День української мови і писемності
(сценарій свята у 5 класі)
Мета заходу: виховувати
в учнів любов до рідної мови, до слова, патріотичні почуття, відчуття поваги і
любові до України.
Звучить пісня «Рідна мова» .
Учні
виходять на сцену
1 -й учень
Земля моя, найкраща і єдина!
Я спів твій серденьком своїм ловлю!
Моя найкраща в світі Україна,
Я щиро й віддано тебе люблю!
2-й учень
Мій край чудовий — Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов'я.
3-й учень
Все найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ
Цвітуть волошки сині в житі,
Звідсіль ведуть дороги в світ.
4-й учень
А найдорожча рідна мова —
Джерельцем радісно дзвенить.
І мила пісня колискова,
Чумацький Шлях кудись зорить.
5-й учень
Усе найкраще і єдине,
І радощі усі, й жалі...
Мій рідний краю, Україно!
Найкраще місце на землі!
6-й учень
Всіх нас єднає рідна мова
Всіх, хто живе у цім краю.
Вона прекрасна, світанкова,
Я в ній свою наснагу п'ю.
7-й учень
Бо наша рідна мова-мати,
Снагу і силу нам дає.
Нам стежку в світ дано топтати,
Поки в нас рідна мова є!
8-й учень
І як гуртом, не поодинці,
Почнемо в світ її нести,
То й доти будем — українці
Поміж народів сміло йти!
9-й учень
А знехтуємо рідне слово —
Земля цього нам не простить,
То ж сяй над світом, рідна мово!
Тобі в віках судилось жить!
10-й учень
Цвіти і смійся, рідне слово!
У серці щирому звучи!
Моя чарівна, рідна мово,
Лети над світом не мовчи.
9 листопада — День української мови та писемності. Ми хочемо долучитися до урочистого відзначення цієї славної дати, спробуємо переконати своїх ровесників, що мова — це безцінний дар, який треба шанувати, як батька і матір, родину і батьківщину..
Ми — українці. Живемо у вільній незалежній державі — Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу. Земля українська стародавня, така ж давня, і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула. Тож давайте прослухаємо легенду про мову.
Перегляд
ЛЕГЕНДИ ПРО МОВУ
Вчитель. Для нас рідна мова — це не тільки дорога спадщина, яка
об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це
наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської
культури. А мені спало на думку, що недаремно стільки літ чужинці старалися
заборонити нашу мову, нав'язували свою культуру і свою владу.Так. Факти
вражаючі. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і
український народ, прагнули, аби він був покірним рабом без мови, без усної
народної творчості, тобто без коріння роду нашого. Я пропоную пригадати той
тернистий шлях боротьби української мови за незалежність.
Учасниці
оголошують подію і несуть в руках дати скорботного календаря.
1720 р. —
указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою.
1769 р.— видано розпорядження російської церкви про вилучення в населення
України українських букварів та книг.
1775 р.— зруйновано Запорозьку Січ та закрито українські школи при полкових
козацьких канцеляріях.
1862 р.— закрито українські недільні школи.
1863 р.— указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок
українською мовою.
1876 р.— указ російського царя Олександра II про заборону друкування нот
українських пісень.
1884 р.— закрито всі українські театри.
1908 р. — вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом
Росії шкідливою.
1914 р.— російський цар Микола II ліквідує українську пресу.
1938 р.— сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення української
мови, чим підтинає коріння мові українській.
1983 р.—- видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у
школах і поділ класів в українських школах на дві групи — російські та
українські, що призвело до нехтування рідною мовою.
1989 р.— видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як
офіційну загальнодержавну мову.
1991 р.— прийнята державна програма реалізації української мови та мов
національних меншин до 2000 року.
1-й ведучий. Ми можемо багато говорити про мову та її красу, але
думаю, що переконливіше будуть звучати поезії. Пропонуємо вашій увазі поетичні
перлини про мову.
ЯКА Ж БАГАТА РІДНА МОВА!
Яка ж багата
рідна мова!
Ти містиш просто безліч знань!
Тож мову вчи і прислухайся
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить!
Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати.
І найрідніша нам вона! '
А мову знаючи, здобути
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова
І кривдити її не смій!
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже.
Як правильно у світі жить.
В ній стільки слів, що й не збагнути!
1 приказок, і порівнянь
ПРОМОВА ПРО МОВУ
Моя найкраща
в світі мова!
Тож в цьому світі гомінкому
І рідна, й мила над усе.
Я рідну мову пронесу.
Чарівну, ніжну, світанкову!
Як скарб великий і безцінний.
Бо ж поки є вона у нас,
1 відкриває все у ньому:
Народ ми вільний, незборимий,
І велич, радість і красу.
Ми — українці, в добрий час!
МОВА - ДУША НАРОДУ
Так, рідна
мова — це душа народу,
Його поезія і пісня, і казки.
Оспівує він нею всю природу,
Несе в своєму серці залюбки.
Бо в ній усе — і рушники з квітками,
І хліб та сіль, як гості на поріг.
Й свята Мадонна — мати з діточками,
І Матір Божа — вічний оберіг.
І верби, що схилилися на воду,
Калини цвіт, дівочий ніжний спів.
Все те найкраще, що в душі народу,
Про що віками мріяв, що любив.
В садку вишневім засміялась хата,
З дитям за руку — мати молода...
О! Мово рідна, щира і багата —
Потрібна, як повітря і вода!
Як хліб і сіль, як росяне світання.
В тобі живуть такі п'янкі слова!
Любов і добрість; трепетне кохання.
Ти вічна, мово, щира і жива!
Перегляд Тріо «Крайня хата»
Діти зачитують відомі вислови про мову.
2-й ведучий. Ми переконалися, що поетичною мовою можна все
змалювати й охарактеризувати: чарівні картини природи і людські почуття,
найпершу гаму барв та гармонію людських стосунків.
1 -й ведучий. Все-все можна сказати
рідною мовою, навіть писати вірші, всі слова у яких починалися б з однієї
букви! Хочете почути? Пропонуємо вам послухати вірш, у якому всі букви
починаються з літери «С».
Сад
спочиває, спить спокійно,
Ставок старенький стуманів.
Стежина - стежка самостійно
Снує собі серед садів.
Світанок синій струменіє,
Сосна світлішою стає,
Серпанок світиться світліє.
Сон сновидіннячко снує.
Світ стрепенувся. Скільки спати?
Співають сотні солов'їв!
Скоренько стало скрізь світати.
Стрижі стрілою! Сонце! Спів!
Сміється сонце, світить, сяє!
Стрічає сонечко сосна.
Сопілка, скрипочка співає,
Співає серденька струна.
Вчитель. Які чудові
поезії про багатство рідної мови і, здається, такі переконливі. Але звернімо
увагу на нашу повсякденну мову. Чому вона така бідна, засмічена? Дійсно!
