компонентів власного висловлювання

Структурний компонент	Орієнтовна кількість речень
Теза	2
Аргумент 1	1-3
Аргумент 2	1-3
Приклад з літератури чи інших видів мистецтва	3-4
Приклад з історії, з власного досвіду	3-4
Висновок	2

 

ІУ. Варіанти будови власного висловлювання

Варіант 1	Варіант 2
Теза Аргумент Приклад до аргументу 1   Аргумент 2 Приклад до аргументу 2 Висновок	Теза Аргументи 1,2 Приклад до аргументу 1 Приклад до аргументу 2 Висновок

 

У. Рекомендовані слова й вирази у творі-роздумі

ТЕЗА.

 Я вважаю, … На мою думку, …  Мені здається, що …

АРГУМЕНТИ.

По-перше, ….    По-друге,…..

Аргументом на підтвердження моєї думки може бути те, що …

ПРИКЛАДИ

(до аргументу 1 ) Наприклад, у творі…..

На згадку приходить герой …

 (до аргументу 2 ) Ось приклад із життя. Мій батько…

Згадаймо постать видатного історичного діяча …

ВИСНОВОК

Отже, …

Таким чином, …

Як бачите, у власному висловленні має бути щонайменше чотири аб­заци, кожен з яких починається відповідно такими словами: я вважаю, по-перше, по-друге, отже (або на мою думку, з одного боку, з іншого боку, таким чином) і под. Обов’язково дотримуйтеся цієї поради — і ваше ви­словлення матиме чітку й послідовну структуру, буде логічно організова­не. Екзаменатор відразу відчує, що ви готувалися до виконання цього ви­ду роботи й відповідно оцінить цей параметр вашого роздуму (логічність і послідовність).

УІ. Критерії оцінювання власного висловлення з української мови 

1. Оцінювання орфографічної і пунктуаційної нормативності власного висловлення

 

Кількість орфографічних та пунктуаційних помилок	Кількість балів
0-1 (не груба)	4
2-6	3
7-11	2
12-16	1
17 і більше	0

 

2.Оцінювання лексичної, граматичної та стилістичної нормативності власного

висловлення

 

Кількість лексичних, граматичних і стилістичних помилок	Кількість балів
0 - 1	4
2- 4	3
5 - 7	2
8 - 10	1
11 і більше	0

3. Під час оцінювання орфографічної й пунктуаційної нормативності роботи дві негрубі помилки рахують як одну грубу. До негрубих помилок відносяться:

§  у винятках з усіх правил;

§  у написанні великої літери в складних власних назвах;

§  у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;

§  у випадках нерозрізнення не/ні (не хто інший / ніхто інший …);

§  у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший;

§  у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їхньої послідовності.

Негрубу орфографічну й негрубу пунктуаційну помилки не сумують і не зараховують як одну грубу.

Повторюване порушення норм милозвучності (три і більше випадків порушення на одне з правил: у-в, і-й—та, ся-сь, з-зі—із) рахують як одну стилістичну помилку.

4. Важливо знати!!!

·         Відсутність крапки в кінці речення рахують як пунктуаційну помилку тільки один раз.

·         Орфографічною помилкою НЕ є скорочення імен та імен по батькові в написанні псевдонімів, частиною яких є справжнє прізвище або ім’я митця, наприклад, І.С. Нечуй-Левицький, П.Мирний. в інших випадках такі скорочення є орфографічною помилкою, наприклад, Л.Українка . Правильно: Леся Українка.

·         Несловесні записи (цифри, піктограми) не враховують у кількість слів.

 