Давайте разом поміркуємо про причини нелюбові до мови. їх багато, правда? Але
одна з перших, напевно, це відчуття меншовартості, а ще наше недолуге
наслідування і копіювання когось моднішого. А як боляче усвідомлювати, що ми,
живучи на своїй, Богом даній землі, в час, коли постала, як благословення
Господнє, омріяна Шевченком незалежна Україна, все ще зрікаємося мови наших
предків, а значить, і свого національного коріння.Мова — це показник культури
людини. Недаремно говорять: «Заговори, щоб я тебе побачив». Зречення рідної
мови, зрештою, призводить не тільки до мовної деградації, а й до самознищення
особистості.Шкода, правда, що дехто не бачить цього. Інколи стаємо варварами
рідному слову та культурі, немилосердно знівечуючи й власні душі.
Презентація «Гімн українській мові»
Презентація «Цікаві факти про мову»
Діти співають пісню «Гімн українській мові».
День української мови і писемності
(сценарій свята у 8 класі)
Мета заходу: виховувати в учнів любов до рідної мови, до слова, патріотичні почуття, відчуття поваги і любові до України.
1. Поезія Раїси Гаврилюк «Борись, вкраїнська наша мово!»
Борись, вкраїнська наша мово!
Моя ти мово українська!
Моє ти сонце і блакить.
Чому тебе всі ображають?
Адже без тебе нам не жить!
Ти – віра, ніжність і надія,
Ти – ангел, Божа благодать,
Народ без мови – що без грошей
Іти в крамницю щось куплять.
Ми боремось, страждаєм, плачем,
На Сході кров свою ллємо,
Вмираємо навік, одначе
Своїх позицій не здамо!
Ми не повинні скласти руки,
Відтоді буде нам не жить.
Бо всі «російські українці»
Заселять Україну вмить.
Борись, вкраїнська наша мово!
Борись, не стій, не гнись. Кричи!
Бо тільки нам з тобою можна
До перемоги разом йти.
Вчитель. Доброго дня вам, шановні друзі! Вітаємо вас на святі
рідної мови! Віримо, що у цій залі зібралися щирі українці, котрим не байдужа
доля рідного слова.
27 жовтня — День української мови та
писемності. Ми хочемо долучитися до урочистого відзначення цієї славної дати,
спробуємо переконати своїх ровесників, що мова — це безцінний дар, який треба
шанувати, як батька і матір, родину і батьківщину..
Ми — українці. Живемо у вільній незалежній
державі — Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і
багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.
Земля
українська стародавня, така ж давня, і наша мова. Учені довели, що вік нашої
мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння
передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах,
переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула. Зараз Тарас Шевченко і
Українська мова розкажуть про важливість мови для кожного народу!
2. Інсценізація.
Дійові
особи: Шевченко
та Українська мова.
Шевченко. Такий гарний край, сонячний, багатий, а вона йде та плаче, сльози витирає. Так багато хат, так багато шкіл, церков, а для неї
немає місця. Що ти робиш тут, бідна дівчино?
Українська мова. Прогнали мене. Не хочуть чути мене!
Не хочуть і говорити зі мною і про мене у моїй славній Україні!!! Може, ви мене шануватимете і не дозволите, щоб мене забули?
Шевченко. Яка бідна і заплакана! Яка сумна сирота! Куди вона йде? Чому так гірко плаче? Хто ти, дівчино?
Українська мова. Я –
українська мова. Мене виганяють з
України. Я блукаю і не маю спокою. Я думала, що з початком війни все зміниться,
але помилилася!!
Шевченко. Чарівна мово, заходь до нас. Ти
будеш з нами жити, оповідати вірші, казки, байки. Будеш
співати нам пісні. Ти допоможеш пізнати країну
наших батьків і дідів. Щоб і ми знали, хто ми, чиї діти.
Українська мова. То ви справді любите мене? Ви
приймаєте мене?
Шевченко.
Звичайно,
ми тебе любимо і не забудемо. Бо я творив ще у 19 столітті і наказував усім
майбутнім поколінням тебе шанувати, не забути! Бо народ, який забуде мову –
зникне назавжди! Я у всіх своїх творах тебе прославляв і закликав любити!
Українська мова. Оооо! Як добре, що я зустріла тебе,
Тарасе! Тоді я буду жити у ваших серцях
і устах.
Дітки,
дружіть із мовою
І
вивчайте її гаразд.
Не
вважайте мене примусовою,
Полюбіть,
як весною ряст.
Примусова
тим, хто цурається,
А хто
любить, той легко вчить
Все, як
пишеться і вимовляється,
Все, як
пісня, в мені звучить.
Я
журлива, а також піднесена.
Тільки
фальш для мене чужа.
У мені
– душа Шевченкова й Лесина,
І
Франкова в мені душа.
Рідну
мову легко розпізнати
В
колисковій ніжності верби.
В
українській білій тиші хати,
В
барвах стяга жовто-голубих.
Шевченко. Любі
діти, любіть і плекайте свою українську мову! Бо народ житиме доти, доки житиме
мова!
Вчитель. Для нас рідна мова — це не тільки дорога спадщина, яка
об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це
наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської
культури. А мені спало на думку, що недаремно стільки літ чужинці старалися
заборонити нашу мову, нав'язували свою культуру і свою владу.Так. Факти
вражаючі. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і
український народ, прагнули, аби він був покірним рабом без мови, без усної
народної творчості, тобто без коріння роду нашого. Я пропоную пригадати той
тернистий шлях боротьби української мови за незалежність.
3. Учасниці оголошують подію і несуть в руках дати скорботного календаря.
4. Звучить пісня Лесі Горової «Українська мова»(співають дівчатка)
Вчитель. Які чудові
поезії про багатство рідної мови і, здається, такі переконливі. Але звернімо
увагу на нашу повсякденну мову. Чому вона така бідна, засмічена? Дійсно!
Давайте разом поміркуємо про причини нелюбові до мови. їх багато, правда? Але
одна з перших, напевно, це відчуття меншовартості, а ще наше недолуге
наслідування і копіювання когось моднішого. А як боляче усвідомлювати, що ми,
живучи на своїй, Богом даній землі, в час, коли постала, як благословення
Господнє, омріяна Шевченком незалежна Україна, все ще зрікаємося мови наших
предків, а значить, і свого національного коріння.Мова — це показник культури
людини. Недаремно говорять: «Заговори, щоб я тебе побачив». Зречення рідної
мови, зрештою, призводить не тільки до мовної деградації, а й до самознищення
особистості.Шкода, правда, що дехто не бачить цього. Інколи стаємо варварами
рідному слову та культурі, немилосердно знівечуючи й власні душі.
5. Мовні загадки
Що за
знак — стрункий, мов спис,
він над крапкою завис,
спонука до поклику.
Хто ж
бо він?
(Знак оклику!)
Я такий
же, як знак розділовий,
і відомий шкільній дітворі.
Та в словах української мови
я пишусь не внизу, а вгорі.
Спробуй лиш написати ім'я —
зразу стану потрібним і я.
(Апостроф)
Злита з
хвостиком ця крапка,
невелика, власне, лапка.
Робить паузу, всім знайома.
Як вона зоветься?
(Кома)
Маленька,
менша від мачини,
ні з ким не стану на борню.
А при читанні, коли треба,
й людини мову зупиню.
Що це
таке?
(Крапка)
Нумо
трішечки напруги,
ось вам і подробиці:
перше тут — предмет, а друге —
що з предметом робиться.
Як би
речення словами
не були заклечані,
досить легко ми їх з вами
визначимо в реченні.
Хто
вони?
(Підмет
і присудок)
Вони
для речення багато важать:
турботливо обнімуть, як дружки,
і вставлені слова й цитату вкажуть,
Давайте ж назовем їх. Це —
(Дужки)
Коли
твір якийсь готую,
різні речення пишу,
щось, буває, я цитую,
мову вводячи чужу.
Але, любий мій читачу,
як для вас її позначу?
Тут уже не допоможуть
ані коми, ні крапки,
у пригоді стати можуть —
здогадались ви?
(Лапки)
Він
після речення, цитати вмостився, схожий на гачок.
Всіх нас примушує питати, а сам ні пари з уст — мовчок.
Що це таке?
(Знак
запитання)
З
однієї ми родини
від Андрія до Ярини.
Як по одному, самі,
ми буваємо німі,
хоч і маєм різні назви
й добре знаєте всіх нас ви.
Певним станемо рядком —
заговоримо ладком.
Ми — писемності основа.
А без нас ніхто ні слова!
Що це таке?
(Літери,
абетка)
6.
Звучить пісня Наталії Бучинської
«Мова єднання»(співають дівчатка).
7.
Поезія Раїси Гаврилюк «Україні …»
Україні…
Україно,
тримайся, борися!
Бо
навіки ти житимеш в муках,
Коли
руки свої ти опустиш
І
забудеш синів, що в окопах.
Не
чекай, що поможе хтось нині,
Зараз
в світі – кожен за себе.
Але
ми, українці, єдині,
Не
одна ти, бо ми є у тебе!
У
нас зброї багато, не бійся,
Це і
Мова, і віра, й соколи,
І
рашистське «какая різниця»
Не
лунатиме більше ніколи.
Бо
найбільше багатство країни –
Ії
Мова – прекрасна і сильна,
Саме
мова підніме з руїни
Україну, яка стане вільна!
8.
Звучить пісня «Україна», співають усі.
Виховна година у 8 класі
"Нам треба твого голосу, Тарасе!"
Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю великого
сина українського народу Т.Г.Шевченка; вчити дітей добирати необхідний матеріал
з літератури; працювати над розвитком звязного мовлення; розвивати виразність у декламуванні віршів; виховувати патріотичні
почуття, любов та повагу до спадщини, яку залишив поет.
Хід заходу
Ведуча 1. Велетню духу, лицарю
могутньої творчої сили, співцеві волі народної Тарасу Григоровичу Шевченку
присвячується...
Учень 1. Навесні, коли тануть сніги
І на
рясті заграє веселка,
Повні
сил і живої снаги
Ми
вшановуєм пам'ять Шевченка.
Учень 2 Щороку в
березні до нас
Значний приходить день
Це ж народився наш Тарас
Творець палких пісень.
Учень 3
Не на шовкових
пелюшках,
Не у великому палаці
В хатині бідній він родивсь,
Серед неволі, тьми і праці.
Ведуча 2. 9 березня 1814 року
весна подарувала на радість людям маленького Тараса. Народився він у селі
Моринцях, що на Черкащині, в бідній хаті Григорія Шевченка. Ось вона…..
Відеофільм "Дитячими шляхами"
Ведуча 2. Восьмирічного Тараса батьки віддали до дяка "у науку", щоб розуму набирався. Дивна то була наука...Навчаючи дітей по церковним книгам дяк, який любив заглядати в чарку часто лупцював своїх учнів різками. Змалечку у малої дитини прокинувся талант художника. Це було незвичайне дитяче захоплення. Вугіллям, крейдою, олівцем, він малював скрізь , де тільки міг: на стінах, дверях, папері.Ходив із села до села в пошуках вчителя. Але важке то було навчання. Дяки - вчителі примушували носити воду, рубати дрова, робити все, що завгодно, але тільки не малювати.
Ведуча 1 Поки жива була мати,
хлопчику жилося добре, Але Катерина Акимівна часто хворіла і в 1823 році
померла. У батька Григорія на руках залишилось пятеро дітей.Було дуже тяжко,
тому він одружується вдруге. Мачуха Оксана Терещенко мала своїх трьох дітей, а
з Тарасових братиків та сестричок тільки знущалася.Тоді малий Тарас все частіше і частіше став
пропадати на вулиці. У 10 років малий Тарас здійснив свою першу велику подорож
- батько, який ходив на Південь з чумацькими обозами, взяв його з собою.
Але через рік хлопець залишився круглим сиротою - 1925 року Григорій Іванович
помер.
Учень 1. І мати кинула цей світ
Як мав Тарас лиш
девять літ
Потім два роки не
пройшло
Як батька рідного не
стало.
Учень 2. Зостався круглий сирота
І гірко попливли літа.
Ходив, шукав, що було
сили
Людей ,щоби добра навчили.
Учень 3 Писати вчився у дяка,
А малювати в маляра.
По селах пас чужі
ягнята
Та мачуха прогнала з
хати.
Виходить на сцену малий Тарасик
Тарас-підліток порається на подвір’ї.
Входить Ярина з вузликом у руці.
Ярина.
На
хвильку забігла до тебе( розв’язує вузлик).Ось твоя свитка, полатана вже.
Тарас.
(бере
свитку) Ого, як гарно полатана! Добре, хоч ти мене не забуваєш.
Ярина.
То
давай я тобі ще й сорочку виперу, зашию...
Тарас.
Не
треба, я сам.
Ярина.
Тарасику,
в тебе малюнки є? Покажи!
Тарас.
Добре,
тільки тобі, сестричко ( показує дощечку з малюнком). Ось наша хата.
Ярина.
Дуже
схожа... Невже ти сам? А чого не на папері, а на дощечці?
Тарас.
Паперу
не було. Дяк не давав... Ось розживусь , може, на свитку і фарби .
Ярина.
Коли
ж то буде?
Тарас.
Колись
буде. Ось чекаю, поки дяк повернеться. Обіцяв сьогодні вчити малювати. Бачиш: і
біля хати прибрав, і води приніс, і почистив пензлі. Якби мені... маляром... я
б нічого більше б не хотів.
Ярина.
То
вчись у нього .
Тарас.
А...
Хіба йому голова болить за мене? Тільки п’є та різками б’є ..
Ярина.
То
вертайся додому!
Тарас.
А
там що? хіба краще?