Критерій	Зміст компонента	Композиційне оформлення та словесний вияв	Кількість балів
1. Теза	Учасник чітко формулює тезу висловлення, тобто підтримує або спростовує висловлену в темі думку. Учасник може подати дві тези й аргументувати кожну окремо (зайняти позицію «Це складне для мене питання…», тобто водночас і підтримати, і спростувати висловлену в темі думку).	Теза передує аргументам. Учасник може використовувати мовні конструкції на зразок «Я вважаю...», «На мою думку» «Я підтримую…», «Я погоджуюся…», «Я не підтримую», «Я хочу спростувати…», «Я не погоджуюся…», «З одного боку…, а з іншого» тощо.	2
	Учасник формулює тезу частково. Не використовує мовні конструкції на зразок: «Я вважаю...», «На мою думку»… . Теза розміщена після аргументів.	Теза розташована після аргументів. Або: теза розірвана аргументами чи прикладами.	1
	Учасник не формулює тези. Учасник формулює тезу, яка не відповідає запропонованій темі	У роботі відсутнє висловлення, що свідчить про розуміння теми.	0
2.Аргументи	Учасник наводить принаймні два доречних докази, підстави для обґрунтування, підтвердження	Аргументи передують прикладам. Учень може використовувати мовні конструкції на зразок «тому що», «це  доводить», «підтвердженням цього є», «це засвідчує», «свідченням цього є», «доказом цього може бути» тощо.	2
	Учасник наводить принаймні один доречний доказ для обґрунтування висловленої тези	Аргументи доречні, але розташовані після прикладів.	1
	Учень не наводить жодного аргументу для обґрунтування тези. Або: наведені аргументи не є доречними.		0
3а. Приклад з літератури чи інших видів мистецтва	Учасник наводить принаймні один доречний приклад з художньої літератури або інших видів мистецтва. Указана проблема, порушена в творі, назва й автор твору, художній образ, через який проблема розкрита, може бути наведена цитата з твору. Учень може також посилатися на факти з життя митців, якщо ці факти стосуються їхньої творчості.	Учень може використовувати мовні конструкції на зразок «наприклад...», «прикладом може слугувати...», «яскравим прикладом цього може слугувати...», «не можна не згадати...».	2
	Відсутня мотивація наведення цього прикладу або приклад містить фактичні помилки або приклад не конкретизований через художній		1
	Приклад з літератури чи інших видів мистецтва відсутній або недоречний.		0
3б. Приклад, що є історичним фактом або випадком з життя	Учасник наводить принаймні один доречний приклад або з історії, або із суспільно-політичного життя, або власного життя. Учасник може посилатися на факти з життя митців, якщо ці факти не стосуються їхньої творчості.	Учень може використовувати мовні конструкції на зразок «наприклад...», «прикладом може слугувати...», «яскравим прикладом цього може слугувати...», «не можна не згадати...».	2
	Приклад містить фактичні помилки.		1
	Приклад з історії, суспільно- політичного чи власного життя відсутній або недоречний.		0
4.Логічність і послідов- ність	У роботі відсутні порушення причиново-наслідкових зв’язків.	Учасник структурує роботу за абзацами. Використовує мовні кліше, слова- скріпи, що оформлюють текст, на кшталт «по-перше», «по-друге», «з цього випливає», «як було зазначено», «повертаючись до думки», «як можна побачити» тощо.	2
	У роботі наявні порушення причиново-наслідкових зв’язків.		1
	Логіка викладу відсутня.		0
5. Висновок	Висновок відповідає тезі (перефразовує або повторює її) й органічно випливає з аргументів і прикладів.	Учасник може використовувати мовні конструкції на зразок «отже», «таким чином», «можна зробити висновок», «висновком може слугувати» тощо.	2
	Висновок частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами	Учень неправильно оформлює висновок, наприклад, починає його словами «я вважаю»	1
	Висновок не відповідає тезі, не пов’язаний з аргументами та прикладами або є іншою тезою.		0
Усього за зміст			12
Максимальна кількість балів за твір			20

 

УІІ.       Приклад твору №1

       Людина і природа – дві одвічні рушійні сили на планеті. Одні вважають, що господарем на Землі є  людина, а інші – природа. Неповага людиною до природи, невміння користуватися її дарами – все це призводить до якихось катастроф...

       Викладіть Ваш погляд на проблему:

       Смисл буття в тому, щоб жити в мудрій злагоді з природою?

     Я вважаю, що основний смисл буття людства в тому, щоб жити в мудрій злагоді з природою. Так це робили наші діди й прадіди.        (теза)

     По-перше, природа — це середовище нашого існування: місце народження, життя та смерті. Від того, яким воно буде, залежить здоров’я та тривалість віку. Якщо ми шануємо та оберігаємо навколишнє середовище, мудро вико­ристовуємо його ресурси, дбайливо хазяйнуємо, природа щедро винагоро­джує нас урожаями та забезпечує всім необхідним, зцілює від утоми та хвороб.     (перший аргумент)

     Наприклад, згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Ліричний герой настільки втомлений, що не хоче бачити людей і не здатний адекватно сприймати світ. Він виїжджає з міста. Але щоденні прогулянки кононівськими полями поступово відновлюють його душевну рівновагу, утома відступає. Отак на лоні природи відбува­ється повне емоційне одужання ліричного героя.    (приклад з літератури)

     По-друге, на жаль, сьогодні людина грубо втручається в життя природи: без­думно використовує її ресурси, забруднює середовище, що призводить до екологічних катастроф та унеможливлює будь-яке відновлення знищено­го. Висушування боліт призвело до загибелі деяких видів рослин, води веле­тенських штучних морів залили родючі луки, через вирубування лісів об­міліли ріки.    (другий аргумент)

      Прикладом недбалого ставлення до природи є Чорнобильська трагедія. Це покинуті міста і села, забруднені річки й озера, спустошені землі. Че­рез підвищення радіаційного фону люди стали частіше хворіти, рано вми­рати. Не можна залишатися байдужими до таких проблем.    (приклад із суспільного життя).