виходять
Звучить пісня «Кобзареві» (учні 5 класу)
Ведуча 2. Малий Тарас був цікавим і допитливим хлопчиком і мав велику любов до життя, хоч важко було йому, сироті.На літо мачуха віддавала його в пастухи. Але дяк більше знущався над хлопчиком, ніж навчав його. І малий Тарас втік від нього ,бо почув, що в сусідньому селі є дяк, який уміє малювати. Але і цей дяк не збирався його навчати. Тоді хлопчик пішов у найми, щоб заробити собі на шматочок хлібу, або якусь одежину. Повернувшись до рідного села, Тарас деякий час пас свиней у свого дядька, а пізніше громадську череду. Єдиною відрадою була маленька сусідська дівчинка Оксанка Коваленко, до якої у нього було перше світле почуття дитячої закоханості. Пізніше він згадуватиме своє дитинство з болем в серці, а своєму першому коханню присвятить вірші:
Інсценізація вірша "Мені тринадцятий минало..."
Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
….
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до води.
Оксана: Чом же
плачеш, Тарасику?! Ти ,кажуть, дуже гарно малюєш? От виростеш і будеш малярем.
Тарас: Еге ж,
малярем.
Оксана: І розмалюєш
нашу хату.
Тарас. А ти,
Оксаночко, у вінку - найкраща за
всіх панянок у світі. А я тобі ще й чобітки куплю із срібними підківками.
Оксана. Справді, із срібними?За що ж купиш?
Тарас. Одіб'ємось від злиднів. Тоді й усе буде.
Оксана. Я без тебе, Тарасе, - нікуди не піду.
Тарас. А я втечу до тебе, Оксаночко, звідки
завгодно.
Оксана. А як закують? А як у кайдани закують тебе,
Тарасе? Мій вінок до тебе припливе. (Знімає віночок і дає Тарасові.)
Тарас. Оксано, не кажи цього. Може, й річки туди
не буде.
Оксана. Якщо річки не буде, все одно віночок цей
докотиться до тебе через гори, байраки, долини.
Тарас і
Оксана сідають на землю.
Оксана.Ми вкупочці
колись росли,
Маленькими
собі любились,
А матері на
нас дивились
Та говорили,
що колись
Одружимо
їх.
Тарас. Не вгадали.
Разом.
Старі зарання
повмирали,
А ми малими розійшлись.
Та вже не сходились ніколи.
Виходять
Звучить пісня «Кобзареві»
(у виконанні дівчаток)
Ведуча 1. Коли Шевченкові
виповнюється 15 років, його взяли за слугу- козачка до молодого пана
Енгельгардта. Разом з паном Тарас їде до Києва, а потім живе у Вільно і в 1831
році приїжджає до Петербурга. Побачивши талант у хлопчика пан відправляє його
на навчання до художника Ширяєва.Там він знайомиться з відомими письменниками
та художниками, які стають йому друзями. 22 квітня 1838 року Шевченка викуплено
у пана Енгельгардта за 2500 карбованців. Тоді він стає вже вільним слухачем
Академії мистецтв.Після викупу Тарас переїжджає до Ніжина. А згодом заслання аж
на 10 років. Повернення на його любу Україну, де Кобзар мріє, пише,
милується...
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє;
Степи, лани мріють;
Між ярами над ставами
Верби зеленіють;
Учень Сади рясні похилились;
Тополі на волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють в полі.
І все то те, вся країна,
Повити красою,
Зеленіє, вмивається
Ранньою росою,
Вмивається, красується,
Сонце зустрічає, −
І нема тому почину,
І краю немає.
Учень.
Зоре моя вечірняя
Зоре моя вечірняя
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає.
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась.
Перегляд відеопрезентації «Шевченко-художник»
Ведуча 2. Мріям не судилося здійснитися. Знову арешт.За бунтарські вірші 33- річного Тараса забрали в солдати. Незважаючи на заборону, Тарас Григорович писав вірші і ховав їх за халявою чобота. Саме на засланнях поет надірвав своє здоров'я. Він мало піклувався про свій фізичний стан. Лише зрозумівши , що хвороба не відступає він звернувся до лікаря. І хоча лікарі поставили Шевченку невтішний діагноз, порадили домашній карантин. Довго всидіти вдома поет не міг. Бо йшли Новорічні та різдвяні свята:" Щоб і на Різдво не виходити? А кутя? А узвар? Ні, не всиджу: колядувати хоч рачки полізу до куми". Це колядування цілком надломило його організм.
Вікторина «Життя і творчість Тараса Шевченка»
Ведуча 1. 9
березня 1861 року Тарасу Григоровичу виповнилося 47 років. Надійшло багато
телеграм. Привітати поета ,який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А вже 10
березня його не стало. Це була велика втрата для всього українського народу.
Поховали співця спочатку у Петербурзі, а
згодом перепоховали на Чернечій горі поблизу Канева. Так заповідав великий
поет. А збірка його віршів невдовзі сколихнула всю Україну.
Учень
Умер співець, але живуть
В словах людей слова безсмертні.
Сьогодні по Вкраїні всій
Бринять його пісні славетні
Учень
Йшов він долею своєю
Так, як Бог сказав.
І в кінці дороги тої
Книга, книг "Кобзар"
Учень Це
був поет
Поет з родини бідної,
А душу мав розкрилену, як птах
Гарячим болем і живою піснею
Його слова в народу на вустах.
Учень
А скільки ж раз його було розпято
За правду, за "Кобзар", за
"Заповіт"
В душі народу словом заповітним він
Залишив
вічний і глибокий слід.
Ведуча 2. Шевченко - наш. Він для усіх століть,
Він - як Ісус Христос для України .
Візьміть
його вогню, хоч крихітку візьміть,
І з цим вогнем виходьте із руїни!
Учениця.
І через 209 літ
Читаємо Шевченків «Заповіт».
Соборно жито засіваймо,
Соборно правду пожинаймо,
Соборно волю бережімо,
Соборно славу вознесімо.
Соборно чужого навчаймось,
Соборно й свого не цураймось,
Соборно думу засіваймо,
Соборно Бога в серці маймо.
Виховна година "СТОП БУЛІНГ!!!"
Мета: Ознайомити з поняттям булінгу, вказати на його прояви та форми, формувати навички конструктивного вирішення конфліктних ситуацій, толерантного спілкування, виховувати почуття поваги та гідності.
І. Організація класу до заняття
Мій улюблений світ – світ без насильства
Без жорстокості , болю і зла,
Де народом заспівана пісня
Містить тільки хороші слова
Мій улюблений світ – світ без насильства
Де немає страждання й образ ,
Де розквітла калина барвиста,
Й голосінь не почуєш сумних
Мій улюблений світ – це не казка
А реальне щасливе життя,
Бо звільнивши наш світ без насильства
Можна сміло іти в майбуття
І коли на теренах країни
Без страждань заживе кожне місто,
Скажуть люди всієї країни
Україна – це світ без насильства!
Вчитель. Сьгодні ми з вами будемо вчитися жити без насильства та як бути толерантним. Гадаю цей захід буде для вас корисним та цікавим, а знання, які ви отримаєте, стануть вам в пригоді.
Актуалізація опорних знань учнів
1. Що ви знаєте про агресію?
2. Що на вашу думку означає бути толерантним?
Інформаційне повідомлення "Що таке булінг"
Учитель. Сьогодні ми з вами тут для того, щоб обговорити важливу тему - тему насильства та жорстокості серед учнів. Сьогодні серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми один до одного. Останніми роками визнано поширення такого явища, як шкільний булінг.
Ви запитаєте що це таке : булінг у перекладі з англійської - хуліганити, грубіянити, визначається, як утиск, цькування, дискримінація.
Які форми булінгу ви знаєте?
(записувати на кліпчастері запропоновані форми)
Форми булінгу:
Фізична | Психологічна | Економічна | Сексуальна | Кібербулінг | |
-умисні штовхання; -удари; -стусани; -побої; -нанесення інших тілесних ушкоджень та ін. | -насильство,
пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом: - словесних образ або погроз; - переслідування; - залякування, якими навмисно заподіюється
емоційна невпевненість. | -крадіжки; -пошкодження чи
знищення одягу та інших речей; -вимагання грошей. | -прізвиська та
образи сексуального характеру; -погрози. | -цькування за
допомогою мобільних телефонів або інтернету. | |
Знаючи форми булінгу, ми повинні чітко розрізняти його. І повинні пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом! Це одноразовий, не повторюваний акт. Незгода, розбіжність думок.
Інформаційне повідомлення про ознаки булінгу
Типовими ознаками булінгу є:
· систематичність (повторюваність);
· наявність сторін: кривдник, потерпілий, спостерігачі (за наявності);
· дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Причин булінгу — безліч. А тим, кого булять, може виявитися кожен, хто не вписався у рамки того чи іншого колективу.
Зараз ми можемо пригадати, що можливо кожен з нас мав якусь свою роль у булінгу. Наприклад був спостерігачем, але при цьому не задумувався, що є безпосереднім його учасником.
Наслідки булінгу можуть бути різноманітні. Їх жертви зазнають чимало страждань. Це і зниження самооцінки, поганий сон та апетит, тривожність, вживання алкоголю, паління, думки про самогубство та інші.
Отже, як бачимо явище булінгу є поширеним, але в наших силах його зупинити і не лишатися осторонь. Адже слід пам'ятати, що сьогодні ти - спостерігач, а завтра - жертва.
І до кого звертатися у разі булінгу знають учні
Слово учня: Ми знаємо, що робити і до кого звертатися, якщо раптом заболить зуб чи захворіємо на грип.
Слово учня: Так, але як бути, коли ситуація булінгу не вирішується на рівні однолітків?
Слово учня: Думаю слід звернутися до дорослих.
Питання до залу.
А до кого звернулися б ви?
Орієнтовні варіанти відповідей:
— батьки;
— старший брат або сестра;
— друг (друзі) зі старших класів;
— друг (друзі) не зі школи;
— класний керівник;
— директор школи;
— батьки кривдника;
— поліція;
— шкільний психолог;271
— «гаряча лінія» з питань насильства
та захисту прав дітей
Слово учня: Так дійсно, щоб покінчити край насильству, важливо знати куди звертатись особі в разі булінгу!
ВАЖЛИВО: КУДИ ЗВЕРТАТИСЬ ОСОБІ У ВИПАДКУ БУЛІНГУ:
· в поліцію із заявою про вчинення правопорушення;
· до керівника закладу освіти або вчителя;
· до батьків або дорослих, яким довіряєш;
· до шкільного психолога;
· на Національну дитячу «гарячу» лінію
· до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги
Інформаційне повідомлення
Вчитель. Верховна Рада України 18 грудня 2018 року прийняла Закон України №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.
Так, вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20-ти до 40-ка годин.
Водночас за булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, законом встановлено штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Булінг, вчинений дітьми від 14-ти до 16-ти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Його розмір, відповідно до ухваленого закону, становить від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Водночас законом визначено покарання за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти.
Так, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Слово учня: Отже до кого можна звернутися постраждалому, ми з’ясували.
Слово учня: Так. А тепер настав час відпочити.
Слово учня: Неодмінно відпочинемо після того, як розповім вам про те, що 11 квітня Pianoбой випустила кліп на пісню "Все, що тебе не вбиває".
Слово учня. Цей кліп присвячений «Всім «Не таким, як всі». Це відео про те, як важко жити в сучасному суспільстві людям, які відрізняються від інших оточуючих. Це кліп про тих, кого не розуміють, кого бояться чи переслідують. А ще про тих, хто обов’язково вистоїть та переможе!
Слова учня. І зараз, зустрічайте, учасниць танцю, які танцюють саме під цю пісню. Давайте разом підтримаєм їх!
Танець
Учитель. Все в наших руках! І разом ми можемо зупинити булінг! І якщо ми будемо спонукати себе стати або ви вже є толерантною людиною — значить поважати людей. Наскільки ми поважаємо ту чи іншу людину, свідчить наше вміння ввічливо спілкуватися.
Вправа «Вплив слова на людину»
Матеріали: склянка з чистою водою, сіль, перець, грудка землі.
Учень. Візьмемо склянку води. Уявімо, що це людська душа – чиста, проста, наївна, здатна вбирати в себе все і хороше, і погане.
Сіль – грубі, солоні слова;
Перець – пекучі, образливі слова;
Грудка землі – неуважність, байдужість, цькування
Коли ми все змішаємо – отримаємо стан людини. Скільки пройде часу, доки все осяде, забудеться? А варто лише легенько збовтати – і все підніметься на поверхню. А це стреси та нервози.
Коли ми з кимось сваримось у кажемо щось не приємне, ми залишаємо в душі людини такі сліди.
І не має значення скільки разів ми попросимо пробачення.
Словесні рани заподіюють такий самий біль, як і фізичні.
Тому свою терпимість, розуміння ми можемо виявити по різному: спокійно, витримано, доброзичливо, тобто толерантно.
Які слова потрібно використовувати, щоб із нами було приємно спілкуватися? (Ввічливі слова.) Зараз перевіримо, чи знаєте ви їх.
Вправа «Зашифровані слова»
(використати заздалегідьпідготовлену презентацію де записані слова ввічливої людини, але букви в них переставлені місцями)
• добрий день — йдбрио ньед;
• добрий ранок — окран бодийр;
• добрий вечір — ірчев борийд;
• дякую — куюдя;
• будь ласка — дубь сакал;
• пробачте — ропчебат;
• до побачення — няопчебан од.
Перегляд відео
Вчитель. Пропоную переглянути відео «Камінь – ножиці – папір» для обговорення https://www.youtube.com/watch?v=H2RpBZrxnow:
• Як почувався Папірець, коли вперше прийшов до школи? (Злякався, бо побачив групу ножиць, які сильніші за нього.)