     Отже, треба зробити все можливе, щоб екологічні катастрофи не повторювалися. Слід пам’ятати, що людина — частина природи, тому повинна жити з нею в гармонійній єдності, оберігати, а не рушити без­думно, примножувати багатства навколишнього середовища.             (висновок)         (220 слів)

          

     Приклад твору №2

 

        Батьки  зазвичай прагнуть зробити життя своїх дітей комфортним, вирішити за них усі проблеми, забезпечити всім необхідним. Дехто вважає, що в такий спосіб неможливо виховати сильну особистість, здатну долати життєві труднощі й вирішувати проблеми.

      Викладіть Ваш погляд на проблему:

      Чи справді для виховання сильної особистості потрібні труднощі?

    Я вважаю, що сила духу – це людська якість, яка гартується насамперед у подоланні труднощів і перешкод. Кожна людина в своєму житті, хоче вона цього чи не хоче, зустрінеться з різними проблемами.  Якщо зможе їх вирішити, то стане сильною особистістю.  (теза)

     По-перше, проблеми на життєвому шляху – це своєрідний тренажер, вони роблять нас більш рішучими, сміливими та впевненими. Коли людина потрапляє в халепу, вона здобуває досвід, який потім використає в житті, і який може знадобиться в критичній ситуації.     (перший аргумент)

     Наприклад, у романі Івана Багряного «Тигролови» образ Григорія Многогрішного є яскравим підтвердженням цієї думки. Юнак опиняється в тайзі в надскладних життєвих умовах, намагається вижити, хоча надії вже й не було. Але вражає своєю відвагою та відчайдушністю. Завдяки цілеспрямованості, рішучості, стійкості характеру, вмінню добре все обдумати,  Григорій долає всі негаразди, убиває свого ката й разом з коханою дівчиною тікає від системи.     (приклад з літератури)

      По-друге,  що серйозніша проблема виникає в житті людини, то більше вона спонукає до розвитку внутрішніх якостей особистості. Саме вони допомагають людині рухатися вперед, вижити.      (другий аргумент)

     Наприклад, мій  тато розповів вражаючу історію про одного його знайомого, який народився без кінцівок. У дитинстві хлопчика принижували, але все це лише стимулювало його до розвитку. Нині він успішний лектор, чоловік і батько. Його життя – це приклад не нарікати на труднощі та біди, а рішуче їх долати.  Натомість багато здорових його однолітків страждають без роботи і почуваються безпорадно.     (приклад з власного життя)

     Отже, незламна особистість виховується завдяки життєвим труднощам. Саме вони людину роблять незламною.    (висновок)    (205 слів)

 

                Приклад твору №3

     Відоме прислів’я, що погана дружба краща, ніж хороша війна. Однак ми можемо бачити, що якраз схильність до компромісу створює проблеми в житті як окремих людей, так і українського соціуму в цілому.

     Викладіть Ваш погляд на проблему:

      Чи варто йти на конфлікт заради відстоювання своїх інтересів?

     Я вважаю, що можна залишатися вірним своїм інтересам, не наражаючись на конфлікт. Бо якщо справа  вже дійшла  до нього, то виправити ситуацію буде  важко.    (теза)

     По-перше, інколи варто промовчати й не провокувати конфлікт, адже в більшості випадків це не приведе до позитивних змін. В народі кажуть, що мовчання – золото, а той, хто мовчить, багатьох навчить.

     Наприклад, у повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я » дружина Карпа постійно сперечалася зі своєю свекрухою,  ні в чому не хотіла поступатися, вважала, що вона права і ніхто немає права її повчати. Одним словом, свекруха і невістка мали різні погляди на життя. Вони не втрачали можливості посваритися, не могли промовчати навіть тоді, коли й сказати, здавалося б, не було що. Згодом вся родина була втягнута в конфлікт. Але якщо б і Мотря, і Кайдашиха могли змовчати хоча б один раз, то вдалося б уникнути сварок і поганих наслідків, наприклад, виколотого ока матері Карпа.    (приклад з літератури)

       По-друге, завжди можна знайти компроміс, варіант, який  задовольнить інтереси та потреби обох сторін. І тоді не прийдеться думати над тим, як все виправити.         (другий аргумент)

       Наприклад, нещодавно наш клас готував танцювальний номер до шкільного свята. У дівчат виникли суперечки щодо вибору стилю: одні хотіли танцювати щось сучасне, а інші – більш класичне. Назрівав конфлікт, який міг би закінчитися  відмовою від участі. Але з часом всі заспокоїлися. Я рада, що ми не посварилися, а об’єднали обидві ідеї. У результаті наш клас запропонував найоригінальнішу постановку  з різними стилями. Усім дуже сподобався виступ, і ми були задоволені.     (приклад з власного життя)

      Отже, не обов’язково йти на конфлікт заради відстоювання своїх  поглядів і переконань. Захистити себе можна й іншими способами, варто просто не спішити і подумати.       (висновок)   (210 слів)