• Що він відчув, коли зустрів папірців?(Зрадів.)
• Як його зустріли папірці? (Почали ображати, штовхати.)
• Хто доміг Папірцеві? Як він це зробив? (Папірцеві допомогли одні із Ножиць, відігнавши кривдників і подавши йому руку.)
Що побачили Папірець і Ножиці, коли йшли зі школи? (Як двоє камінців ображають маленького Камінчика.)
• Що зробили Ножиці? (Сховалися за стовпом, бо боялися камінців.)
• Хто допоміг Камінчикові захистити-
ся від кривдників? (Папірець прогнав кривдників і подав Камінцю рюкзак.)
• Що Камінчик зробив для Ножиць?
(Усміхнувся Ножицям і подарував квітку.)
• Який висновок можна зробити з цієї історії? (Сильніший завжди має захищати слабших.)
Вчитель. Любі діти, а ще для вас підготували відео пам’ятку-звернення від наших педагогів ( заздалегіть приготовлене відео).
Вчитель. Тепер хотілося б почути саме від вас конкретні поради , які б могли зупинити булінг (від кожного профілю/класу/групи запропонувати дві поради, які слід записати, представити їх і розповісти про них. В кінці маємо приблизний очікуваний результат).
«ЗУПИНИМО БУЛІНГ РАЗОМ»
· Особистий приклад
· Не залишатися байдужими
· Сприймати людину такою яка вона є
· Поважати думки та погляди інших
· Доброзичливість
· Милосердність
· Поважати право кожного бути самим собою
· Готовність до примирення
· Визнання своїх помилок
· Вміння вибачатися та вибачати
· Виховувати в собі культуру спілкування
· Толерантність)
З мережі Інтернет
Екологічна бесіда
"Природа-наше життя"(8 клас)
Хід роботи
Вчитель
Йдемо в гості до природи.
Є в ній різна дивина:
В небі – зорі, в ріках – води,
В полі квіточка ясна.
А зимою є сніжинка,
Літо дощик принесе,
Є метелик і пташинка
І таке цікаве все!
1. Бесіда
— Все, що нас оточує i не зроблене руками людей,— це природа. Спiлкування з природою дає найбiльшу насолоду та радiсть, викликає найпалкiшу любов до рiдного краю, до життя. Природа є джерелом натхнення для художникiв, письменникiв, композиторiв. Шепiт води, зелених дiбров, спiв пташок, запах квiтiв — усе це природа рiдного краю. Недарма природу називають ненькою. Всi ми — дiти природи, та не всi однаково добре ставимося до неї. Природа потребує постійної уваги, турботи. Ми повиннi берегти природу, охороняти її багатства.
2. Гра «Добре і погано».
- Діти а зараз ми вам пропонуємо одну гру яка називається «Добре і погане». Ми вам зачитуємо ситуацію а ви повинні пояснити що в цьому доброго а що поганого.
Ситуація 1
- Діти збирають у лісі ягоди і кладуть у кошики. По одній ягідці збирати дуже довго , і діти швидко втомлюються. Сергійко пропонує наламати гілок із ягодами. Всі залюбки погоджуються. Швидко наповнивши кошики, задоволені діти йдуть додому.
- Що ж діти робили не так?
Ситуація 2
- Діти підходять до озера. Яка краса ! на березі ростуть квіти, зеленіє травичка. Але що це? На траві - сміття. Діти вирішують, що необхідно прибрати. Двоє хлопчиків вирішують прибрати сміття і кидають його в воду. Тепер берег чистий.
- Що ж діти зробили не так?
3. Обговорення правил.
- Діти послухайте уважно правила поводження з природою.
ü Не руйнуй пташині гнізда!
ü Не рви й не топчи квіти!
ü Не руйнуй мурашники!
ü Не розпалюй вогнища в лісі!
ü Не галасуй на природі!
ü Не руйнуй грибниці!
ü Не засмічуй водойми!
ü Не забирай диких тварин додому!
ü Не ламай і не рубай дерева!
ü Пам'ятай, дитино! Ти — друг природи!
4. Розгадування загадок.
- В них багато є роботи
Хоч стоять вони весь час.
Від дощу чи від спекоти
Захистять, врятують нас.
Не лягають спать ніколи,
На ногах вони одвік.
Не бояться плину рік,
Ні завій, ні вітру реву.
Хто ж вони такі?.. (Дерева.)
- В теплий дощик народився,
Парасолькою накрився.
Може, б з лісу пострибав,
Якби другу ногу мав. (Гриб.)
- Росте вона в лісочку,
Має червону сорочку,
Хто йде, той поклониться. (Суниця.)
- Хто має носик-долото?
Ним комах з нори виймає,
Про здоров’я лісу дбає. (Дятел.)
- Хто гнізда свого не має,
Яйця іншим підкидає,
Та у лісі, в холодку,
Все кує: „Ку-ку! Ку-ку!” (Зозуля.)
- Ой, яка ж вона гарненька,
Пишнохвоста і руденька,
Не звірятко – просто диво,
Невгамовне, пустотливе!
Вгору – вниз, на гілку з гілки...
Хто ж це буде, діти?.. (Білка.)
5. Фізкультхвилинка. -Тож зараз давайте відпочинемо трошки.
- Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться
За щасливий день осінній
І до сонця потягніться,
В різні боки похиліться,
Веретеном покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте
6. Влив людини на природу.
- Користуючись схемою, розкажи про вплив людини на природу. Познач у квадратиках знаком «-» те, що погано, знаком «+» — те, що добре.
7. «Поясни побачене!»
8. «Листочок побажань»
- Зараз ми кожному роздамо по листочку, а ви повинні на ньому написати ваше побажання природі.
Учень1
Любий друже! Я благаю -
Природу вмій любити,
Не смій ніколи і нізащо
Їй шкоду спричинити!
Даремно квіточку не рви,
Пташині спокій дай,
Усе, що є навколо тебе,
Люби й оберігай!
Учень 2
Світ прекрасний навколо тебе -
Сонце ясне і синє небо,
Птахи і звірі, гори і ріки -
Нехай він буде таким навіки!
Нехай людина добро приносить -
Бо світ навколо любові просить.
Учень 3
Природа нам - як рідний ідм,
Вона усім - як мати.
Щоб лад завжди був в домі тім,
Про це нам треба дбати.
Й віддячить за добро тобі
Земля теплом родинним.
Люби і бережи її,
Будь гідним її сином!
Учень 4
Люби цей світ, моя дитино,
Свій рідний край, ліси, поля.
Турбуйсь про нього кожну днину,
Бо рідна це твоя земля.
Тут ти живеш і вчишся в школі,
Тут в тебе друзі і сім'я.
Не нищ нічого і ніколи -
Людина ж бо тобі ім'я!
Допоможи малій пташині,
Її ти вчасно погодуй.
Під силу це малій дитині,
Але нічого не марнуй.
Бо світ чарівний, наче казка,
Ти теж частиночка його.
Тож бережи цей світ, будь ласка,
Круглий стіл
«Як стати щасливим?» (8 клас)
сформувати позитивне ставлення до постійних пошуків щастя негативне ставлення до примітивного розуміння щастя, заснованого на матеріальних цінностях.
Обладнання: чисті аркуші паперу, ручки або олівці, картки з висловлюваннями на тему «У чому полягає щастя?».
Коментар: для проведення заходу учитель заздалегідь пропонує учням подивитись фільм «Доживемо до понеділка».
Хід заняття
Учителька. Тема щастя хвилювала людей у всі часи. Бути щасливим — головна мета кожного з нас. Але як досягти її? Кожна Людина, повинна знайти своє розуміння щастя.
Пригадаймо фільм «Доживемо до понеділка», герої якого, дев'ятикласники, пишуть твір на тему «Моє уявлення! про щастя»; Пам'ятаєте, як молода вчителька, у недавньому минулому випускниця цієї школи, а нині класний керівник цих учнів спостерігала за ними:
Відеофрагмент
«Моє уявлення про щастя»... — прочитала Наталя. — Треба ж! А нам Світлана Михайлівна таких тем не давала. Ми писали все більше про «типових представників»... а погляньте, які обличчя— серйозні, одухотворені... а Сиром׳ятников списує! Чуже щастя краде. Не розумію, як вони пишуть на таку тему. Це ж неможливо пояснити — щастя! Все одно, що приколоти до паперу сонячний зайчик...»
Дійсно, як пояснити, що це таке щастя? На це запитання намагалися відповісти історики, письменники і філософи, залишивши нам перлини своїх геніальних думок. «Прагнення до щастя— це прагнення прагнень»,— писав Людвіг Фейєрбах.
В українців є своє бачення щастя!
Щастя - це коли дружина схожа на ідеал, діти схожі на тебе, робота схожа на хобі, і при цьому теща не схожа на начальника, начальник не схожий на ідіота, а зарплата не схожа на милостиню.
Перед початком уроку ми утворили 5 груп по три чоловіка, для результативної роботи.
Давайте встановимо правила за якими групи будуть працювати на уроці?
1. Один говорить всі, слухають.
2. Правило активності.
3. Критикуючи пропонуй.
Перед вами на екрані 5 запитань дайте відповідь на одне з них по черзі аргументуючи власну думку?
1. У яких життєвих ситуаціях ви відчуваєте себе щасливими?
2. Щастя більше залежить від внутрішнього стану людини, чи від зовнішніх обставин?
3. Чи багато людині потрібно для щастя?
4. Чи завжди здійснення наших бажань є запорукою щастя?
5. Чи треба боротися за власне щастя?
Сьогодні і ми з вами спробуємо дати відповідь, що для кожного з нас є щастя та як його досягти?Спробуйте дати своє визначення поняттю «щастя».
Творче завдання «Захисти своє щастя».
Кожна група вибере картку з визначенням поняття «щастя».
Завдання кожній групі — навести аргументи на захист думки, яка написана в картці. Опонентами групі, що відповідає, виступають решта учасників. Вони мають ставити запитання або висловлювати протилежні думки, пропонуючи групі довести свою правоту.
ГРУПА 1 «Щастя — у праці»
Можливі заперечення і запитання опонентів:
Безрадісна, одноманітна праця не може принести щастя.
Якщо людина не любить свою роботу — вона нещаслива?
Як праця може зробити людину щасливою?
Якщо жінка домогосподарка, виховує дітей і не працює, вона не може відчувати себе щасливою.
Висновок:
Щасливою людину робить зовсім не престижна або творча робота як така, а перед усім та, в яку людина вкладає свою душу, від якої отримує задоволення.
ГРУПА 2 «Щастя за гроші не купиш»
Можливі заперечення та запитання опонентів: Існує давня приказка «Не май сто рублів, май сто Друзів». Чи можна купити дружбу?Чи може людина бути щасливою без грошей і нещасною
з купою грошей. Жити в постійному стресі за своє багатство: згорить, вкрадуть, згниє... Хіба цей страх може бути сумісним із щастям?
У Сомерсета Моема є вислів: «Гроші — це шосте відчуття, без якого людина не може в достатній мірі скористатись рештою п'ятьма». Отже, гроші — найнеобхідніша для щастя річ.
Висновок:
Так, гроші у житті дуже важливі, але зробити людину щасливою вони не можуть. Тому що «Ліпший черствий кусок зі спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зі сваркою», «ліпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото». (Із приповістей Соломонових).
ГРУПА 3 «Щастя — в коханні».
Можливі заперечення і запитання опонентів:
А якщо людина кохає без взаємності, її теж можна вважати щасливою?
Чи можна розуміти цей вислів так: поки не зустрів кохання — ти нещасна людина?
Супутниками кохання є ревнощі, зрада, розчарування, нерозділеність. Отже, кохання не може принести людині щастя.
Висновок:
Кохання змінює людину на краще, дарує їй нові чудові відчуття, мрії. У коханні споріднюються душі двох людей. І навіть нерозділене кохання прекрасне вже тим, що людина відкриває для себе красу іншої особистості.
ГРУПА 4 «Щастя— у подоланні себе, у самовдосконаленні».
Можливі заперечення і запитання опонентів: Постійна боротьба із самим собою не може бути приємною, отже, і принести щастя.
Що означає перемогти себе?
Астрологи свідчать, що характер людини зумовлюють зірки. Отже, «переробити» себе неможливо, тому і щастя і недоступне для людини.
Висновок: Перемога над власними недоліками — найсолодша, адже людина таким чином відчуває себе вільною і більш сильною морально. Отже, робота над собою, прагнення самовдосконалення, відчуття власної значимості— в цих факторах теж міститься щастя.
ГРУПА 5 «Якщо хочеш бути щасливим — будь ним».
Можливі заперечення і запитання опонентів:
Чи можна бути творцем свого щастя? Що для цього треба?
Чи все залежить від самої людини, щоб бути щасливою?
Людина не може бути щасливою за бажанням, адже на її життя впливає чимало зовнішніх факторів (умови життя, рівень достатку, соціальні кризи, природні катастрофи та ін.).
Людина ніколи не відчує себе повністю щасливою, їй завжди бракуватиме чогось.
Висновок:
Насправді, для того, щоб відчувати себе щасливою людиною, не потрібно свідомо домагатися цього. Щастя — це відчуття радості, захоплення, відкриття. Воно доступне людині, яка любить життя, уміє бачити красу природи, серце якої завжди відкрито для добра.
Слово вчителя. Ми виконали із вами творче завдання, в якому намагались виправдати правомірність шести визначень щастя. І дійсно, кожне з них — правда. То, можливо, вони грані однієї істини? Давайте поєднаємо ці вислови і сформулюємо своєрідний закон щастя.
Творче завдання «Квітка щастя». Учитель пропонує кожній групі учнів сказати, що людина має робити, щоб відчувати себе щасливою. Пораду учні мають скласти, виходячи з думки, яка написана в їхній картці.
Учитель записує відповіді учнів на класній дошці.
Приклад відповіді.
Щоб стати щасливим, ти маєш:
1. По-доброму ставитись до інших, завжди бути готовим допомогти людині, яка потребує твого співчуття, поради або допомоги.
2. Будь-яку працю перетворювати на творчість.
3. Пам'ятати, що гроші важлива складова твого життя, але не головна.
4. Дарувати щастя людині, яку любиш і цінувати її щире ставлення до тебе.
5. Постійно працювати над вдосконаленням власної особистості.
6. Сприймати життя оптимістично.
Слово вчителя. ПРЕЗЕНТАЦІЯ-АСОЦІАЦІЯ ?
Щастя — | це вічна дорога земна, |
Щастя — | це літо, зима і весна, |
Щастя — | це сонце, злива і сніг, |
Щастя — | це пісню ділити на всіх, |
Щастя — | це віра в добро і любов, |
Щастя — | це музика вільних дібров, |
Щастя — | це друзі і рідний твій дім. |
Щастя — | це світ, подарований всім. |
У ЩАСТЯ ОБЛИЧЧЯ ЗАГАДКИ
Жила на Світі Людина. У неї було три мрії: мати високооплачувану роботу, одружитися з красунею і ... прославитися на весь світ.
Одного разу Людина поспішала на співбесіду в офіс однієї відомої фірми. Раптом прямо перед нею впав літній чоловік. Людина подивилася, в голові виникла думка, що той, швидше за все, п'яний і не подав руки. Це допомогло не запізнитися на заплановану зустріч. Співбесіда пройшло невдало: Людину не взяли на бажану посаду.
Якось Людина прогулювалася літнім вечором по місту. Помітивши трупу вуличних артистів, зупинилася, щоб насолодитися видовищем. Глядачів було небагато, але п'єса була веселою і захоплюючою. Після закінчення дійства пролунали оплески, і люди стали розходитися. Людина теж повернула було назад, але хтось несміливо доторкнувся до його плеча. Це була головна героїня п'єси, старенька-клоунесса. Вона стала розпитувати його про те, чи сподобався їй спектакль, чи задоволена вона акторами. Але Людина не захотіла вести бесіду і, гидливо відвернувшись, пішла додому.
Одного разу дощовим вечором Людина поспішала додому з дня народження. Вона дуже втомилася, і в її голові проносилися думки про запашну ванну і затишок, теплого ліжка. Раптом вона почула чиєсь приглушене ридання. Це плакала жінка. Вона сиділа на лаві біля будинку. Без парасольки. Одна. Помітивши нашого героя, вона звернулася до нього за допомогою. У неї сталося нещастя в родині. І їй потрібен був лише душевний співрозмовник. Людина задумалася, перед її поглядом постали ванна і ліжко, і поспішив до під'їзду.
Людина прожила нещасливе життя. І помела.
Потрапивши на Небеса, Людина зустріла свого Друга, Ангела-Хранителя. Вони гойдалися на небесних гойдалках і розмовляли.
- Ти знаєш, я прожила зовсім нещасне і нікчемне життя. У мене було три мрії, але нічого не збулося. Шкода ...
- Хм ... Друже мій, я зробив все, щоб всі твої мрії втілилися в життя, але для цього від тебе мені потрібно було всього лише: твоя рука, твої очі і твоє серце.
- Як же так?
- Пам'ятаєш впавшого на слизькій зимовій дорозі? ... Той чоловік був генеральним директором тієї фірми, в яку ти так хотів потрапити. Тебе чекала карколомна кар'єра. Все, що було від тебе потрібно - твоя рука.
Пам'ятаєш стару клоунесу, яка після вуличної вистави пристала до тебе з питаннями? Це була юна красуня-актриса, яка закохалася в тебе з першого погляду. Вас чекало щасливе майбутнє, діти, незгасна любов. Все, що від тебе було потрібно - твої очі.
Пам'ятаєш плач жінки біля твого під'їзду? Був дощовий вечір, і вона наскрізь промокла від сліз ... Це була відома письменниця. Вона переживала сімейну кризу, і їй дуже потрібна була душевна підтримка. Якби ти допоміг їй зігрітися в своїй квартирі, зігрітися Душею завдяки твоїм мудрим словами розради, то вона написала б книгу, в якій розповіла б про цей випадок. Книга стала б відомою на весь світ, і ти б прославився, так як на головній сторінці автор вказала б ім'я того, хто став музою цього твору. І все, що від тебе було потрібно тоді - твоє серце. Ти був неуважний, мій Друже.
А що вам пропонує цей Світ зараз?
Пам'ятайте: у Щастя обличчя Загадки ...
Учителька.
Відомий поет Омар Хайям дав таке визначення щастю: щасливий той, хто жив хоч би хвилинку!» Отже, саме життя є щастям. Матеріальний добробут дає відчуття задоволення, комфорту, але не щастя. Той, хто бачить щастя в цьому, збіднює своє життя, перетворює його на існування. Відчуття щастя дає людині творчу працю, творчість, мета яких — ствердження ідеалів добра, краси, справедливості. Розуміння щастя нікому не може бути нав'язано, кожна людина має право на своє уявлення про щастя, кожен вибирає його сам. Щастя — це сама людина, багатство її внутрішнього світу, характер її світогляду, духовність або меркантильність інтересів і потреб.
ГРУПА 1 «Найщасливіша та людина, яка потрібна всім».
Можливі заперечення та запитання опонентів:
Якщо людина живе проблемами інших, вона не має часу подбати про власне щастя.
Чи можна цей вислів розуміти так: поки інші відчувають у тобі потребу— ти щасливий, коли ж ні— про тебе забувають, і ти втрачаєш щастя?
Існує чимало гуманних професій: лікар, вчитель, рятівник та ін. Призначення цих людей — рятувати і допомагати Іншим, а допомоги потребують постійно. Невже для того, щоб відчувати себе щасливою людиною, достатньо отримати, наприклад, фах лікаря?
Одна людина не може допомогти всім, отже не може бути повністю щасливою.
Висновок:
Бути щасливим, значить прагнути бути корисним, не чекаючи на подяку.
«Найщасливіша людина та, яка дає щастя найбільшій кількості людей». (Дені Дідро.)
Слово вчителя.
Послухайте міркування про щастя одного десятикласника: «Як важко нам буває іноді зрозуміти просту думку про те, що щастя — це гойдалка між тим, що в нас є, і тим, що ми намагаємось мати. Яку б вагу ми не мали, але якщо те, що ми намагаємось мати більше по вазі, то ми залишимось внизу, незадоволені всім. Щастя залежить від нашого рівня домагань...»
Як ви вважаєте, чи можна погодитись із думкою, що чим менше бажаєш, тим щасливішим себе відчуваєш?
З мережі Інтернет
Немає коментарів:
Дописати коментар